Справа № 133/2049/25
Провадження № 33/801/1005/2025
Категорія: 305
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О.
Доповідач: Панасюк О. С.
25 вересня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., вирішуючи питання про призначення до розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Пилипчука В. О. на постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн 00 к.
17 вересня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Пилипчук В. О. подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 липня 2025 року, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Одночасно в апеляційній скарзі адвокат Пилипчук В. О. клопотав про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, яке обґрунтував тим, що копію постанови судді від 28 липня 2025 року ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв'язку 06 вересня 2025 року, що підтверджується відміткою поштового відділення та роздруківкою з сайту «Укрпошта трекінг». Оскільки 06 та 07 вересня 2025 року були неробочими днями ОСОБА_1 звернувся до адвоката 09 вересня 2025 року. У той же день адвокат подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, але отримав доступ до них лише 12 вересня 2025 року. Просив визнати поважною причину порушення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення регулюється статтею 294 КУпАП.
За змістом цієї норми постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Отже початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції пов'язаний з моментом прийняття такої постанови, а за загальним правилом поновлення цього строку можливе у разі його пропущення з поважних причин, тобто об'єктивних, таких, що пов'язані з істотними непереборними труднощами для особи обставин, які унеможливлювали подання апеляційної скарги у встановлений частиною другою статті 294 КУпАП строк.
Зокрема, такою причиною може бути не отримання особою копії постанови у справі про адміністративне правопорушення, але якщо така особа об'єктивно не знала і не могла довідатись про прийняте щодо неї судове рішення.
Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні суду першої інстанції 28 липня 2025 року під час розгляду справи та проголошення постанови.
Доказів існування перешкод для подання апеляційної скарги ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня прийняття постанови суду першої інстанції до апеляційної скарги не додано.
Посилання адвоката Пилипчука В. О. на те, що оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав лише 06 вересня 2025 року апеляційний суд відхиляє, тому що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення оскаржується протягом десяти днів з дня винесення постанови, а не її отримання. При цьому суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 мав можливість отримати повний текст постанови значно раніше, однак будь-яких дій для її отримання він не вчиняв.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 був присутнім під час розгляду справи та проголошення постанови 28 липня 2025 року, мав можливість отримати повний текст постанови значно раніше, однак будь яких дій для її отримання не вчиняв, доводи, вказані в заяві щодо отримання постанови лише 06 вересня 2025 року як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови є безпідставними.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Жодних доказів на підтвердження того, що пропуск цього строку пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами, які унеможливили вчасно подати апеляційну скаргу захисник ОСОБА_1 - адвокат Пилипчук В. О. не навів.
Таким чином в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 липня 2025 року необхідно відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд
Відмовити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Пилипчуку В. О. в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Панасюк