441/1254/25 2/441/830/2025
16.09.2025 м. Городок
Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Малахової-Онуфер А.М.
з участю секретаря судового засідання Лихоносової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
представник Я.Сердійчук в інтересах ТОВ «Факторинг Партнерс», 27.06.2025 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 57 446 грн. 06 коп. боргу за договором № 980864 від 07.04.2023. Позов обґрунтовує тим, що між ТОВ «Слон кредит» та відповідачем 07.04.2023 укладено договір № 980864, згідно умов якого товариство строком на 731 день надало відповідачу 37 500 грн. 00 коп. кредиту, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника, зі сплатою відсотків за користування кредитом. У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за таким належним чином не виконував, через що у нього перед ТОВ «Слон кредит» виникла заборгованість, яка станом на 31.01.2025 склала 56 008 грн. 45 коп., що 31.01.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та позивачем укладено договір факторингу № 31012025, за умовами якого право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 980864 від 07.04.2023 перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс», сума заборгованості на 13.06.2025 (час звернення до суду з позовом) складає 57 446 грн. 06 коп., з яких 31 801 грн. 89 коп. заборгованість по тілу кредиту та 25 644 грн. 17 коп. заборгованість за процентами. Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, 2 422 грн. 40 коп. судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.
Ухвалою судді від 02.07.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник ТОВ «Факторинг Партнерс» Я.Сердійчук у заяві від 27.06.2025 просив про задоволення позову та розгляд справи за його відсутності (а.с. 5).
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явилися, причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення справи розглядом не подали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 означеного Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).
Із змісту заяви від 27.06.2025, із доданих до неї копій документів, зокрема копії заявки-анкети, договору № 980864 про надання споживчого кредиту з додатками до нього, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших матеріалів справи убачається, що 07.04.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 980864, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 37 500 грн. 00 коп., на строк 731 день, з кінцевим терміном повернення 07.04.2025 (включно). Проценти за користування кредитом залежать від періоду їх встановлення та становлять: за перший день користування кредитом 25% в день й до кінця строку надання кредиту 100 % річних.
Виконання кредитодавцем обов'язку щодо надання грошових коштів у загальному розмірі 37 500 грн. 00 коп. відповідачу (позичальнику) підтверджується платіжною інструкцією № 19477 від 07.04.2023.
Однак, відповідач зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за кредитним договором та заборгованості за процентами, належним чином не виконав.
31.01.2025, ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу №31012025, згідно якого фактор зобов'язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Факт оплати ТОВ «Слон Кредит» суми фінансування за означеним договором підтверджується платіжною інструкцією від 31.01.2025.
Відповідно до Реєстру боржників до договору №31012025 надання послуги з факторингу від 31.01.2025, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 980864 від 07.04.2023 в сумі 56 008 грн. 45 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 31 801 грн. 89 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 24 206 грн. 56 коп.
Як убачається із розрахунку, заборгованість за кредитним договором № 980864 від 07.04.2023 ОСОБА_1 не погашена, проценти за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування (з 07.04.2023 по 06.04.2025), залишок заборгованості на 13.06.2025 складає 57 446 грн. 06 коп.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на вищенаведене, а також враховуючи, що позивач набув право вимоги до відповідача за договором № 980864 від 07.04.2023 на законних підставах, що внаслідок неналежного виконання останнім умов спірного договору допущена заборгованість перед ТОВ «Факторинг Партнерс», суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 57 446 грн. 06 коп., є підставним та підлягає до задоволення.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами передбачений ст. 141 ЦПК України.
Представник позивача Я.Сердійчук у заяві від 27.06.2025 просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн.
Як убачається із договору про надання правової допомоги № 02-07/2024, укладеного 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським Об'єднанням «Лігал Ассістанс», предметом договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених Договором.
Згідно п. 4.1 вказаного Договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 480 від 01.05.2025, сторони за договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, товариство - ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатське об'єднання - АО «Лігал Ассістанс», погодили надання наступних правових (юридичних) послуг з супроводу примусового стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 :
1.2 надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартістю 4000 грн.;
3.1 складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 4 години, вартістю 12 000 грн.
Згідно Витягу з акта № 11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025, сторони за договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс», погодили надання вищенаведених правових (юридичних) послуг у відповідності до заявки на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , договір 980864 від 07.04.2023, на суму 16 000 грн.
Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020, згідно якого, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, врахувавши виконану адвокатом роботу (надані адвокатом послуги, час, витрачений ним на виконання відповідних робіт (надання послуг)), виходячи з конкретних обставин справи, її складності, зокрема того, що означена справа не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, підготовка документів у такій не потребувала значного часу з урахуванням наявності сформованої правової позиції, суд вважає, що розмір заявленого відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із ціною позову, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованим та завищеним, а справедливим і розумним буде стягнення з відповідача в користь позивача 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача 2 422 грн. 40 коп. судового збору.
Керуючись ст. 4, 5, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 526, 549, 610, 634, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521 в м. Київ) заборгованість за договором № 980864 від 07.04.2023 в сумі 57 446 грн. 06 коп., 2 422 грн. 40 коп. судового збору та 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 65 868 грн. 46 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
С у д д я А.М.Малахова-Онуфер