Рішення від 25.09.2025 по справі 624/520/25

Справа № 624/520/25

№ провадження 2-о/624/21/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Богачової Т.В., присяжних: Федоряки О.І., Чернишова Ю.М., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в селищі Кегичівка, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Берестинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 Збройних Сил України Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оголошення фізичної особи померлою,

встановив:

Заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , померлим (загиблим) під час виконання військового обов'язку по захисту держави України в Російсько-Українській війні від дня вірогідної смерті (загибелі) ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши місце смерті (загибелі) - с. Благодатне Бахмутського району Донецької області. Датою смерті (загибелі) вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заява обґрунтована тим, що заявник є дочкою ОСОБА_4 , який відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 01.03.2022 №18 був призначений на посаду стрільця 1 стрілецького відділення з стрілецького взводу з стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС- НОМЕР_2 , з 24.02.2022 є таким, що справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків. Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Благодатне Бахмутського району Донецької області 25.01.2023 ОСОБА_4 отримав поранення несумісне з життям. За даним фактом, заявник звернулася із заявою до Красногдаського РВП ГУНП в Харківській області та 01.02.2023 було зареєстроване кримінальне провадження за фактом зникнення безвісти її батька. Також були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Висновком службового розслідування військової частини НОМЕР_1 встановлено, що під час виконання бойового завдання в районі н.п. Благодатне Бахмутського району Донецької області 25.01.2023 ОСОБА_4 безвісти зник, внаслідок ведення високого інтенсивного стрілецького та артилерійського вогню, з залученням штурмових груп. Можливості не було зберегти життя військовослужбовцю, його переміщення на іншу позицію, запобігти пораненню. ОСОБА_5 був свідком того, що ОСОБА_4 не мав ознак життя. Оскільки йшов інтенсивний обстріл, тіло солдата ОСОБА_4 з полю бою не вдалося вивезти. Під час виконання бойового завдання ОСОБА_4 , діяв виключно у спосіб, визначений статутом та настановами Збройних Сил України. Визначено вважати, що зникнення безвісти ОСОБА_4 відбулося за особливих обставин, а саме з військовою агресією РФ проти України, під час дії воєнного стану в Україні, під час виконання солдатом ОСОБА_4 бойового завдання в районі н.п. Благодатне Бахмутського району Донецької області, згідно з бойовим розпорядженням командира та безпосередньої участі у забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районі у період здійснення зазначених заходів. Відповідно до сповіщення про безвісти зниклого від 16.03.2023 встановлено, що ОСОБА_4 25.01.2023 виконуючи бойове завдання по відбиттю збройної агресії з боку РФ зник безвісти поблизу н.п. Соледар Донецької області. Отже, ОСОБА_4 зник безвісти під час виконання бойового завдання та є таким, що зник безвісти за особливих обставин під час захисту Батьківщини. Наведені обставини дають підстави припускати загибель ОСОБА_4 . Евакуювати - тіло загиблого з місцевості де сталася загибель неможливо, також неможливо отримати лікарське свідоцтво про смерть. Оголошення ОСОБА_4 померлим (загиблим) необхідне заявнику для реалізації своїх спадкових та особистих прав. Спору про право з будь-якими особами з приводу вказаного факту у заявниці немає. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі та пояснення сторін.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 09 червня 2025 року у цій справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку окремого провадження, з викликом учасників справи.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 16 червня 2025 року задоволено клопотання представника заявника, судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за участю представника заявника, адвоката Головко В.В.

24.06.2025 від представника заявника, адвоката Головко В.В. через «Електронний суд» надійшла заява про заміну заінтересованої особи.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 24 червня 2025 року задоволено клопотання представника заявника, замінено заінтересовану особу Сектор державної реєстрації актів цивільного стану Кегичівської селищної ради на Берестинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та витребувана інформація щодо наявності чи відсутності актових записів про батьківство, про смерть та копія актового запису про народження ОСОБА_4

11.07.2025 від представника заінтересованої особи Берестинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про проведення розгляду справи без участі повноважного представника відділу, вирішення питання по суті залишили на розсуд суду.

