Справа № 743/480/25
Провадження №1-кп/743/57/25
25 вересня 2025 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ріпки кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 28.01.2025 за № 12025270450000016, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився у селі Золочівка Демидівського району Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , з середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні осіб не має, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 125 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.1. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08.02.2024 № 39 солдата військової служби за призовом під час мобілізації оператора-стрільця 1 відділення охорони 1 взводу охорони 5 роти охорони 5 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Встановлено, що в ніч з 27.01.2025 на 28.01.2025, більш точний час не встановлено,
ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_7 три удари долонями лівої та правої руки по обличчю, тягнув рукою за статевий член та три рази вдарив ОСОБА_7 головою об дерев'яне бильце ліжка, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді гематом з забоями м'яких тканин обличчя, статевого члена, які як в сукупності так і кожне окремо відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.
1.2. Кримінальна відповідальність за означене діяння передбачена частиною 1 статті 125 КК України.
1.3. Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статті 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану»
№ 64/2022, затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.
Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 4024-IX від 29.10.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Встановлено, що в ніч з 27.01.2025 на 28.01.2025, більш точний час не встановлено,
ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_7 перебуває у безпорадному стані та за його діями ніхто не спостерігає, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, таємно, взяв з кишені куртки потерпілого ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 9200 гривень, що належать ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_3 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_7 перебуває у безпорадному стані та за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки, залишив будинок АДРЕСА_2 , чим вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) та спричинив ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 9200 гривень.
1.4. Кримінальна відповідальність за означене діяння передбачене частиною 4 статті 185 КК України.
1.5. Вказаними в сукупності діями, які виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 125, частиною 4 статті 185 КК України.
2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
2.1. Допит обвинуваченого
2.1.1 Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав частково. Суду показав, що 27.01.2025 приблизно о 19-00 годині прийшов разом з потерпілим ОСОБА_7 до останнього додому в будинок АДРЕСА_2 . До цього вони разом вживали слабоалкогольні напої в парку в центрі селища Ріпки, а сам обвинувачений до зустрічі з потерпілим в цей день вжив 0,5 літра горілки. З собою вони взяли пляшку пива об'ємом 2-2,5 літри та пачку чіпсів.
Вони зайшли в будинок, зняли верхній одяг та сіли за стіл на кухні. ОСОБА_7 поскаржився на біль, після чого ОСОБА_3 запропонував та здійснив йому укол в сідницю лікарського препарату «диклофенак».
В процесі спілкування та вживання пива, обговорюючи тему війни, через певні слова, сенс яких ОСОБА_3 не пам'ятає, обвинувачений розлютився на ОСОБА_7 , встав з-за столу та вдарив два рази рукою по обличчю потерпілому. Після цього ОСОБА_7 вирішив йти спати та сказав обвинуваченому йти геть з будинку. ОСОБА_3 прослідував за
ОСОБА_7 в кімнату та наніс йому ще один удар по обличчю. Крім того, наніс удар ногою в спину, після чого ОСОБА_7 впав на підлогу, одразу після цього ОСОБА_3 наніс потерпілому декілька ударів ногами в область живота.
Після цього обвинувачений повернувся на кухню, скинув зі столу мобільний телефон ОСОБА_7 на підлогу, порвав його паспорт, та дістав з карману куртки потерпілого гроші, про які йому було відомо з розмови з потерпілим. Гроші, не перераховуючи, ОСОБА_3 поклав собі до гаманця.
Після цього він вдягнувся та пішов до місця свого тимчасового проживання в лікарні, де одразу ліг спати.
Зранку його розбудив побратим, який сказав, що ОСОБА_3 шукає поліція. Через невеликий проміжок часу поліцейські почали проводити з ним слідчі дії: оглянули його гаманець, після чого він добровільно видав кошти, які вкрав у ОСОБА_7 , відвезли до останнього в лікарню, де ОСОБА_7 мав впізнати ОСОБА_3 , провели допит.
