Справа № 717/2059/25
Номер провадження2/717/525/25
25.09.2025 селище Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Телешмана О.В.,
з участю секретаря судового засідання Глібіщук М.Л.,
представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» в судове засідання не з'явився,
відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Представник позивача подав до суду позовну заяву у якій просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» суму заборгованості:
за кредитним договором №22531-01/2024 в розмірі 40500 гривень, з яких:
- 12000 гривень заборгованість за основною сумою боргу;
- 28500 гривень заборгованості за відсотками;
за кредитним договором №44818-01/2024 в розмірі 31200 гривень, з яких:
-8000 гривень заборгованість за основною сумою боргу;
- 23200 гривень заборгованості за відсотками;
за кредитним договором №27513-01/2024 в розмірі 31500 гривень, з яких:
- 9000 гривень заборгованість за основною сумою боргу;
- 22500 гривень заборгованості за відсотками;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» понесені судові витрати.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кельменці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В поданому до суду клопотанні представник позивача просить розглянути справу за відсутності представника позивача та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 викликався до суду в порядку, встановленому ЦПК України, проте в судове засідання не з'явився.
Суд ухвалив розглядати справу заочно та ухвалити заочне рішення у справі.
Інші заяви та клопотання не надходили.
Судом також встановлено, що 18 січня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про наданя фінансового кредиту №22531-01/2024.
Згідно даного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 12000 гривень на 120 днів зі сплатою відсотків у розмірі, встановленому п.1.4.1 даного договору на строк до фактичної дати повернення кредиту -16.05.2024 року. Вказані обставин стверджуються договором позики №22531-01/2024 з додатками, розрахунками заборгованості, листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 08.07.2025 року №3466_250708112242.
30 січня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту №27513-01//2024.
Згідно даного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 9000 гривень на 100 днів зі сплатою відсотків у розмірі, встановленому п.1.4.1 даного договору на строк до фактичної дати повернення кредиту - 08.05.2024 року. Вказані обставин стверджуються договором позики №27513-01/2024 з додатками, розрахунками заборгованості листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 06.08.2025 року №3426_250806142806.
30 січня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту №44818-01/2024.
Згідно даного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 8000 гривень на 120 днів зі сплатою відсотків у розмірі, встановленому п.1.4.1 даного договору на строк до фактичної дати повернення кредиту - 28.05.2024. Вказані обставин стверджуються договором про надання фінансового кредиту №44818-01/2024 з додатками та листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 08.07.2025 року №3466_250708112242.
Крім того, договір про надання кредиту, укладений між сторонами в електронній формі, містить електронний підпис відповідача та представника позивача, тому має силу договору, який укладений в письмовій формі й підписаний сторонами, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачем не надано доказів на підтвердження невідповідності умов договору про надання фінансового кредиту вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Викладене відповідає практиці ВС (постанова по справі № 524/5556/19). До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20).
Отже, між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто зобов'язання з приводу кредиту, позики.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, щодо оплати боргу у встановлений договором строк та не повернув позивачу заборгованості за договорами у загальному розмірі 103200 гривень.
Отже, між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) згідно ч.2 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У відповідності до вимог ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов'язань за цим договором, порушив свої зобов'язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).
Всупереч умов кредитних договорів, відповідач не виконав свої зобов'язання перед новим кредитором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив відповідних платежів для погашення кредитної заборгованості новому кредитору.
Між ТОВ «Аванс Кредит» (Попередній кредитор) та позивачем ТОВ «ТОВ «ФК «ЄАПБ»» 24.05.2024 року укладений Договір факторингу №1240520241 згідно якого до позивача перейшло право грошової вимоги за вказаним вище договором про надання фінансового кредиту №44818-01/2024, що підтверджується вказаним вище договором факторингу та витягом з реєстру боржників до вказаного вище Договору факторингу.
Між ТОВ «Стар Файненс Груп» (Попередній кредитор) та позивачем ТОВ «ТОВ «ФК «ЄАПБ»» 29.07.2024 року укладений Договір факторингу №29072024 згідно якого до позивача перейшло право грошової вимоги за вказаним вище договором про надання фінансового кредиту №27513-01//2024, що підтверджується вказаним вище договором факторингу та витягом з реєстру боржників до вказаного вище Договору факторингу.
Між ТОВ «Аванс Кредит» (Попередній кредитор) та позивачем ТОВ «ТОВ «ФК «ЄАПБ»» 24.05.2024 року укладений Договір факторингу №1240520241 згідно якого до позивача перейшло право грошової вимоги за вказаним вище договором про надання фінансового кредиту №22531-01/2024, що підтверджується вказаним вище договором факторингу та витягом з реєстру боржників до вказаного вище Договору факторингу.
Таким чином, відповідач станом має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» за договором про надання фінансового кредиту від 18.01.2024 року №22531-01/2024 в розмірі 40500 гривень, з яких 12000 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 28500 гривень заборгованості за відсотками;
за договором про надання фінансового кредиту від 30 січня 2024 року №44818-01/2024 в розмірі 31200 гривень, з яких 8000 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 23200 гривень заборгованості за відсотками;
за договором про надання фінансового кредиту від 30 січня 2024 року №27513-01//2024 в розмірі 31500 гривень, з яких: 9000 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 22500 гривень заборгованості за відсотками, а всього 103200 грн.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порушення ч.1 ст.81 ЦПК України відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що він не укладав, вказані вище договори про надання фінансових кредитів і заборгованість за договором позики грошей в сумі 103200 гривень він повернув позивачу або первісним кредиторам.
Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулює зобов'язальні правовідносини, правовідносини які регулюють позику та кредит, суд вважає, що позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити повністю і з відповідача слід стягнути на користь позивача 103200 гривень в рахунок заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено повністю, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3028 гривень судових витрат у вигляді судового збору
Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 203,215,509,525,526, 549,550,551,553, 554,610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 209, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014) 103200 (сто три тисячі двісті) гривень заборгованості за кредитним договором та 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень в рахунок відшкодування судових витрат понесених по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд даного заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне судове рішення складено 25.09.2025 року.
Суддя Телешман О.В.