Справа№ 953/7949/25
н/п 3-зв/953/6/25
"25" вересня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шаренко С.Л.,
при секретарі Реуцькій Н.В.,
за участі особи,
яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника особи,
яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Грецьких А.О.,
законного представника ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні заяву адвоката Грецьких Антона Олександровича про відвід судді Київського районного суду м. Харкова Лисиченко Світлани Миколаївни у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП,
установив:
У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025 року, справа розподілена для розгляду судді Лисиченко С.М. (справа №953/7949/25).
22 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява адвоката Грецьких А.О. про відвід судді Лисиченко С.М., яку він обґрунтовує тим, що дії судді Лисиченко С.М. викликають сумнів у її неупередженості та свідчать про особисту заінтересованість судді при розгляді адміністративного матеріалу.
На обґрунтування заяви адвокат Грецьких А.О. зазначає, що ним 25.08.2025 року до суду були подані письмові пояснення, в яких він описав наявні суттєві порушення працівниками поліції, процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №699899 за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, що призводить до не визнання його як належного та допустимого доказу, що є підставою для закриття провадження по справі. Однак, суддя Лисиченко С.М., ознайомившись з матеріалами протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №699899 та вищевказаними письмовими поясненнями, не виходячи в судове засідання, в усній формі повідомила, що вона не вбачає порушень з боку працівників СЮП ХРУП № ГУНП в Харківській області при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, пояснивши, що особа, на яку складено даний адміністративний протокол, скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.
Адвокат Грецьких А.О. в судовому засіданні свою заяву підтримав та наполягав на її задоволенні.
ОСОБА_1 та його законний представник - ОСОБА_2 підтримали заяву про відвід судді.
Суддя Київського районного суду м. Харкова Лисиченко С.М. надала заяву, в якій зазначила, що вважає заяву про відвід необґрунтованою, підстави для її задоволення відсутні, просила розглядати заяву про відвід у її відсутність.
Вирішуючи заяву про відвід судді, суд виходить з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає поняття «відвід судді» та порядку розгляду заяв про відвід.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
З метою додержання принципу законності виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі - кримінального процесуального права, та при вирішенні питання про відвід чи самовідвід судді, керуватися статтею 75 КПК України.
Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Відповідно до ч. 2 цієї статті у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Отже, положеннями ст. 75 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Заявляючи відвід судді Лисиченко С.М. під час розгляду адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, адвокат Грецьких А.О. не надав доказів неупередженості судді, а по суті до постановлення судового рішення при розгляді адміністративного матеріалу намагався отримати від судді оцінку наявних в адміністративному матеріалі доказів до закінчення судового розгляду по суті.
Враховуючи викладене, при розгляді заяви про відвід судді Лисиченко С.М. не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, доводи викладені в заяві про відвід зводяться до численних порушень працівниками поліції вимог законодавства України при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, оцінка яким буде надана судом після закінчення судового розгляду, а тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, заява адвоката Грецьких А.О. про відвід судді, підтримана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її законним представником Прозоровою О.В., є безпідставною та необґрунтованою, а в її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 81 КПК України, ст. ст. 246, 283 КУпАП, суддя -
постановив :
Відмовити в задоволенні заяви адвоката Грецьких Антона Олександровича про відвід судді Київського районного суду м. Харкова Лисиченко Світлани Миколаївни у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.
Постанова оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя С.Л. Шаренко