2.1.2. Щодо хапання за статевий член та нанесення трьох ударів головою об бильце ліжка обвинувачений заявив, що таких дій не вчиняв. Однак уточнив, що знаходився у стані сильного алкогольного сп'яніння, тому може не пам'ятати про це.
В подальшому, після дослідження висновку експерта від 11.02.2025 № 78 та перегляду відеозапису слідчих експериментів, проведених 29.01.2025 та 31.01.2025, та відеозапису з бодікамери поліцейського групи реагування патрульної поліції від 28.01.2025, ОСОБА_3 змінив свої покази, заявивши, що через стан сильного алкогольного сп'яніння він чітко цього не пам'ятає, однак вказані докази допомогли йому згадати та він не заперечує, що це саме він хапав потерпілого за статевий член та наніс три удари головою об бильце ліжка, після чого у останнього було діагностовано відповідні тілесні ушкодження.
2.1.3. Обвинувачений під час допиту та додаткових пояснень щиро визнав свою вину, розкаявся, дуже шкодував про вчинене, зазначаючи, що такий його вчинок відбувся через вживання великої кількості алкоголю. Йому дуже соромно.
2.1.4. ОСОБА_3 вказав, що з самого першого контакту з поліцейськими активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, завжди був щирий та відвертий з поліцейськими, з'являвся за викликом та сприяв встановленню обставин правопорушення.
2.1.5. Зранку 28.01.2025, побачивши в лікарні потерпілого, ОСОБА_3 стало дуже його шкода, він одразу вибачився. ОСОБА_7 таке вибачення прийняв. Обвинувачений задіяв всі наявні у нього кошти на лікування потерпілого. В подальшому він узгодив з ОСОБА_7 розмір шкоди, яку мусить компенсувати та компенсував її в повному обсязі, сплативши потерпілому 30000 гривень частинами. Крім того придбав потерпілому новий телефон замість пошкодженого. Зараз він з ОСОБА_7 повністю примирився, перебуває у дружніх стосунках, інколи вони бачаться та спілкуються.
2.2. Допит потерпілого
2.2.1. Потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що 27.01.2025 вдень, точного часу не памятає, він зустрівся з раніше знайомим ОСОБА_3 в центрі селища Ріпки біля магазину «Маркет», де останній запропонував йому випити разом алкогольних напоїв. ОСОБА_7 пояснив, що у нього 40 днів по смерті баби та запропонував піти до нього додому. Також показав обвинуваченому, що після баби у нього залишились кошти. За ці кошти вони придбали пиво та чіпси і пішли додому до потерпілого в будинок АДРЕСА_2 .
Вони зайшли в будинок, зняли верхній одяг та сіли за стіл на кухні. В процесі спілкування та вживання пива, обговорюючи тему війни, через певні слова, сенс яких
ОСОБА_7 не пам'ятає, обвинувачений розлютився на нього, встав з-за столу та вдарив декілька разів рукою по обличчю потерпілому. ОСОБА_7 почав протестувати, заявляючи: «Для чого ти мене б'єш та ображаєш?» та сказав, що вже пізно та пора розходитись, йому треба йти спати, бо знаку рано на роботу, а ОСОБА_3 мусить піти. Після цього ОСОБА_3 ще більше розлютився, вдарив його по обличчю рукою, почав затискати статевий член, а наздогнавши його в кімнаті штовхнув на ліжко та тричі вдарив головою об бильце ліжка. Після цього ОСОБА_7 втратив свідомість та нічого не пам'ятає.
Зранку 28.01.2025, коли потерпілий прокинувся, він відчув сильний біль на обличчі та в районі статевого члена. Коли він зайшов на кухню, то побачив, що його телефон розбитий та лежить на підлозі, паспорт громадянина України розірваний, а в кишені куртки, де напередодні були кошти в сумі 9200 гривень, пусто. Коштів він не знайшов.
Одразу після цього він викликав поліцію та швидку допомогу.
Поліцейські, які прибули на виклик, зафіксували подію, а швидка допомога госпіталізувала його до лікарні. В той же день у лікарні разом з поліцейськими до нього прийшов ОСОБА_3 , повернув йому викрадені кошти в сумі 9200 гривень, також надав кошти на лікування та вибачився за скоєне.
