Копія:
24 вересня 2025 року Справа № 608/2646/24
Номер провадження3/608/35/2025
Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Запорожець Л. М. , за участю захисника ОСОБА_1 адвоката Ковальчук О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №150536 від 14.10.2024 року вбачається, що поліцейський офіцер громади Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Яцишин В.В. склав адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за те, що вона 14.10.2024 року о14:44:00 годині, в с. Біла по вул. Нова Штокалівка, керував транспортним засобом Фіат Стіло, д.н.з. НОМЕР_1 , явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірних покривів обличчя, виражене тремтіння пальців рук.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на місці зупинки т/з, чи у лікаря - нарколога, водійка категорично відмовився, чим порушила п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та її захисник адвокат Ковальчук О.В. подала суду письмове клопотання, в якому вказала, що дії поліцейських є такими, що не відповідають вимогам закону і ними не надані докази, які відповідали б критеріям належності, допустимості, достатності та які б, поза розумним сумнівом, доводили винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
В клопотанні захисник адвокат Ковальчук О.В. посилається на обставини та факти, що в ньому викладені та вказує, що з переглянутого відеоматеріалу, що був долучений до справи, не вбачається, що ОСОБА_1 керувала автомобілем і під час керування його зупинили працівники поліції, оскільки відеозапис розпочинається з моменту, коли транспортний засіб марки «Фіат Стіло» знаходиться з вимкнутим двигуном, який припаркований на узбіччі.
Тобто, на відеозаписі не зафіксовано моменту зупинкитранспортного засобу марки «Фіат Стіло», під час керування ОСОБА_1 , з початку виконання поліцейськими своїх службових обов'язків.
Зважаючи на вказані обставини, в матеріалах справи взагалі відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник адвокат Ковальчук О.В. посилається на те, що визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення повинно бути зроблено на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідності можливо лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка має бутим підтверджена належними та допустимими доказами.
Захисник адвокат Ковальчук О.В. просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, додані до нього докази, враховуючи подане захисником ОСОБА_1 адвокатом Ковальчук О.В. письмове клопотання, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського, пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Однак, свідки працівниками поліції, при складанні вказаного адміністративного протоколу, не залучались, про що вказано в самому адміністративному протоколі серії ЕПР1 № 175602 від 17.11.2024 року.
Відповідно до ч. 5 та 6 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу і цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї інструкції. Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим.
Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт б розділу IX Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
За змістом ст. 252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 зазначив про те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення, не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим, в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак, не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України».
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У відповідності до п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року N 14, під керування транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведене в п. 27 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в п. 38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (справа № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
З переглянутого відеоматеріалу, що був долучений до справи, не вбачається, що ОСОБА_1 керувала автомобілем і під час керування його зупинили працівники поліції, оскільки відеозапис розпочинається з моменту, коли транспортний засіб марки «Фіат Стіло» знаходиться з вимкнутим двигуном, який припаркований на узбіччі.
Тобто, на відеозаписі не зафіксовано моменту зупинкитранспортного засобу марки «Фіат Стіло», під час керування ОСОБА_1 , з початку виконання поліцейськими своїх службових обов'язків.
Також поліцейський, не називаючи жодної ознаки алкогольного сп'яніння, пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння.
У відповідності до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Під час перегляду відеозапису встановлено, що на відеозаписі є перерви (паузи), що свідчить про небезперервність наданого відеозапису або надання лише його окремих фрагментів (один з яких без дати часу). Також на відеозаписі не зафіксовано, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом.
Таким чином, відеозапис не є належним доказом, який підтверджує вчинення правопорушення.
Також, до матеріалів справи додано рапорт про внесення відомостей в ЄО.
Однак, як вбачається з інформації в даному рапорті 14.10.2024 о 15:31 надійшло повідомлення по телефону до РУ про те, що 14.10.2024 о 15:29 за адресою: Чортківський район, с. Біла, вулиця Центральна, 14.10.2024 повідомлення по телефону від невідомої особи про те, що в с. Біла Чортківського району в напрямку м. Чорткова водій автомобіля іномарки (марки невідома) рухається ймовірно в нетверезому стані.
Таким чином, при зверненні на лінію 102, марки транспортного засобу зазначено не було, також вищевказане повідомлення поступило на лінію 102 о 15:31, проте, як вбачається з відеозапису доданого до матеріалів справи, такий відеозапис починається о 15:13, де транспортний засіб марки «Фіат Стіло» знаходиться з вимкнутим двигуном, який припаркований на узбіччі та не повідомляючи причини зупинки транспортного засобу марки «Фіат Стіло», не називаючи жодної ознаки алкогольного сп'яніння, пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. За таких обставин рапорт долучений до матеріалів справи є недопустимим доказом.
На виклик суду, поліцейський офіцер громади Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Яцишин В.В. не з'явився, не спростував пояснень особи, щодо якої складено протокол та її захисника адвоката та органом, який склав адміністративний протокол, не надано суду інших належних та допустимих доказів вчинення особою правопорушення та винуватості особи у його вчиненні.
За вказаних обставин, матеріали провадження не містять достовірних відомостей, з яких можна було б беззаперечно, за принципом «поза розумним сумнівом», встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в змісті визначення цього терміну, а тому, зазначене не породжувало обов'язку для нього проходити огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом це - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева», будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що має зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили.
Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів, при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів, незалежно від характеру і ступеня.
У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими.
Вказане стверджується у сформульованих Європейським судом з прав людини справах: «Герфен проти Німеччина», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».
Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 14.10.2024 року, як доказ вини ОСОБА_1 , суперечить іншим матеріалам справи, тому адміністративний протокол є неналежним доказом вини ОСОБА_1 у даній справі, а обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, грунтуються виключно на припущеннях поліцейського офіцера громади Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Яцишина В.В.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) вбачається, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обгрунтованість будь-якого висунутого протии нього обвинувачення.»
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правоворушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення ( Справа Лучанінова протии України (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02)).
Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують пози розумним сумнівом: як факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , так і факт порушенням нею вимог вимог п. 2.5 ПДР України, так і факт доведеності її винуватості у вчиненні «Поза розумним сумнівом» адміністративного правопорушення, так і наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з недоведеністю вини та відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 9, ч. 1 ст. 130, 247, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП, закрити у зв"язку з не доведеністю вини та відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
Згідно з ориігналом:
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/2646/24.
Постанова набрала законної сили " " _________________ року.
Суддя Л. М. Запорожець
Копію постанови видано " " ________________ року.
Секретар: