19.09.25
Справа № 744/516/25
Провадження № 2-а/744/11/2025
19 вересня 2025 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Смаги С. В.,
при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом представника позивача - адвоката Голика Євгена Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович в інтересах позивача, ОСОБА_1 , пред'явив адміністративний позов, який відповідає формі позовної заяви, до відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, в якому представник позивача просив: визнати протиправною та скасувати постанову № 247 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 08 травня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою на позивача накладено штраф в розмірі 17000 гривень, а справу про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити; справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження; стягнути на користь позивача судові витрати.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги представник позивача посилається на те, що 16 червня 2025 року листом через АТ «Укрпошта» позивачу була надіслана постанова № 247 від 08 травня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 17000 гривень. Позивача визнано винним у тому, що він порушив, ряд нормативно-правових актів про мобілізацію, оборону та військову службу, а саме позивач не з'явився по повістці про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11 год. 21 жовтня 2024 року.
Представник позивача вважає, що постанова про адміністративне правопорушення від 08.05.2025 року є протиправною та підлягає скасуванню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
За приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі ст. 279 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз'яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов'язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які пояснення позивача, як і відсутній запис посадової особи про відмову від надання пояснень. Такий протокол є недопустимим доказом у справі.
Згідно приписів ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення, зокрема, повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову.
В порушення вказаної норми закону постанова в справі про адміністративне правопорушення не містить по батькові посадової особи, яка її винесла, а зазначено тільки прізвище і ім'я.
Окрім того представник позивача зазначає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що полягає в наступному.
Відповідно до абз. 11 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк: смерть його близького родича.
Позивач з 2003 року проживав та проживає по АДРЕСА_1 , нікуди не виїздив та не переміщувався. З незрозумілих причин позивачу не була вручена повістка працівниками АТ «Укрпошта» (якщо така дійсно направлялася) з незалежних від позивача причин. Через наведені обставини позивач не був обізнаний про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 21.10.2024 року. Таким чином позивач не може нести юридичну відповідальність за невручення йому повістки працівниками АТ «Укрпошта». Але якщо б він і отримав таку повістку, то неодмінно з'явився б до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивача 04.05.2025 було затримано на блокпосту та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де відносно нього і було складено протокол № 145 про адміністративне правопорушення. Під час складання протоколу позивачу навіть не надали можливості викласти свої пояснення. Всі вищеперелічені обставини, в тому числі і те, що він не знав і не міг знати про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавили його можливості особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 21.10.2024.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, виражається виключно у формі умислу (прямого або непрямого). Тобто особа мала усвідомлювати протиправний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачати його шкідливі наслідки і бажати їх або свідомо припускати цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Отже в діях позивача не вбачається жодного умислу, оскільки він не знав про необхідність явки на 21.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не повинен був це знати, через що в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 КУпАП, а отже відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.
Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності грунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, посадова особа якого виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Також представник позивача зазначає, що стягнення на позивача було накладено поза межами строку його накладення. Так, згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Адміністративне правопорушення щодо позивача було виявлено 21.10.2024 року, тобто в день нез'явлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Саме цього дня посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 зафіксували або мали зафіксувати факт неявки позивача за повісткою про виклик, і тому саме 21.10.2024 є і днем вчинення правопорушення, і днем його виявлення.
Таким чином, станом на 08.05.2025 провадження щодо позивача мало бути закрите на підставі закінчення на момент його розгляду строку накладення адміністративного стягнення.
Представник позивача вважає, що виходячи з вищевикладеного, постанова в справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на позивача адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
Ухвалою судді від 07 липня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, доручив представляти свої інтереси в суді адвокату Голику Євгену Валерійовичу.
Представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович у судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та без участі позивача, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.
Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , головний спеціаліст командування (юрист) Єрмоленко Олеся Степанівна у судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У справі встановлено, що 08 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову № 247 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статі 210-1 Кодексу України по адміністративні правопорушення щодо позивача ОСОБА_1 .
Вказаною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
ОСОБА_1 було поставлено до вини те, що «04 травня 2025 року о 10 год. 30 хвилини за адресою: АДРЕСА_2 , органами Національної поліції було доставлено громадянина ОСОБА_1 на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.12.2024 року № Е404547, щодо доставляння громадян, які вчинили адміністративне правопорушення, як такого, що не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11 годину, 21.10.2024 року по повістці. Вищезазначене свідчить про порушення гр. ОСОБА_1 абзац 1, 3, 6 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 1-2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абзаци 1-2 ч. 1, абзаци 1, 8, 15 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вдповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з ч. 9 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Адміністративне правопорушення, яке ставиться до вини позивачу ОСОБА_1 було вчинено 20 жовтня 2024 року, коли позивач не з'явився по повістці про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зі змісту оскаржуваної постанови відомо, що «04 травня 2025 року о 10 год. 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , органами Національної поліції було доставлено громадянина ОСОБА_1 на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.12.2024 року № Е404547, щодо доставляння громадян, які вчинили адміністративне правопорушення, як такого, що не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11 годину, 21.10.2024 року по повістці».
Таким чином на дату подання вищевказаного звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.12.2024 року № Е404547 факт нез'явлення позивача до відділу вже було виявлено.
На час винесення оскаржуваної постанови № 247 від 08 травня 2025 року закінчився встановлений ч. 9 ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Таким чином, ураховуючи те, що з часу виявлення поставленого до вини діяння особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до моменту винесення оскаржуваної постанови пройшло більш ніж три місяці, дана справа підлягала закриттю внаслідок закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення.
Виходячи з вищевказаного, оскаржувана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов представника позивача - адвоката Голика Євгена Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 постанову по справі про адміністративне правопорушення № 247 від 08 травня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 ).
Суддя: С. В. Смага