2.2.2. В подальшому ОСОБА_3 передавав йому кошти на лікування. Також вони узгодили розмір компенсації завданої шкоди в сумі 30000 гривень, які обвинувачений виплатив в повному обсязі. Крім того ОСОБА_3 придбав потерпілому новий телефон.
2.2.3. З обвинуваченим ОСОБА_7 повністю примирився, вибачивши його за скоєне. Претензій до обвинуваченого він не має. Зараз вони перебувають в дружніх стосунках. Потерпілий вважає, що хоча ОСОБА_3 і заслуговує на покарання за скоєний злочин, але таке покарання не має бути пов'язане з позбавленням волі.
2.3. В судовому засіданні, у порядку, встановленому статтею 358 КПК України, досліджені наступні документи:
2.3.1. протокол огляду місця події від 28.01.2025, відповідно до даних якого об'єктом огляду є господарство за адресою: АДРЕСА_2 . Зокрема з протоколу вбачається, що зліва за входом в будинок в кімнаті розташований кухонний кутовий диван та стіл, на якому знаходяться два скляні бокали, рюмка, чашка, пуста пачка з під чіпсів «Люкс», один мобільний телефон без пошкоджень та один мобільний телефон, який має значні пошкодження. На підлозі знаходяться частини від мобільного телефону, по центру на килимі лежить зелена куртка, сірий рюкзак, розкидані чіпси.
Під час огляду вилучено: мобільний телефон з пошкодженнями та запаковано до паперового конверту; скляну чарку та запаковану до паперового конверту; два скляних бокали та запакованого до паперового конверту; шприц з невідомою речовиною та запаковано до паперового конверту, відбитки пальців та запаковано до паперового конверту (т.1, а.с.152-159).
2.3.2. протокол огляду речей (документів) від 29.01.2025, з якого вбачається, що було здійснено огляд речей, що знаходяться в паперовому конверті, а саме: флеш носій MicroCD «Mibrand» 16 GB, який є додатком до протоколу про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-відео, кінозйомки, відеозапису від 29.01.2025.
На відеофайлі «0000000_00000020250128070501_0003» міститься відеофіксація процесу відпрацювання виклику співробітниками групи реагування патрульної поліції за адресою: вулиця Київська, будинок 81, селище Ріпки Чернігівської області.
Під час перегляду даного відеофайлу тривалістю 4 хвилин 33 секунд на 00 хвилині 32 секунди даного відеофайлу з'являється ОСОБА_7 , який сидить на ліжку, на 50 секунді даного відео працівник поліції запитав щодо події, яка відбулась, на що громадянин ОСОБА_7 розповів, що він запросив друга додому, прізвища цього друга він не знає, але знає, що його звуть ОСОБА_8 і знає він його лише п'ять днів. ОСОБА_8 йому сказав, що він військовий і йому 22 роки, вони разом прийшли додому до ОСОБА_7 , щоб поминути бабусю, і почали розпивати алкогольні напої, після чого ОСОБА_8 його побив та забрав 9200 гривень, розбив мобільний телефон і зламав навпіл паспорт громадянина України.
ОСОБА_7 сказав, що це трапилось біля восьмої чи дев'ятої години вечора і додав, що від болі він втратив свідомість і сказав, що ОСОБА_8 навіть його тягав за чоловічий статевий орган і колов йому шприцем з невідомим наповненням у сідниці. Після ОСОБА_7 продемонстрував свої сідниці, а потім чоловічий статевий орган і додав, що ОСОБА_8 тягав його за статевий орган та бив в лівий бік живота та в обличчя (т.1, а.с. 180-182).
Даний відеозапис був переглянутий в судовому засіданні в порядку статті 359 КПК України. Потерпілий, коментуючи переглянуте відео, заявив, що не зовсім чітко надав покази щодо механізму та кількості нанесених ударів обвинуваченим, оскільки перебував у шоковому стані та під дією болю після отриманих тілесних пошкоджень.
2.3.3. З висновку експерта від 11.02.2025 № 78 вбачається, що у громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді гематом з забоями м'яких тканин обличчя, статевого члена, котрі спричинені дією тупих твердих предметів по механізму удару та тиснення і, які як в сукупності так і кожне окремо, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності, відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби МОЗ України» (т.1, а.с. 209-212).
2.3.4. протокол огляду місця події від 28.01.2025, відповідно до даних якого об'єктом огляду є приміщення на другому поверсі «Ріпкинська ЦЛ» за адресою: вулиця Соборна, будинок 9, селище Ріпки Чернігівської області, а саме «Кабінет № 24». Під час огляду місця події встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після роз'яснення йому норм статті 63 Конституції України, добровільно надав зі свого гаманця чорного кольору грошові кошти у розмірі 9200 гривень, а саме купюрами по 500 гривень - 14 штук та 200 гривень - 11 штук. Вказані грошові кошти були зафіксовані шляхом фотографування та поміщені до спеціального пакунку CR0193963. Також ОСОБА_3 добровільно видав та поклав на дерев'яний стіл електронну цигарку «Вейп» темно-помаранчевого кольору марки «URSANANO PRO» «LOST VAPE», яку вилучено та поміщено до спеціального пакету ІCR0193917 (т.1, а.с.162-173).
Відеозапис вказаного протоколу огляду місця події був переглянутий в судовому засіданні в порядку статті 359 КПК України та повністю відтворює хід слідчої дії.
2.3.5. заява про добровільну видачу від 28.01.2025, відповідно до якої ОСОБА_3 працівникам поліції добровільно видав кошти у розмірі 9200 гривень купюрами по 500 та 200 гривень, котрі викрав у ОСОБА_7 (т.1, а.с. 160).
2.3.6. З протоколу проведення слідчого експерименту від 29.01.2025 за участі потерпілого ОСОБА_7 вбачається, що останній детально розповів про події, які мали місце 27.01.2025, зокрема, під час вживання алкогольних напоїв у нього з обвинуваченим виникла суперечка, внаслідок якої ОСОБА_3 почав бити ОСОБА_7 та сильно зажимати статевий орган, після чого в спальні вдарив потерпілого три рази головою об бильце ліжка, через що потерпілий знепритомнів. Отямившись вже 28.01.2025, близько 07:00 години, потерпілий виявив, що на кухні, на підлозі, лежить його курточка, з якої зникли кошти в сумі 9200 гривень, розбитий телефон та розірваний паспорт громадянина України. Одразу після цього він викликав поліцію та швидку допомогу (т.1, а.с. 175-177).
Відеозапис вказаного протоколу проведення слідчого експерименту був переглянутий в судовому засіданні в порядку статті 359 КПК України та повністю відтворює хід слідчої дії. Потерпілий, коментуючи переглянуте відео, заявив, що не зовсім чітко надав покази щодо механізму та кількості нанесених ударів обвинуваченим, оскільки перебував у шоковому стані та під дією болю після отриманих тілесних пошкоджень.
2.3.7. З протоколу проведення слідчого експерименту від 31.01.2025 за участі підозрюваного ОСОБА_3 вбачається, що останній детально розповів про події, які мали місце 27.01.2025. Порядок дій та механізм завдання шкоди потерпілому міститься на відеозаписі, який є додатком до зазначеного протоколу (т.1 а.с. 217-223).
Відеозапис вказаного протоколу проведення слідчого експерименту був переглянутий в судовому засіданні в порядку статті 359 КПК України та повністю відтворює хід слідчої дії. Обвинувачений, коментуючи переглянуте відео, заявив, що не зовсім чітко надав покази щодо механізму та кількості нанесених ударів потерпілому, оскільки в день події знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння та детально не пам'ятає усі свої дії. В той же час в своїх коментарях додав, що правильним є механізм нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому, зазначений в обвинувальному акті.
2.3.8. З розписки ОСОБА_7 від 29.01.2025 вбачається, що він отримав від
ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2200 гривень на лікування (т.1, а.с. 69).
