16 вересня 2025 року
місто Чернігів
Справа №751/4799/25
Провадження №3/751/1786/25
Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова, Ченцова С.М.
з участю : особи, стосовно якої складено протокол - ОСОБА_1
захисника - Кушнеренка Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, учасник бойових дій, РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
23.05.2025 року, о 10 год 01 хв, у м. Чернігові, по вул. Дніпровська, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Ranger, реєстраційний номер НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився по місцю зупинки за допомогою приладу Драгер ALCOTEST 7510 ARLM-0324, проба позитивна - 0,30 ‰ проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
22.07.2025 року захисник Кушнеренко Є.Ю. подав до суду письмові клопотання, відповідно до яких просить закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що працівниками поліції не було дотримано Постанови КМУ від 17.12.2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», як це передбачено ч. 6 ст. 266 КУпАП.
У діях працівників поліції вбачається грубе порушення правил огляду осіб на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а саме недотримано вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та порушення ч. 3 ст. 266 КУпАП.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У судовому засіданні особа, стосовно якої складений протокол, ОСОБА_1 пояснив, що їхав забирати зятя ОСОБА_2 із військового госпіталю, якому ампутували кінцівки. Донька подзвонила сказала, що виписують чоловіка, тому він разом із донькою поїхав. За день до виписки зятя, він випив по чарці зі своїми побратимами, які приїхали його провідати, оскільки він їх командир. Він не відмовлявся пройти тест на приладі "Драгер", прилад показав 0,30 ‰ проміле. Просить врахувати незначне перевищення норми, обставини за яких він керував, не позбавляти його права керування, оскільки він є військовослужбовцем, і йому на військовій службі вкрай необхідно мати можливість керувати транспортним засобом. У вчиненому щиро розкаються, усвідомив протиправність своєї поведінки та можливі наслідки.
Захисник просив закрити провадження у справі, у зв'язку із порушенням процедури, посилаючись на письмові пояснення. У випадку накладення адміністративного стягнення, просив врахувати незначний відсоток сп'яніння та документи, що характеризують особу ОСОБА_1 .
Вислухавши особу, стосовно якої складено протокол, захисника, дослідивши матеріали справи : відомості у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 339170 від 23.05.2025 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23.05.2025 року; результат тестування, відповідно до якого результат огляду 0,30 ‰ проміле; відеозапис до протоколу ЕПР1 № 339170; розписку ОСОБА_1 про доручення доставити транспортний засіб до місця стоянки; рапорт поліцейського взводу № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП, Чуб О. від 23.05.2025 року, доходжу такого висновку.
Відповідно до вимог пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 339170 від 23.05.2025 року, водій ОСОБА_1 23.05.2025 року, о 10 год 01 хв, у м. Чернігові, по вул. Дніпровська, 26, керував транспортним засобом Ford Ranger, реєстраційний номер НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.
Із переглянутого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с.6), працівниками поліції в екіпажі Вікінг-151, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Національну поліцію», зупинено транспортний засіб Ford Ranger, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування поліцейськими у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, на що останній погодився. Огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу Драгер ALCOTEST 7510 ARLM-0324 , результат огляду 0,30 ‰ проміле.
У подальшому, працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення, зі змістом якого ознайомлено ОСОБА_1 , роз'яснено його права, про що останній поставив підпис у протоколі.
Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи досліджені докази, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте, покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника та запобігання правопорушенням.
У відповідності до положення ст. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права.
Згідно із ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Одночасно, якщо міжнародним договором встановлені інші правила, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Отже, в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17.07.1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала їхню дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа Надточій проти України від 15 травня 2008 року), і український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У рішенні ЄСПЛ у справі Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії від 23.10.1995 року суд зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення кримінального обвинувачення.
Тобто, позбавлення права керування транспортним засобом розглядається Європейським Судом як кримінально-правова санкція, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті та для здійснення діяльності (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року).
При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний надмірний тягар (рішення у справі від 02.11.2004 року «Трегубенко проти України»).
У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте, діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, займає посаду головного сержанта реактивної артилерійської бригади військової частини НОМЕР_3 , є учасником бойових дій, ветераном війни, відзначений почесним нагрудним знаком головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_3 «Золотий хрест», брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.
Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , суддя враховує, що правопорушення вчинено у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу Драгер ALCOTEST 7510 ARLM-0324, проба позитивна - 0,30 ‰ проміле, що з урахуванням допустимої похибки є незначним перевищенням, враховуючи вік та особу правопорушника, який є військовослужбовцем та добре характеризується за місцем служби, обставини за яких особа вчинила адміністративне правопорушення, що підтверджується документально, обставинами, що пом'якшують відповідальність є : щире розкаяння винного, обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Оцінюючи досліджені судом докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини першої даної статті у виді штрафу, звільнити його від накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення не буде відповідати справедливості судового рішення, прийнятого у період воєнного стану в Україні.
Призначене особі, стосовно якої складено протокол покарання буде відповідати принципу справедливості покарання і відповідати його меті - виправлення правопорушника та запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в сумі 605 гривень 60 копійок підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь держави.
Керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень (Отримувач коштів : ГУК у Черніг. обл /21081300; КОД ЄДРПОУ : 37972475; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; Рахунок UA528999980313070149000025001; КБКД 21081300; Призначення платежу *; 21081300).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду, через Новозаводський районний суд міста Чернігова, особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 18 вересня 2025 року.
Суддя С.М. Ченцова