22 вересня 2025 року
м. Харків
справа № 619/3050/24
провадження № 22-ц/818/4855/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 листопада 2024 року в складі судді Калиновської Л.В.,у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 19 листопада 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 09 червня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
На вказане рішення суду, 17 серпня 2025 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі містить клопотання про поновлення строку, в обгрунтування якого зазначає, що копію ухвали від 09.06.2026 було направлено 14.08.2025
Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 08 вересня 2025 року доводи наведені скаржником, як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження, визнано неповажними та апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме: надання клопотання про поновлення строку з обґрунтуванням більш поважних доводів для поновлення строку.
Також, було роз'яснено, що у разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала суду про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без задоволення постановлено 09.06.2025, копію зазначеної ухвали суду було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 - 10.06.2025, з апеляційною скаргою на заочне рішення суду апелянт звернулася 17.08.2025, тобто з пропуском строку.
13 вересня 2025 року на виконання вимог ухвали від 08.09.2025 до Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження з обгрутуванням більш поважних доводів. В обгрунтування заяви апелянт вказує на те, що у травні 2025 після завантаження застосунку «ДІЯ» отримала повідомлення, що існує заочне рішення у справі № 619/3050/24 про розірвання шлюбу. 21.05.2025 отримала копію заочного рішення та звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення. Тривалий час заявниця не отримувала ніяких повідомлень з суду і лише 08.08.2025 звернулася до суду із заявою та просила повідомити її щодо розгляду заяви про перегляд заочного рішення. 14.08.2025 на її електронну адресу було направлено дві ухвали від 09.06.2025 (щодо виправлення описки та заяви про перегляд заочного рішення).
Наведені доводи скаржника є необґрунтованими та не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 ст. 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, Дергачівським районним судом Харківської області 09.06.2025 постановлена ухвала, якою поновлено ОСОБА_1 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення та заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Згідно довідки про доставку електронного документу, ухвала від 09.06.2025 було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 - 10.06.2025, а апеляційну скаргу було подано 17 серпня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Тeuschler v. Germany).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Також необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У пункті 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.
Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року (справа № 626/2450/14-ц).
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує про те, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки («Каракуця проти України», 18986/06 від 16.02.2017, «Смірнова проти України», 36655/02 від 08.11.2005).
Судова колегія зазначає, що вказані ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення процесуального строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, оскільки не визнає причину його пропуску поважною.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
На підставі викладеного, суд відмовляє ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 листопада 2024 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 листопада 2024 року в складі судді Калиновської Л.В.,у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.В.Маміна
Н.П.Пилипчук