Справа № 597/1487/24
Провадження №1-кп/594/167/2025
25 вересня 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві кримінальне провадження №12024211150000132 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_5
Обвинувачений ОСОБА_6 постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 січня 2024 року в справі №597/1589/23 за результатами розгляду справ про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави у розмір 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на 1 (один) рік.
Згідно постанови Тернопільського апеляційного суду від 13.02.2024 (провадження №33/817/150/24) апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 залишено без задоволення, постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23.01.2024 щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП - залишено без змін. Постанова апеляційного суду набрала законної 13.02.2024.
Також 23 січня 2024 року Шевченківським районним судом м.Чернівці, за результатами розгляду справ про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення винесено постанову у справі №727/274/24, яка набрала законної сили 05.02.2024, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Однак ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, ухилився від виконання постанов суду, що набрали законної сили, а саме 20.03.2024 о 20 годині 47 хвилин на автодорозі М-19 «Доманово-Ковель- Чернівці-Тереблече» 485 км., що в межах населеного пункту с. Новий Киселів, Чернівецької області, керував транспортним засобом «Nissan Місrа», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху України, у зв'язку із чим ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП (постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1705877 від 20.03.2024), за ч.3 ст.130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №692758), а також 03.08.2024 о 15 годині 36 хвилин на автодорозі М-19 «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече» 443 км., що в межах населеного пункту м. Заліщики, Чортківського району, ОСОБА_3 керував автомобілем марки «Nissan Місrа», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху України, у зв'язку із чим притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП (постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №2747566 від 03.08.2024), за ч.5 ст.126 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №107265).
Отже, ОСОБА_3 20 березня та 03 серпня 2024 року вчинив дії, спрямовані на умисне невиконання рішень суду, якими його позбавлено права керування транспортними засобами.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, погодився з усіма доказами, зібраними у справі в ході досудового слідства, які підтверджують його вину згідно пред'явленого обвинувачення і надав показання в судовому засіданні, які підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, що викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що йому було відомо, що він постановами суду позбавлений права керування транспортними засобами, однак в силу обставин був змушений керувати транспортним засобом, у скоєному щиро розкаюється.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з врахуванням визнання вини обвинуваченим, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразилися в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, пом'якшуючі та обтяжуючі його вину обставини, особу обвинуваченого.
Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що він по місцю проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати у виді штрафу, що буде необхідним і достатнім для його виправлення.
Питання речових доказів по справі необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370,374 КПК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень.
Речові докази по справі, визначені постановами слідчого від 05 серпня 2024 року(а.с.20), 13 серпня 2024 року (а.с.89), 21 серпня 2024 року (а.с.104), 22 серпня 2024 року (а.с.153-154) -залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Головуючий : ОСОБА_1