2.3.9. З заяви ОСОБА_7 від 07.02.2025 вбачається, що він отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 7000 гривень та мобільний телефон (т.1, а.с. 70).
2.3.10. Згідно з даними висновку судово-психіатричного експерта від 11.03.2025 № 102 у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу, до яких відносяться кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, ознак психічного захворювання та тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявлено; за своїм психічним станом на теперішній час, здатний правильно сприймати обставини, які мають значення для даного кримінального провадження та давати про них правильні свідчення; не виявлено клінічних ознак психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю чи наркотичних речовин з синдромом залежності, тому відповідне лікування йому не показане (т.1, а.с. 235-240).
3.Докази сторони захисту
3.1. Від послуг захисник обвинувачений відмовився (т.1, а.с.216). Самостійно докази суду не надавав.
4.Позиції сторін кримінального провадження та оцінка доказів судом
4.1. Сторона обвинувачення, вважаючи зібрані та досліджені докази належними і допустимими, просила суд визнати винуватим ОСОБА_3 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, за яке призначити покарання у виді штрафу, та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, за яке призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.
При цьому питання щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до обвинуваченого статтю 75 КК України, сторона обвинувачення залишила на розсуд суду, водночас зазначивши, що виправлення обвинуваченого можливе, на її думку, без позбавлення волі останнього.
4.2. Обвинувачений, щиро розкаявшись в залі суду у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125 та частиною 4 статті 185 КК України, просив призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
4.3. Згідно з вимогами частини 1 статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами частини 1 статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази на предмет їх допустимості, та аналізуючи їх зміст у співставленні з доводами сторін кримінального провадження, суд вважає їх належними і допустимими й такими, що з огляду на розкриття їх змісту підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
4.4. Аналізуючи показання потерпілого та обвинуваченого, суд враховує, що окремі розбіжності механізму та кількості завданих ударів обвинуваченим та сприйняття окремих обставин з урахуванням динаміки розвитку подій, їх інтенсивності та перебування обвинуваченого та потерпілого у стані алкогольного сп'яніння, не можуть бути тими суперечностями, які знецінюють доказове значення цих показань. А тому, показання потерпілого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_3 , надані як у суді, так і під час слідчих дій (огляду місця події, проведення слідчого експерименту) суд вважає логічними та щирими й такими, що в цілому та окремих деталях відтворюють обставини, що мали місце.
4.5. Даючи кримінально-правову оцінку вчиненому, суд вважає, що ОСОБА_3 своїми умисними діями заподіяв легкі тілесні ушкодження, а його дії слід кваліфікувати за частиною 1 статті 125 КК України.
Крім того суд вважає, що ОСОБА_3 своїми умисними діями таємно викрав чуже майно (крадіжка), в умовах воєнного стану, а його дії слід кваліфікувати за частиною 4 статті 185 КК України.
5. Мотиви призначення покарання
5.1. Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами статей 65-67 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
5.2. При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість якого кримінальний закон, а саме частина 5 статті 12 КК відносить до тяжких злочинів.
5.3. Обвинувачений ОСОБА_3 є громадянином України, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, є військовослужбовцем, негативно характеризується за місцем служби.
5.4. Під час судового розгляду ОСОБА_3 відшкодовано завдану шкоду, що підтверджується долученими та дослідженими розписками та показами потерпілого, наданими в суді. А тому, обставиною яка пом'якшує покарання, суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку відповідно до пункту 2 частини 1 статті 66 КК України.
Суд вважає обставини, викладені в обвинувальному акті, щодо щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень ОСОБА_3 , такими, що доведені під час судового розгляду, підтверджуються наявними доказами та показами обвинуваченого та потерпілого, наданими в суді.
Таким чином, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та добровільне відшкодування завданого збитку.
5.5. Вирішуючи питання про наявність обставин, які обтяжують покарання відповідно до статті 67 КК України, суд вважає доведеною наявними доказами та визнає обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до пункту 6 частини 1 статті 67 КК України, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані.
