Справа № 629/7090/24
Провадження №11кп/818/979/25 №11кп/818/980/25
25 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м.Харків апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 січня 2025 року та на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 лютого 2025 року, ухвалену в порядку ст.379 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному 20 вересня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221110001057, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Орілька Лозівського району Харківської області, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
- 05 липня 2024 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Орілька Лозівського району Харківської області, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , судимого:
- 05 липня 2024 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини:
Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 січня 2025 року засуджено:
- ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 липня 2024 року у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, вирок в частині призначеного покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень - ухвалено виконувати самостійно.
- ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 липня 2024 року у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, вирок в частині призначеного покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень - ухвалено виконувати самостійно.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_9 , вирок щодо якого ніким не оскаржено.
Вирішено питання щодо долі речових доказів та відшкодування процесуальних витрат.
31 січня 2025 року з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» надійшло повідомлення щодо уточнення вироку від 23 січня 2025 року, оскільки в ньому не зазначено остаточне покарання на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, призначене ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 лютого 2025 року в порядку ст.379 КПК України виправлено описку у вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 січня 2025 року, а саме в частині призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 : постановлено - вважати на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 липня 2024 року у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень та остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.
Також постановлено вважати на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 липня 2024 року у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень та остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.
Згідно з вироком суду, 18 вересня 2024 року, близько 21:30 год., ОСОБА_6 , разом зі своїми знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння домовилися про спільне вчинення крадіжки та з цією метою прийшли до території ТОВ ««Компанія «Лозівський ринок», розташованого за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Благовіщенська, 14, яка огороджена металевим парканом.
Реалізовуючи злочинний умисел групи, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою, умисно, в період дії воєнного стану, перелізли через металевий паркан огорожі ринку, підійшли до вхідних дверей приміщення торгівельного м'ясного павільйону, де шляхом застосування фізичної сили відтиснули двері зачинені на замок, після чого разом проникли до приміщення павільйону за вище вказаною адресою.
Знаходячись у приміщенні павільйону ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 підійшли до торгівельного місця № 26 де під прилавком виявили залишене продавцем ринку ОСОБА_11 особисте майно та грошові кошти, після чого, таємно викрали: мусат для заточки ножів торгової марки «Dick» серії «EUROCUT», арт. «77561302», загальною довжиною 43 см., довжиною металевого круглого стрижня 30 см., вартістю 991 гривня; мусат для заточки ножів без маркування, загальною довжиною 48 см., довжиною металевого круглого стрижня 35 см., вартістю 449 гривень; 3 (три) упаковки пакетів-майка, з полімерного матеріалу, рожевого кольору, розміром 29х46 см., з надписом «Мясная лавка», вартістю 124 гривні 50 копійок; 3 (три) упаковки пакетів-майка, з полімерного матеріалу, синього кольору, розміром 29х46 см., без надписів, вартістю 103 гривні 50 копійок; 3 (три) упаковки пакетів-майка, з полімерного матеріалу, жовтого кольору, розміром 24х43 см., без надписів, на пакуванні надпис «Чемпіон», вартістю 117 гривень 33 копійки, а також грошові кошти монетами номіналом в 1, 2, 5 та 10 гривень, на загальну суму 3000 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_11 .
Після вчинення злочину ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , утримуючи при собі викрадене майно та грошові кошти, з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном та грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду в розмірі 4785 гривень 33 копійки.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка їх подала
Прокурор в апеляційній скарзі, не оспорюючи фактичні обставини провадження, які суд визнав доведеними, і кваліфікацію дій обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме п.2 ч.4 ст.374 КПК України.
Ухвалити новий вирок, яким призначити покарання:
- ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 липня 2024 року у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень та остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень. Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, вирок в частині призначеного покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень - виконувати самостійно.
- ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 липня 2024 року у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень та остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень. Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, вирок в частині призначеного покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень - виконувати самостійно.
В решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування посилається на те, що суд першої інстанції при застосуванні ст.71 КК України не визначив остаточну міру покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Також просить скасувати ухвалу про виправлення описки у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме ст.379 КПК України. Зазначає, що зі змісту ст.379 КПК України вбачається, що її застосування розраховано на описки та технічні помилки, які в цілому не впливають на суть прийнятого рішення. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
Обвинувачені в судовому засіданні вважали необґрунтованими апеляційні скарги прокурора та просили залишити їх без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку обвинувачених, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг прокурора, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню за наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке їх засуджено, були зроблені на підставі їх показань, а провадження було розглянуте в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. З урахуванням цього суд першої інстанції встановив фактичні обставини провадження та кваліфікував дії обвинувачених за ч.4 ст.185 КК України.
А тому висновки суду щодо фактичних обставин провадження, доведеності винуватості обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, які не оскаржувалися в апеляційній скарзі, згідно до ст.404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.
Згідно ч.1 ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Разом з тим, ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 лютого 2025 року суд першої інстанції змінив резолютивну частину вироку та визначив остаточне покарання на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, призначене ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вважаючи це опискою.
Тобто суд першої інстанції своєю ухвалою фактично змінив зміст вироку в частині призначеного обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 остаточного покарання, за сукупністю вироків, відповідно до ст.71 КК України, чим вийшов за межі повноважень, передбачених ст.380, 379 КПК України, що є неприпустимим та згідно до ч.1 ст.412 КПК України, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування ухвали суду.
Така позиція узгоджується з правовим висновком, якій міститься в постанові Верховного Суду від 11 квітня 2024 року (справа № 454/3628/20, провадження № 51-5467 км 23), відповідно до якого виправлення допущених у вироку описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень. Натомість визначення остаточного покарання не може бути виправлено шляхом внесення змін у резолютивну частину вироку. Тобто, місцевий суд вирішив цією ухвалою питання, які можуть бути вирішені виключно під час постановлення вироку.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність у частині призначення покарання, колегія суддів вважає, що вони заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Із оскаржуваного вироку та матеріалів провадження вбачається, що вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 січня 2025 року обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначено покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, кожному, на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, повністю приєднана невідбута частина покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 липня 2024 року у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, вирок в частині призначеного покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень - ухвалено виконувати самостійно.
Відповідно до абз.2 п.2 ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються: покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визначені судом доведеними, та остаточна міра покарання.
Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
Резолютивна частина обвинувального вироку повинна бути викладена чітко і ясно, щоб при виконанні вироку не виникало сумнівів щодо виду і розміру покарання, призначеного судом, та змісту інших рішень, викладених у цій частина вироку.
Проте зазначених вимог законодавства суд першої інстанції не дотримався.
Так, призначаючи обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, суд першої інстанції фактично не визначив остаточної міри покарання.
Тим самим суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що відповідно до положень п.3 ч.1 ст.409 , ч.1 ст.412 КПК України є підставою для скасування вироку суду першої інстанції відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в частині призначеного остаточного покарання на підставі ст.71 КК України з ухваленням в цій частині нового вироку, як на тому наполягає прокурор в апеляційній скарзі.
Обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід призначити покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, кожного, як визначено судом першої інстанції, що також не оскаржується й прокурором в апеляційній скарзі. На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 липня 2024 року у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень та остаточно визначити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень (кожному). Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, вирок в частині призначеного покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень - виконувати самостійно.
З огляду на викладене вирок суду в частині призначення покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належить скасувати, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.404, 407, 418, 420 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 лютого 2025 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ухвалену в порядку ст.379 КПК України, скасувати.
Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 січня 2025 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - скасувати в частині призначення покарання.
Призначити ОСОБА_6 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 липня 2024 року у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень та остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, вирок в частині призначеного покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень - виконувати самостійно.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 липня 2024 року у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень та остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, вирок в частині призначеного покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень - виконувати самостійно.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженими, які тримаються під вартою, в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.
Колегія суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3