Крім цього, 11.07.2025 від представника заінтересованої особи Берестинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла витребувана ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 24.06.2025 інформація.

15.07.2025 від представника заявника, адвоката Головко В.В. через «Електронний суд» надійшла заява про залучення в якості заінтересованих осіб брата та сестру заявника ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 15 липня 2025 року задоволено клопотання представника заявника, залучено до участі у справі, як заінтересованих осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

20.08.2025 від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Крім цього, зазначив, що повністю підтримує викладене ОСОБА_1 та просив заяву задовольнити.

22.08.2025 від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Крім цього, зазначила, що повністю підтримує викладене ОСОБА_1 та просила заяву задовольнити.

28.08.2025 ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області замінено, визначеного автоматизованою системою, присяжного Пахущого Олександра Григоровича на іншого присяжного, шляхом автоматичного визначення.

Згідно протоколу автоматизованого визначення присяжних від 28.08.2025 були визначені присяжні: Федоряка О.І. та Чернишов Ю.М.

Сторони в судове засідання на 22.09.2025 не з'явилися.

Представник заявника - адвокат Головко В.В. надала суду заяву в якій просила провести розгляд справи за відсутності сторони заявника. На задоволенні заявлених вимог наполягала та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник заінтересованої особи Берестинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав заяву про проведення розгляду справи без участі повноважного представника відділу, вирішення питання по суті залишили на розсуд суду.

Заінтересована особа ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім цього, зазначив, що повністю підтримує викладене ОСОБА_1 та просив заяву задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Крім цього, зазначила, що повністю підтримує викладене ОСОБА_1 та просила заяву задовольнити.

Оскільки, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до частини 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За частиною 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 ст. ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_3 , виданого Сахновщинським відділом реєстрації актів громадянського стану 12.11.1999.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 18 від 01.03.2022 вбачається, що ОСОБА_4 призначений на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , з 24 лютого 2022 року вважати таким, що справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.

16 березня 2023 року ОСОБА_6 отримала сповіщення № 51, в якому зазначено, що її чоловік, стрілець 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконуючи бойове завдання по відбиттю збройної агресії з боку російської федерації поблизу населеного пункту Соледар Донецької області зник безвісті 25.01.2023.

01.02.2023 відповідні дані були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 115 ч. 1 КК України; ОСОБА_1 визнано потерпілою, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.02.2023.

Крім цього, дані щодо зникнення безвісти ОСОБА_4 внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом з реєстру за № 20241125-2794 від 25.11.2024, в якому зазначено, що дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин є 15.02.2024.

У висновках стосовно результату службового розслідування згідно наказів № 29 від 30.01.2023 та № 130 від 27.02.2023 командира військової частини НОМЕР_1 визначено: стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 вважати зниклим безвісти. Зазначено, що зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 відбулося за особливих умов, а саме у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час дії воєнного стану в Україні, оголошеного з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року та продовженого Указом Президента України від 16 листопада 2022 року №8189 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» до 19 лютого 2023 року, під час виконання солдатом бойового завдання в районі н.п. Благодатне, Бахмутського району, Донецької області та безпосередньої участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районі у період здійснення зазначених заходів.

Дата та час зникнення безвісти: 25.01.2023 близько 09-05 години.

Місце зникнення безвісти: населений пункт Благодатне, Бахмутський район, Донецька область.

Крім цього, з копії акту службового розслідування по зникненню безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 вбачаються наступні обставини: 25.01.2023 при переміщенні особового складу з солдатом ОСОБА_4 був втрачений зв'язок та візуальний контакт. З пояснень ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 . ОСОБА_9 вбачається, що 25.01.2023 о 09-05 годині під час виконання бойового завдання на околиці н.п. Благодатне, Бахмутського району, Донецької області під мінометним вогнем солдат ОСОБА_4 отримав поранення, несумісне з життям, який загинув на місці. Із-за постійних обстрілів з ворожої артилерії та танків евакуювати тіло ОСОБА_4 н було можливості.

Вирішуючи заяву, суд застосовує наступні норми законодавства.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305, 309 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305, 309 ЦПК України).

Заявник для захисту своїх прав звернулася до суду про оголошення особи померлою.

Обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Спір про право у заявниці з іншими членами сім'ї відсутній, та справа підглядає розгляду за правилами окремого позовного провадження.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Верховний суд, звертає увагу, що вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають завжди на виняткове значення цього факту, з огляду на правові наслідки, пов'язані з ним, та особливості розгляду справ у порядку окремого провадження (постанова від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження №61-6323св23).

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5 встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 3 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно з п.13 постанови Пленуму Верхового Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст.21 ЦК (1502-06), на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв'язок, або за відсутності такого зв'язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.

Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

У відповідності до правового висновку викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року в справі № 490/6057/19-ц встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України можливе лише в судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією Російської Федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника, як члена сім'ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме отримання загиблим статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим отриманням членами сім'ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення членів сім'ї загиблого до міжнародних судів із відповідними вимогами.

При цьому зібрані по справі докази вказують на те, що солдат ОСОБА_4 дійсно зник безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та дають підстави припустити його загибель внаслідок мінометного обстрілу, під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів із національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації під час воєнних дій на території України, про що свідками-очевидцями складено відповідні пояснення, які враховано у матеріалах службового розслідування.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема у постановах Верховного Суду України від 31 травня 2023 року №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатись такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності. Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження 61-15733св23), від 25 квітня 2024 року у справі №278/970/23 (провадження № 61-16074св23).

Аналізуючи норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевно свідчать про її загибель, а обставини, що дають підстави припускати смерть такої особи. Такими обставинами є отримання матір'ю заявниці сповіщення від РТЦК та СП про факт зникнення безвісти її чоловіка в ході бойових дій поблизу н.п. Благодатне, Бахмутського району, Донецької області під час обстрілу зі сторони збройних сил Російської Федерації.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.

При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з'ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Такий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).

Судом не встановлено відомостей про те, що ОСОБА_4 , переховується від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо дати судового рішення, суд зазначає, що оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, у відповідності до положень ст. 247, ч. 5 ст. 279, 294 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку окремого провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5, ч. 7 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Оскільки повне рішення виготовлено 25 вересня 2025 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 22 вересня 2025 року, датою ухвалення рішення є саме 25 вересня 2025 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Цей висновок суду узгоджується з висновком викладеним в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі справа № 1519/2-5034/11

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265, 293-294, 308, 352 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Берестинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 Збройних сил України Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Ново-Іванівка, Сахновщинського району, Харківської області, військовослужбовця - солдата військової частини НОМЕР_1 - померлим (загиблим) під час виконанням обов'язків військової служби у період дії воєнного стану виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини та забезпечуючи здійснення захисту національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ проти України.

Датою смерті (загибелі) громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Місцем загибелі (смерті) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - вважати - населений пункт Благодатне, Бахмутського району, Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складений 25.09.2025 року.

Реквізити сторін:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

Представник заявниці: Адвокат Головко Вікторія В'ячеславівна, ордер серії АХ № 1262315 від 13.06.2025, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1582 від 04.01.2017, адреса: Харківська область, м. Дергачі, пров. Петропавлівський, 2.

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Берестинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ: 04059059, юридична адреса: 63304, Харківська область, м. Берестин, вул. Історична, 94;

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець смт. Сахновщина, Сахновщинського району, Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка смт. Сахновщина, Сахновщинського району, Харківської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя Т.В. Богачова

Присяжні: О.І. Федоряка

Ю.М. Чернишов

Попередній документ
130498963
Наступний документ
130498965
Інформація про рішення:
№ рішення: 130498964
№ справи: 624/520/25
Дата рішення: 25.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кегичівський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.09.2025)
Дата надходження: 05.06.2025
Розклад засідань:
24.06.2025 11:00 Кегичівський районний суд Харківської області
15.07.2025 11:00 Кегичівський районний суд Харківської області
28.08.2025 13:00 Кегичівський районний суд Харківської області
22.09.2025 14:30 Кегичівський районний суд Харківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОГАЧОВА ТЕТЯНА ВАЛЕНТИНІВНА
суддя-доповідач:
БОГАЧОВА ТЕТЯНА ВАЛЕНТИНІВНА