Справа№ 953/9862/25
н/п 1-кп/953/1001/25
"24" вересня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження в м. Харкові обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України у кримінальному провадженні № 12025226130000371 від 22.07.2025 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину: доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
21.07.2025 о 16:10, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в приміщенні магазину «Хазар», розташованого за адресою: м. Харків, пр-т Академіка Курчатова, буд. 4-Б, в якому здійснюють свою діяльність ТОВ Фірма «Хазар» ЛТД та ТОВ «Бірстор-2025», маючи злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та реалізуючи його, діючи з особливою зухвалістю та нехтуючи загальноприйнятими нормами і правилами поведінки, усвідомлюючи, що знаходиться у громадському місці, використовуючи малозначний привід, підійшов до вітрини торгівельної точки ТОВ «Бірстор-2025» та умисно зіштовхнув з прилавку скляні банки, в яких знаходилися смажений арахіс та сушена креветка, внаслідок чого 3 скляні банки із зазначеною продукцією розбились об підлогу, після чого вийшов з приміщення магазину.
Продовжуючи свої протиправні хуліганські дії, ОСОБА_3 о 16:13 повернувся до приміщення магазину «Хазар», розташованого за адресою: м. Харків, пр-т Академіка Курчатова, буд.4-Б, та, тримаючи у правій руці дерев'яну палицю, направився до правої частини вітрини ТОВ «Бірстор-2025», біля якої перебував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та поклав дерев'яну палицю на підлогу.
Після цього, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що перебуває у громадському місці, діючи з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок, бажаючи продемонструвати своє явне нехтування до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок пошкодження чужого майна, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшов до входу у торгівельний зал ТОВ Фірма «Хазар» ЛТД, біля якого взяв у руки пластикові кошики для перенесення продуктів та почав кидати їх в напрямку вітрини торгівельної точки ТОВ «Бірстор-2025» та відвідувачів магазину.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 підійшов до вітрини торгівельної точки ТОВ «Бірстор-2025», взяв з прилавку скляну банку, в якій знаходився арахіс, та кинув її у напрямку фасадного вікна магазину «Хазар», розбивши склопакет вікна розміром 1570х1455, товщиною 24 мм, формула скла 4х16х4.
Після цього, ОСОБА_3 підняв з підлоги дерев'яну палицю та підійшовши до потерпілого ОСОБА_5 , перебуваючи у положенні обличчям до обличчя останнього, на відстані витягнутої руки, тримаючи палицю двома руками, безпідставно та умисно наніс два удари палицею в область лівого передпліччя ОСОБА_5 . Надалі ОСОБА_3 повалив ОСОБА_5 на підлогу магазину та, лежачи на ньому, вкусив ОСОБА_5 за внутрішню сторону лівої руки біля зап'ястя, а також закинувши руки на шию ОСОБА_5 , намагався придушити останнього.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , які уперто не припинялися з 16:10 до 16:40, було призупинено нормальну діяльність магазину «Хазар», в якому здійснюють свою діяльність ТОВ Фірма «Хазар» ЛТД та ТОВ «Бірстор-2025», а також відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №11377 від 01.08.2025 внаслідок розбиття склопакету фасадного вікна ТОВ Фірма «Хазар» ЛТД спричинено матеріальну шкоду у розмірі 2217,52 грн. та внаслідок розбиття 4 скляних банок, в яких знаходилися смажений арахіс та сушена креветка, ТОВ «Бірстор-2025» спричинено матеріальну шкоду у загальному розмірі 1539,51 грн.
Крім того, в результаті протиправних дій з боку ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_5 згідно з висновком судово-медичного експерта №09-1170/2025 від 25.07.2025 спричинено наступні тілесні ушкодження: садно на правій боковій поверхні шиї, садна на тлі синця на лівому передпліччі по зовнішній поверхні, вкушена рана на лівому передпліччі по внутрішній поверхні, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Потерпілим ОСОБА_5 , представником потерпілого ТОВ Фірма «Хазар» ЛТД - ОСОБА_7 , ТОВ «Бірстор-2025» - ОСОБА_8 надано заяви щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Цивільні позови не заявлені.
Згідно заяви ОСОБА_3 щодо визнання ним своєї винуватості, складеної за участі його захисника адвоката ОСОБА_9 , згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника ОСОБА_9 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими, не оспорюються учасниками судового провадження та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, з вищою освітою, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину: доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Суд вважає, що підстави застосування статей 69, 69-1 КК України, при призначенні покарання, відсутні.
З урахуванням викладених обставин справи, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, має вищу освіту, одружений, офіційно не працевлаштований, тяжкості вчиненого кримінального проступку, наявність завданої матеріальної шкоди, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, не можливості призначення покарання у вигляді штрафу (не працевлаштований), суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік з покладенням відповідних обов'язків.
Під час призначення покарання суд виходить з того, що обвинувачений офіційно не працевлаштований (доказів зворотного суду не надано), а тому підстав застосувати таке покарання, як штраф є недоцільним.
Зазначене покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65 - 67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченого, оскільки визнання особи винуватою та обмеження прав і свобод, визначених законом із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства зі сторони держави, є не лише дієвим інструментом перевиховання, а й нагадуванням, негативним досвідом, з метою утриматися в майбутньому учинення повторних дій, що відповідає меті притягнення до кримінальної відповідальності, визначеної ст. 50 КК України.
Обставин, які б вказували, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, у виді пробаційного нагляду буде недостатнє для досягнення цілей покарання, не відповідатиме даним про його особу та ступеню тяжкості кримінального правопорушення, судовим розглядом не встановлено.
Цивільний позов не заявлено.
Питання щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню, суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.
Речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави в особі Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 11377 від 01.08.2025 у розмірі 3 392 (три тисячі триста дев'яносто дві) грн. 64 коп.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України не обирався.
Речові докази по справі відсутні.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1