Справа № 644/2225/25
Провадження № 3/644/715/25
Іменем України
24 вересня 2025 р. м.Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Шевченко С.В., розглянув матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
08 березня 2025 року о 16 годині 25 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольксваген Т4, номерний знак НОМЕР_1 , у с. Шевченкове, в районі будинку № 46 по вул. Покровській у стані алкогольного сп'яніння. Огляд зі згоди водія проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810». Результат огляду позитивний - 1,59 проміле.
Про час та місце судового розгляду ОСОБА_1 повідомлений шляхом надсилання судової повістки через додаток «Viber» на номер мобільного телефону, який зазначений у матеріалах справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у його відсутність з таких підстав.
За змістом ч.1 ст.268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 1 ст.277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.9 (а) ПДР України забороняє водію керувати транспортним засобом, зокрема у стані алкогольного сп'яніння. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 (а) ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України підтверджується наступними доказами, які були досліджені в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 265959 від 08.03.2025 та відеозаписами з нагрудних камер співробітників поліції, якими зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також факт проходження ОСОБА_2 на місці зупинки огляду на стан алкогольного сп'яніння за використанням газоаналізатора; довідкою про результати тесту, з якої вбачається, що в результаті тесту на стан сп'яніння встановлено наявність 1,59 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
На підставі досліджених доказів, суд доходить висновку, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, оскільки керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 12 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, у зв'язку з чим судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-38, 40-1, 124, 122-4, 276, 283-285 КУпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя С.В. Шевченко