Копія:
"24" вересня 2025 р. Справа № 608/1115/25
Номер провадження2/608/650/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Запорожець Л. М.
з участю секретаря Фаштиковської М. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу в спрощеному позовному провадженні за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві позивач вказав, що 22.04.2024 між ТОВ «Макс Кредит» (далі первісний кредитор, кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00-9734874 (далі Договір, Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт первісного кредитора та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. Після цього, добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримати кошти, зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.
Частиною 4 пункту 5.3 Договору передбачено, що позичальник при реєстрації на сайті кредитодавця зобо'язується вказувати повні, точні та достовірні відомості, включаючи свої персональні дані.
Відмова клієнта від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для проведення верифікації має наслідком відмову кредитодавця від встановлення ділових відносин з клієнтом та відмову від надання йому кредиту.
Первісним кредитором здійснено ідентифікація/верифікація у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020 «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої КЕП власника ідентифікаційного документа.
Згідно з Правилами, до укладення договору про споживчий кредит, позичальнику для ознайомлення в Особистий кабінет надається паспорт споживчого кредиту. Позичальник ознайомлюється із запропонованими в паспорті споживчого кредиту умовами кредитування та у разі згоди із ними, підписує його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Пунктом 5.2 Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку позичальника та аналог власноручного підпису кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку кредитодавця, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис.
Оскільки Відповідач погодився з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, Первісний кредитор сформував та надав Відповідачу оферту щодо укладення Кредитного договору.
Отже, Кредитний договір підписано Відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора 12196, що є належним і допустимим доказом укладення правочину між: сторонами. Після здійснення акцепту Позичальником, Кредитодавець наклав на Кредитний договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані дії підтверджуються положеннями Кредитного договору, а також Довідкою про ідентифікацію.
Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідач погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов Кредитного договору, Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 800 грн., порядок сплати якої визначено умовами Кредитного договору. Отже, Позичальнику перераховується сума в розмірі 8000 грн.
На виконання умов Кредитного договору, 22.04.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № 5355-28ХХ-ХХХХ-0283, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця. Первісний Кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» з відміткою та додатком до нього.
Всупереч умов Договору, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 31 780 грн, яка складається з наступного: 8 800 грн - заборгованість по кредиту; 19 780 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 3 200 грн - комісія за кредитним договором.
Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період з 21.10.2024 по 04.05.2025.
21.10.2024 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого Позивачеві відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
. За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до Договору факторингу від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31 780 грн за Договором кредиту.
Позивач не заявляє вимог щодо стягнення штрафних санкцій, у зв'язку з чим загальна сума заявлених до стягнення вимог становить: 28 580,00 грн., що складається : 8 800,00 грн. - заборгованість по кредиту; 19 780,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати по справі, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та відзиву на позов, у встановлений судом строк не подав. Судом належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчить оголошення, розміщене на офіційному веб.порталі судової влади України.
Суд вважає, що відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.
На підставі положень статей 274-279 ЦПК України судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі сторін.
Суд, розглянувши справу, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).
За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що 22.04.2024 між ТОВ «Макс Кредит» (далі первісний кредитор, кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00-9734874 (далі Договір, Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
На виконання умов Кредитного договору, 22.04.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця. Первісний Кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» з відміткою та додатком до нього.
Всупереч умов Договору, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 31 780 грн, яка складається з наступного: 8 800 грн - заборгованість по кредиту; 19 780 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 3 200 грн - комісія за кредитним договором.
Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період з 21.10.2024 по 04.05.2025.
21.10.2024 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого Позивачеві відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Позивач не заявляє вимог щодо стягнення штрафних санкцій, у зв'язку з чим загальна сума заявлених до стягнення вимог становить: 28 580,00 грн., що складається : 8 800,00 грн. - заборгованість по кредиту; 19 780,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Таким чином, порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову і стягнення в його користь із відповідача заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті 2422,42 гривень судового збору, згідно платіжної інструкції в національній валюті від 22.05.2025 №11635 ПуАТ «КБ «Акордбанк».
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співвмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Татаренка А. І., довіреність позивача щодо представництва адвоката Татаренка А. І. у даній цивільній справі, Договір про надання правничої допомоги, Додаткову угоду до нього та Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги, згідно якого вартість юридичних послуг становить 7000 гривень.
З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу позивачем, суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги, виконані роботи, відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.
Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 1048, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 141, 263, 264, 280 - 282, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, Код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором №00-9734874 від 22.04.2024 у розмірі 28 580 (двадцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень, що складається з: 8 800,00 грн. - заборгованість по кредиту; 19 780,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні, сплаченого судового збору та 7000 (сім тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя:/підпис/
Згідно з оригіналом
Оригінал заочного рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1115/25
Заочне рішення набрало законної сили " "__________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію заочного рішення видано " " _________________ року.
Секретар: