Справа № 747/262/25
Провадження № 2/747/147/25
іменем України
25.09.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Талалаївської селищної ради про встановлення факту родинних відносин, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -
Представник позивачки звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування позову зазначає, що за життя рідний дядько позивачки ОСОБА_3 працював у сільському господарстві і отримав право на земельну частку (пай) та йому видано сертифікат направо на земельну частку (пай) серії ЧН № 0261354 від 15.08.1996 року, як члену колишнього КСП «Дружба» площею 3, 4 в умовних кадастрових гектарів. ОСОБА_3 був рідним братом ОСОБА_4 , але була допущена помилка написанні в свідоцтві про народження ОСОБА_4 , а саме - у графі «Мати» зазначена ОСОБА_5 , у графі «Батько» - ОСОБА_6 . Відповідно до витягу з Державного реєстр у актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України відносно ОСОБА_3 у графі «Мати» зазначена ОСОБА_7 . З метою підтвердження факту укладення шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , позивачем направлено заяву до Державного архіву Чернігівської області, оскільки вказані відомості відсутні у відділі ДРАЦС. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_4 народилась дочка - ОСОБА_9 , у свідоцтві про народження у графі «Батько» зазначено ОСОБА_10 . 03.11.1979 року укладено шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , в результаті чого змінено її прізвище на ОСОБА_12 . 18.02.1995 року укладено шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , в результаті чого змінено її прізвище на ОСОБА_14 , від шлюбу подружжя дітей не мало. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , який до дня смерті проживав на АДРЕСА_1 . ОСОБА_15 здійснювала догляд за своїм братом ОСОБА_3 та вступила у володіння спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивачки ОСОБА_15 померла, до дня смерті вона проживала в АДРЕСА_2 , разом з нею проживав і був зареєстрований чоловік ОСОБА_13 . Позивачка на день смерті своєї матері проживала без реєстрації разом з нею за цією адресою. Після розірвання шлюбу із ОСОБА_11 06.11.2013 року позивачка 27.12.2013 року уклала шлюб із ОСОБА_16 в результаті чого її прізвище змінено на ОСОБА_17 . З метою оформлення спадкових прав позивачка звернулась до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Новака О.В. для оформлення спадщини за законом після смерті дядька ОСОБА_3 . Під час перевірки документів, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме - на земельну частку (пай), було виявлено відсутність оригіналу сертифікату на земельну частку (пай), а тому позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай).
Тому представник позивачки просить суд:
- встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , був рідним братом ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживала на час відкриття спадщини разом з матір'ю ОСОБА_15 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 на АДРЕСА_2 ;
- визнати за позивачкою право на земельну частку (пай) згідно сертифікат у на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0261354 від 15.08.1996 року, що належала ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_15 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , і яка успадкована нею після смерті брата - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалою від 13 травня 2025 року відкрито загальне позовне провадженя та призначено підготовче судове засідання на 05 червня 2025 року., про що учасники справи повідомлені належним чином. Ухвалою підготовчого судового засідання від 05 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 17 липня 2025 року. Також на підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріально округу Новака О.В. відомості про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_15 ; та витребувано у Роменському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_13 .
Ухвалою від 17 липня 2025 року розгляд справи відкладено на 15 серпня 2025 року у зв'язку з ненадходженням витребуваної інформації; ухвалою від 15 липня 2025 року розгляд справи відкладено на 25 вересня 2025 року у зв'язку з ненадходженням витребуваної інформації.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали і просили задовольнити, оскільки позивачка не має можливості належним чином оформити свої спадкові права після смерті матері без встановлення зазначених в позовній заяві фактів, а правовстановлюючий документ, що видавався дядьку позивачки на земельну частку (пай) було втрачено з невідомих причин. Представник відповідача - Талалаївської селищної ради - в підготовче судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнають. Тому суд за згодою позивачки та її представника ухвалив провести судове засідання без участі представника відповідача.
