25 вересня 2025 року
м. Харків
справа № 638/10278/25
провадження № 22-ц/818/4096/25
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Кружиліна О.А., Маміна О.В.
сторони справи:
заявник - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова 09 червня 2025 року у складі судді Агапова Р.О.,-
У червні 2025 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Шевченківського районного суду міста Харкова із заявою про забезпечення доказів, в якій просило: витребувати у Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під'їзд, 4 поверх, м. Харків, Харківська обл., 61022) копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувати у Центру надання адміністративних послуг м.Харкова Київського району (вул. Чернишевська, буд. 55, м. Харків, Харківська обл., 61002) або від іншого територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця реєстрації проживання померлого ОСОБА_1 інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ( АДРЕСА_1 ) станом на дату смерті померлого - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те , що ОСОБА_1 (Позичальник) звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав(-ла) анкету-заяву б/н від 03.10.2017.
ІНФОРМАЦІЯ_1 Позичальник помер. На момент смерті ОСОБА_1 не виконав взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим за вищезазначеним договором залишилась заборгованість у загальному розмірі 62460.00 грн.
05.02.2025 Банк звернувся з претензією кредитора до П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори, яка у листі від 13.02.2025 повідомила Банку, що претензія кредитора направлена за належністю.
Шоста харківська міська державна нотаріальна контора у листі від 18.02.2025 повідомила Банку, що претензію кредитора було долучено до матеріалів спадкової справи. Отримання Банком самостійно інформації про спадкоємців Позичальника не є можливим у зв'язку з дією положень ст. 8 Закону України "Про нотаріат".
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 09 червня 2025 року заяву АТ КБ «ПриватБанк» повернуто.
Ухвала мотивована тим, що в порушення вимог ЦПК України, заявником не наведено жодного об'єктивного факту на підтвердження того, що зазначені в заяві документи можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Не погодившись з ухвалою суду АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявник в заяві зазначав, що докази які просить витребувати Банк не можуть бути надані останнім, оскільки інформація що міститься в спадковій справі є нотаріальною таємницею, яка не може бути розголошена, а тому самостійно отримати такі докази Банк не має можливості. Вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, щоб уникнути порушення прав Банку.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 3,4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи у червні 2025 року АТ КБ «Приват Банк» до пред'явлення позову просив витребувати у Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувати у Центру надання адміністративних послуг м.Харкова Київського району або від іншого територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця реєстрації проживання померлого ОСОБА_1 інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ( АДРЕСА_1 ) станом на дату смерті померлого - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 09 червня 2025 року заяву АТ КБ «ПриватБанк» повернуто.
Ухвала мотивована тим, що в порушення вимог ЦПК України, заявником не наведено жодного об'єктивного факту на підтвердження того, що зазначені в заяві документи можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Статтею 81 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частин 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2 та 3 статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (частина 1 статті 84 ЦПК України).
Тобто, за змістом статті 84 ЦПК України учасник справи у разі саме неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. При цьому за подання клопотання про витребування доказів судовий збір не сплачується.
Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (частини 1 та 2 статті 116 ЦПК України).
За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом (частини 3 статті 117 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Тобто, ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року по справі № 520/14132/18 (провадження № 61-13531сво21).
Як вбачається зі змісту заяви АТ КБ «Приват Банк» зазначені ними докази воно просить витребувати, посилаючись на вимоги статті 84 ЦПК України. Вимог щодо забезпечення цих доказів його заява не містить.
Отже, суд першої інстанції помилково застосував до вказаної заяви положення статті 116 ЦПК України та дійшов необґрунтованого висновку що заявник повинен довести, що докази, які він просить забезпечити можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що слід відрізняти такі процесуальні дії як 1) забезпечення та 2) витребування доказів (ч.4 ст.84 ЦПК України).
Для вирішення питання про забезпечення доказів, зокрема, і до подання позовної заяви, слід враховувати положення ст.116 ЦПК України, а саме те, що така процесуальна дія може бути вчинена судом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. В інших випадках витребування доказів можливе у разі неможливості учасника самостійно надати докази, однак на іншій процесуальній стадії, а саме після відкриття провадження у справі.
Крім того, процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Звернення до суду із відповідною заявою це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об'єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
У даному випадку забезпечення доказів необхідне для того, щоб захистити порушене право заявника, а не для того, щоб встигнути отримати відповідні докази до настання моменту неможливості їх збирання. Тому суд передчасно відмовив заявнику у задоволенні клопотання про витребування доказів.
За результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, апеляційну скаргу належить задовольнити, а ухвалу суду - скасувати, з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст.367,374,376,382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 09 червня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 вересня 2025 року.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.А. Кружиліна
О.В. Маміна