Справа №463/8908/25
Провадження №1-кс/463/8519/25
25 вересня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя - ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
в м. Львові,
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову дізнавача Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області про відмову в визнанні потерпілими,
скаржники звернулись до слідчого судді із скаргою на постанову дізнавача Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 від 25 серпня 2025 року про відмову в визнанні потерпілими у кримінальному провадженні №12024142360000136 від 15 лютого 2025 року.
Скаргу мотивують тим, що постанова дізнавача є незаконною, необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 55 КПК України. Факти, викладені у постанові дізнавача не відповідають дійсним обставинам справи, постанова не є вмотивованою та не містить жодної підстави вважати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 особами, яким не завдано шкоди. Зазначають, що дізнавачем не враховано вимоги ухвал слідчих суддів Личаківського районного суду м. Львова, якими були скасовані попередні постанови дізнавача про відмову у визнанні потерпілими. А тому, просять скасувати постанову дізнавача ВД Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 від 25 серпня 2025 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 потерпілими в кримінальному провадженні №12024142360000136 від 15.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України та зобов'язати дізнавача повторно розглянути клопотання про визнання потерпілими у кримінальному провадженні.
Скаржник ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд скарги у її відсутності, вимоги скарги підтримує та просить задовольнити.
Скаржник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причин неявки не повідомила, клопотання про відкладення не подали.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, а тому слідчий суддя, враховуючи клопотання скаржниці ОСОБА_3 , вважає за можливе здійснити розгляд скарги у відсутності скаржників на підставі наявних матеріалів.
Представник суб'єкта оскарження в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, заперечення не подав.
У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб'єкта оскарження на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали скарги, вважаю, що таку слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК).
У відповідності до ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст.55 КК України).
Частина 5 ст. 55 КПК України передбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до дізнавача з клопотанням про визнання їх потерпілими у кримінальному провадженні за№12024142360000136 від 15.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
За результатами розгляду клопотання дізнавачем неодноразово були винесені постанови про відмову у визнанні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 потерпілими в кримінальному провадженні №12024142360000136 від 15.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, які в подальшому були скасовані ухвалами слідчих суддів Личаківського районного суду м. Львова. Зазначені процесуальні документи були оглянуті слідчим суддею під час судового розгляду. Як підставами для скасування зазначених постанов слідчими суддями зазначено те, що дізнавачем не надано оцінки доводам заявників щодо заподіяння їм фізичної, майнової чи моральної шкоди.
25 серпня 2025 року дізнавачем відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 потерпілими в кримінальному провадженні №12024142360000136 від 15.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
Оскаржувану постанову слідчий мотивує тим, що на даному етапі досудового розслідування встановлюються обставини кримінального провадження, зокрема, об'єктивні ознаки, які вказували б на заподіяння шкоди заявникам.
Проте, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим не надано належної оцінки обставинам, про які зазначають скаржники щодо спричинення їм шкоди, перевірку заподіяння заявникам будь-якої шкоди та зібрання доказів на підтвердження (спростування) спричинення їм моральної, фізичної або майнової шкоди не проведено, постанова винесена з порушенням хронології проведення слідчих дій.
Всупереч положеннямст.110 КПК України вказана постанова не містить відомостей про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, не наведено обґрунтування необхідності прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про залучення скаржниць в якості потерпілих у кримінальному провадженні
Також, із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що така є аналогічна за своїм змістом попереднім винесеним постановам, а відтак слідчим належним чином не враховані висновки слідчих суддів, якими було скасовано попередні постанови, недоліки слідства не усунуто.
Отже враховуючи вище викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що постанову дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 про відмову у визнанні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 потерпілими в кримінальному провадженні №12024142360000136 від 15.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України слід скасувати та зобов'язати дізнавача повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання їх потерпілими у кримінальному провадженні.
Керуючись вимогами статтей 7, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -
скаргу задоволити.
Скасувати постанову дізнавача Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 від 25 серпня 2025 року про відмову в визнанні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 потерпілими у кримінальному провадженні №12024142360000136 від 15 лютого 2025 року та зобов'язати дізнавача повторно розглянути клопотання про визнання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 потерпілими.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_8