5.6. Обговорюючи питання про обрання виду покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, та його розміру, суду для здійснення його індивідуалізації та досягнення мети, встановленої статтею 50 КК України, належить визначити тяжкість вчиненого злочину, поряд з урахуванням вище викладених пом'якшуючих і обтяжуючої обставини та даних про обвинуваченого як особу.
Згідно прецедентної судової практики ЄСПЛ «тяжкість вчиненого злочину не повинна бути основним визначальним фактором щодо покарання, а щодо ув'язнення та його строків акценти треба зміщувати в бік досягнення ресоціалізації», тобто незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства. При цьому, суд враховує автономну концепцію поняття «покарання» в усталеній судовій практиці ЄСПЛ, яка передбачає, що «покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів» (рішення від 09.10.2003 у справі «Езех и Коннорс проти Сполученого Королівства» (Ezeh and Connors v. UK), заяви № 39665/98, № 40086/98), хоча це не виключає, що покарання може бути спрямоване на досягнення кількох цілей, поряд з карою та запобіганням це може бути ще й відшкодування.
Враховуючи викладене, засади, передбачені статтею 65 КК України, із врахуванням всіх обставин провадження та особи обвинуваченого, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи позицію прокурора про те, що виправлення обвинуваченого можливе, на його думку, без позбавлення волі останнього, примирення з потерпілим, суд вважає за потрібне призначити ОСОБА_3 основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті частини 4 статті 185 КК України та призначити покарання із застосуванням статті 69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк два роки.
Разом з цим судом не приймається до уваги думка прокурора про можливість застосування до обвинуваченого статті 75 КК України та звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, оскільки судом встановлено наявність обставини, яка обтяжує покарання останнього.
Водночас, суд враховує досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації - Рівненського районного відділу № 3 філії державної установи «Центр пробації» в Рівненській області, з якої вбачається, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб (т.1, а.с. 112-118), аналогічну думку потерпілого та прокурора, та вважає за доцільне застосувати статтю 58 КК України, призначивши замість позбавлення волі на строк два роки службове обмеження на той самий строк з відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення 20%.
На переконання суду, визначене таким чином покарання у виді службового обмеження не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав людини, - воно має бути законним (несвавільним) і пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
При цьому суд виходить з буквального трактування частини 1 статті 58 КК України, яка встановлює, що покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк. Отже, в даному випадку застосування частини 1 статті 58 КК України можливе до спеціального суб'єкта - військовослужбовців, без обмежень щодо об'єкта охоронюваних правовідносин.
Крім того, із врахуванням всіх обставин провадження та особи обвинуваченого, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи позицію прокурора, суд вважає за потрібне призначити ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1статті 125 КК України основне покарання у виді штрафу.
5.7. Призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Враховуючи всі обставини провадження та особу обвинуваченого, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи позицію прокурора, застосовуючи положення частини 1 статті 70 КК України, суд вважає за доцільне визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
6. Інші питання
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, тому враховуючи його поведінку під час судового розгляду, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком чинності.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до частини 2 статті 124 КПК України витрати на залучення експерта необхідно стягнути з обвинуваченого.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності зі статтею 100 КПК України.
Керуючись статтями 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання із застосуванням статті 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі статті 58 КК України замінити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки на покарання у виді службового обмеження на строк 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення 20%.
На підставі частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 остаточно призначити покарання у виді службового обмеження на строк 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення 20%.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для судових експертиз в розмірі 5969 (п'ять тисяч шістдесят дев'ять) гривень 25 копійок.
Після набрання вироку законної сили речові докази:
мобільний телефон з пошкодженнями, скляну чарку, два скляних бокали, шприц з невідомою речовиною, грошові кошти в розмірі 9200 гривень (купюрами по 500 гривень - 14 штук та купюрами по 200 гривень - 11 штук), електронну цигарку темно-оранжевого кольору «URSA» - залишити володільцю ОСОБА_7 ;
відбитки пальців, які запаковано до паперового конверту, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_9