справа № 635/6214/25
провадження № 2/631/784/25
про передачу матеріалів справи за підсудністю
24 вересня 2025року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.,
за участі секретаря судового засідання Семенко А. А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ПО ХОЛОДНОГІРСЬКОМУ РАЙОНУ ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВВ № 1048044 від 06 серпня 2025 року діє адвокат Бабій Лідія Володимирівна, звернулась до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ПО ХОЛОДНОГІРСЬКОМУ РАЙОНУ ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, в якій просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказана позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді з використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області, постановленою 08 серпня 2025 року під головуванням судді Лук'яненко С. А., цивільну справу з єдиним унікальним № 635/6214/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ПО ХОЛОДНОГІРСЬКОМУ РАЙОНУ ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, про позбавлення батьківських прав, передано на розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області.
29 серпня 2025 року за вхідним № 5172/25-вх. з Харківського районного суду Харківської області надійшла цивільна справа з єдиним унікальним № 635/6214/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ПО ХОЛОДНОГІРСЬКОМУ РАЙОНУ ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 02 вересня 2025 року відкрито провадження у справі з єдиним унікальним № 635/6214/25 (провадження № 2/631/784/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ПО ХОЛОДНОГІРСЬКОМУ РАЙОНУ ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, про позбавлення батьківських прав, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24 вересня 2025 року.
Позивач, ОСОБА_1 , у підготовче судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час і місце розгляду справи була сповіщена завчасно відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за її відсутності не надала, однак скористався правом, наданим частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, щодо участі у судовому процесі через представника - адвоката Бабій Лідію Володимирівну.
Представник позивача - адвокат Бабій Лідія Володимирівна у судове засідання також не з'явилась, хоча про дату, час і місце розгляду справи була сповіщена завчасно відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи представник позивача - адвокат Бабій Лідія Володимирівна направила на адресу суду заяву, що була зареєстрована за вхідним № 5790/25-вх. від 24 вересня 2025 року, відповідно до якої просила провести судове засідання, призначене на 24 вересня 2025 року, за відсутності позивача та її представника.
Відповідач, ОСОБА_2 , у підготовче судове засідання теж не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, проте направив на адрес суду відзив на позовну заяву у відповідності до приписів статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, що був зареєстрований за вхідним № 5803/25-вх.. від 24 вересня 2025 року.
У вказаному відзиві ОСОБА_2 порушив питання про передачу справи з єдиним унікальним № 635/6214/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ПО ХОЛОДНОГІРСЬКОМУ РАЙОНУ ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, про позбавлення батьківських прав, за територіальною підсудністю до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, посилаючись на приписи частини 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки він має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а з 01 травня 2025 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 й має зареєстроване місце перебування за адресою: АДРЕСА_2 . Як зазначив відповідач, зі змісту поданого позову не вбачається обставин, що дозволяють позивачеві обрати підсудність за статтею 28 Цивільного процесуального кодексу України, а також не містяться підстав для застосування правил виключної підсудності, передбаченою статтею 30 Цивільного процесуального кодексу України.
Уповноважений представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ПО ХОЛОДНОГІРСЬКОМУ РАЙОНУ ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, у підготовче засідання також не прибув, незважаючи на те, що про дату, час і місце розгляду справи третя особа була сповіщена завчасно відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
08 вересня 2025 року з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи представник СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ПО ХОЛОДНОГІРСЬКОМУ РАЙОНУ ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ - Путінцева Людмила Юріївна надіслала клопотання, що було зареєстроване за вхідним № 5373/25-вх., відповідно до якого вказала, що СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ ПО ХОЛОДНОГІРСЬКОМУ РАЙОНУ ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ є неналежної третьої особою у даній справі.
З приводу неявки учасників процесу у підготовче судове засідання суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі , зокрема неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки , а також неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою (частина 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).
У частинах 1 та 3 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
В даному випадку учасники справи вважаються таким, що належним чином повідомлені про дату судового розгляду справи, враховуючи наявні в матеріалах справи заяви останніх.
Крім того, положеннями частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Про наявність такого клопотання у сторони позивача, свідчать відповідна заява, що по долучена до матеріалів справи.
Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками процесу, своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, відсутність підстав для визнання їх явки обов'язковою, суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання без участі сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, вирішивши в ньому питання, порушене відповідачем про передачу справи за територіальною підсудністю до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно приписів статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При зверненні до суду з відповідним позовом позивач повинен дотримуватися вимог закону щодо підсудності розгляду цивільних справ, передбачених главою 2 розділу І Цивільного процесуального кодексу України.
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції. Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Так, нормами цивільного процесуального законодавства України передбачено загальну підсудність за місцезнаходженням відповідача (стаття 27 Цивільного процесуального кодексу України), альтернативну підсудність за вибором позивача (стаття 28 Цивільного процесуального кодексу України) та виключну підсудність (стаття 30 Цивільного процесуального кодексу України).
За загальними правилами підсудності позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України).
У свою чергу, положення статті 28 Цивільного процесуального кодексу України передбачають винятки із загального правила визначення підсудності, передбаченого статтею 27 наведеного кодифікованого закону України, й указують на певні категорії цивільних справ, за вирішенням яких позивач може звернутися не лише до одного суду - за місцем проживання відповідача, а до одного з декількох, що передбачені законом на свій вибір (альтернативна підсудність).
Вичерпний перелік справ підсудність яких можлива за вибором позивача, що визначений у статті 28 Цивільного процесуального кодексу України, не містить у своєму переліку такої категорії позовів як позбавлення батьківських прав.
Верховний Суд у своїй поставі від 09 квітня 2020 року у справі № 200/11563/18 (провадження № 61-7883св19) вказав, що справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, тому ця категорія справ підлягає розгляду за загальними правилами підсудності (відповідно до статті 27 Цивільного процесуального кодексу України) за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається до обох батьків (частина 15 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України). Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів (або оплату додаткових витрат на дитину), такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з частиною першою статті 28 Цивільного процесуального кодексу України.
Проте, як убачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВВ № 1048044 від 06 серпня 2025 року діє адвокат Бабій Лідія Володимирівна, стороною позивача заявлено лише одну позовну вимогу - позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Питання про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини або оплату додаткових витрат на дитину сторона позивача не порушує. Крім того, як вказано у позові, позивач мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , а тому підстав для застосування у даній справі приписів статті 28 Цивільного процесуального кодексу України суд не вбачає.
Разом із тим, як встановлено з Витягу з реєстру територіальної громади № 2025/013123741, сформованого 09 вересня 2025 року та отриманого за запитом Державного підприємства «ДІЯ», відповідач по справі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на яку не поширюється юрисдикція (підсудність) Нововодолазького районного суду Харківської області. Про даний факт суду стало відомо лише перед початком підготовчого судового засідання у справі.
Відповідно до положень частини 9 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно зі статтею 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Разом із тим, розгляд справи з порушенням правил підсудності є підставою для скасування судового рішення та в цілому нівелює інститут територіальної підсудності, а також ставить під сумнів саму сутність судового розгляду виходячи із приписів пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору «судом, встановленим законом».
Концепцію суду, встановленого законом, у значенні, вжитому у статті 6 Конвенції, розкрито у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко проти України» (заяви № 29454/04, № 29465/04), у якому Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria» зазначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».
Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (глава 1 розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України).
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина 1 статті 378 Цивільного процесуального кодексу України).
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
За наведених обставин, враховуючи, що зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача знаходиться на території, на яку не поширюється юрисдикція (підсудність) Нововодолазького районного суду Харківської області, та зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів не можливо застосувати правила альтернативної підсудності, визначені статтею 28 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне клопотання відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю задовольнити та на підставі пункту 1 частини 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України передати дану справу на розгляд за територіальної підсудністю до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Керуючись статтями 3, 19, 27, частиною 2 статті 28, статтями 31, 32, частиною 9 статті 187, 187, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259, 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 16 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України,
Клопотання відповідача ОСОБА_2 про передачу справи за територіальною підсудністю - задовольнити.
Матеріали цивільної справи з єдиним унікальним № 635/6214/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ПО ХОЛОДНОГІРСЬКОМУ РАЙОНУ ДЕПАРТАМЕНТУ СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, про позбавлення батьківських прав, передати на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (адреса місцезнаходження: вулиця І. Котляревського, будинок № 34, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46003).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою Цивільним процесуальним кодексом України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 31 Цивільним процесуальним кодексом України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя Т. М. Трояновська