Суд, заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши та проаналізувавши наявні по справі докази, приходить до наступного висновку. Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо позову, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Так, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 64 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.27); спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.21) Згідно довідки Корінецького старостинського округу від 17.12.2024 ОСОБА_15 була зареєстрована і фактично проживала по АДРЕСА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з нею проживав і був зареєстрований чоловік ОСОБА_13 (а.с.34) Згідно довідки Корінецького старостинського округу від 09.12.2024 року ОСОБА_1 за власні кошти поховала свою матір ОСОБА_15 , яка була зареєстрована та фактично проживала по АДРЕСА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.25) Факт наявності у спадкодавця ОСОБА_3 спадкового майна підтверджується довідкою директора СТОВ АФ «Горизонт» від 14.082.18 року, згідно з якою ОСОБА_3 належав сертифікат ЧН № 026354, виданий 15.08.1996 року (а.с.28); копією книги реєстрації сертифікатів направо на земельну частку (пай), згідно з якою розмір частки ОСОБА_3 за сертифікатом ЧН № 026354 від 15.08.1996 року становить 3, 4 в умовних кадастрових гектарах (а.с.10-11); довідкою Липівського старостинського округу Талалаївської селищної ради від 03.09.2-24 року (а.с.29). згідно довідки Липівського старостинського округу Талалаївської селищної ради від 06.11.2024 року ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно був зареєстрований по АДРЕСА_1 до дня його смерті, проживав один. (а.с.24) Згідно довідки Липівського старостинського округу від 06.10.2024 року на основі депутатського акту встановлення факту проживання особи на території с Липове згідно свідчень сусідів ОСОБА_19 та ОСОБА_20 громадянка ОСОБА_15 здійснювала догляд за своїм братом ОСОБА_3 та вступила у володіння спадковим майном (а.с.26) Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , в графі «Мати» зазначено ОСОБА_4 (а.с.30) Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 18 лютого 1995 року укладено шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_14 (а.с.22) Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища 03 листопада 1979 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_12 (а.с.37) Рішенням Талалаївського районного суду від 06.11.2023 року шлюб між ОСОБА_21 та ОСОБА_11 розірваний. (а.с.36) Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 27 грудня 2013 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_22 та ОСОБА_16 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_17 (а.с.35) Згідно копії свідоцтва про нароження (повторного) серії НОМЕР_6 ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 , в графі «Батько» зазначено ОСОБА_6 , в графі «Мати» - ОСОБА_5 (російською мовою) (а.с.31) Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України ОСОБА_23 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , у графі «Відомості про батька» зазначено ОСОБА_24 , у графі «Відомості про матір» - ОСОБА_7 (а.с.32) Згідно повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 10.09.2025 року до Державного реєстру внесено реєстраційний запис про смерть ОСОБА_13 , помер ІНФОРМАЦІЯ_11 у віці 89 років (а.с.81-82) Повідомленням приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Новака О.В. від 10.12.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_15 , яка була спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , і яка спадщину прийняла але не оформила своїх спадкових прав, але заявницею не надано правовстановлюючих документів (сертифікату) на земельну частку (пай) (а.с.33) У районній газеті «Трибуна хлібороба» за 23 січня 2025 року поміщено оголошення про те, що втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0261357, виданий на ім'я ОСОБА_3 , вважати недійсним (а.с.20-20 зв)
Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд, вирішуючи вимогу позивачки про встановлення юридичного факту, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , був рідним братом ОСОБА_25 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , виходить з наступного.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. ст. 293, п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Окрім того, відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. У відповідності до п. 7 вказаної вище Постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення факту, що має юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
За вказаних обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, під час розгляду справи знайшли підтвердження обставини, на які посилається заявник, і вони є такими, що дозволяють встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_15 , так як долучені позивачкою копії документів дають можливість встановити факт, що вони були братом і сестрою. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачка позбавлена можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 та її матір'ю, яка була його сестрою, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Вирішуючи вимогу позивачки про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини разом з матір'ю - ОСОБА_15 , суд виходить з наступного.
На підставі ч.ч. 3, 5 ст 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із Актом про встановлення факту проживання від 21.04.2024 року, посвідченого депутатом Прилуцької районної ради, який підписали сусіди ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , вони підтверджують факт того, що на момент смерті ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 проживала разом з нею без реєстрації на АДРЕСА_2 (а.с.17)
Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем. Метою звернення позивачки до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України. У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.» Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.
В судовому засіданні встановлено, що від встановлення факту постійного проживання позивачки зі спадкодавцем - своєю матір'ю - на час смерті залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що пов'язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, як спадкоємцем за законом першої черги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Згідно роз'яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини. З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, в силу вимог ч. 1 ст. 1299 ЦК України спадкоємці зобов'язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявнику необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи у заявниці відсутні, то вона звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину. Згідно положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Таким чином, оскільки позивачка, як спадкоємець за законом першої черги, постійно проживала разом із спадкодавцем - своєю матір'ю - на час відкриття спадщини - до дня її смерті, зазначений факт підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27 в одному помешканні, то вона вважається такою, що прийняла спадщину. Метою встановлення факту спільного проживання позивачки з матір'ю є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем. З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в цій частині підлягає задоволенню.
Розглядаючи вимогу позивачки про визнання за нею права на земельну частку (пай), що була успадкована її матір'ю ОСОБА_15 після смерті брата ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Спадкодавець ОСОБА_3 помер у 2001 році, під час дії ЦК УРСР, положення якого необхідно застосовувати до даних правовідносин. Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки вона не змінене заповітом. Стаття 530 ЦК УРСР встановлює, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, успадковують в рівних частках, зокрема, брати і сестри по мерлого (друга черга). Згідно ст. 549 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_15 проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, при вирішенні позову судом застосовуються положення Цивільного Кодексу УРСР 1963 року. Системний аналіз положень Розділ VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР в редакції 1963 року свідчить, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 524 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Отже, спадкоємством вважається перехід майна померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) у порядку, передбаченому статтями 529-535 ЦК УРСР. Згідно положень ЦК УРСР до складу спадщини померлого ОСОБА_3 ввійшло і право на земельну частку (пай), яке він набув за життя, і яке в свою чергу увійшла до складу його спадщини, яку успадкувала його сестра ОСОБА_15 та після її смерті успадкувала позивачка ОСОБА_1 , але не може належним чином оформити свої спадкові права, оскільки оригінал правовстановлюючого документу - сертифікату на право на земельну частку (пай) - втрачено.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» - член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правоустановчим документом.
Статтею 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документами, що підтверджують право особи-спадкоємця на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні і розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
Так як спадкодавець ОСОБА_15 за життя успадкував право на земельну частку (пай) після смерті свого брата ОСОБА_3 , але це право на даний час залишається неуспадкованим спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_15 - її дочкою позивачкою ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем, прийняла спадщину належним чином та займається її оформленням, що підтверджується відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, то до позивачки, як спадкоємиці за законом після смерті матері переходить право на прийняття спадщини в повному об'ємі, зокрема і на земельну частку (пай), яке мати успадкувала після смерті свого брата, але не оформила належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 524, 529, 549 ЦК УРСР, ст. 19, 60, 76-81, 141, 211, 247, ст. 15, 16, 1216, 1218, 1223, 1225, 1258, 1259, 1261-1265 ЦК України, ст. 19, 60, 76-81, 141, 211, 247, 264-265 ЦПК України , суд, -
Позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Талалаївської селищної ради про встановлення факту родинних відносин, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , був рідним братом ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженка с Липове Талалаївського району Чернігівської області (РНОКПП НОМЕР_7 ) проживала на час відкриття спадщини разом з матір'ю ОСОБА_15 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 по АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженкою с Липове Талалаївського району Чернігівської області (РНОКПП НОМЕР_7 ) право на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0261354 від 15.08.1996 року в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_15 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , успадковану нею після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.
Суддя Л.В.Тіщенко