ЄУН: 336/7329/25
Провадження №: 4-с/336/42/2025
19 вересня 2025 року місто Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участю секретаря судового засідання Кумечко Ірини Миколаївни,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на рішення/дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сапи А.Д. щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2024р. №74013769 з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 09.07.2018р. у справі №0827/4503/12,
Короткий зміст скарги та заперечень
До Шевченківського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга на бездіяльність посадових осіб Центрального відділу ДВС у м.Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо неправомірного відкриття виконавчого провадження на примусове виконавчого листа, який виданий Шевченківським районним судом м.Запоріжжя 09.07.2018р. у цивільній справі №0827/4503/12, яким визначено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ПАТ Райффазен Банк Аваль» та ОСОБА_1 в сумі 96493,06 доларів США, що еквівалентно 786536,03 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною його реалізації визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
В скарзі заявником зазначено про те, що державним виконавцем безпідставно було відкрито виконавче провадження та проведено виконавчі дії (прийняті постанови) в рамках виконавчого провадження, які частково були скасовані начальником Центрального ВДВС як такі, що прийняті в порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження», але в повній мірі не відновлюють порушених прав боржника. Зокрема зазначивши про протиправність рішень з проведення виконавчих дій та суперечність приписам ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022р., яким передбачено зупинення чинності норм законодавства щодо реалізації предмета іпотеки на електронних торгах, зокрема статей 41,48 ЗУ «Про іпотеку», отже процедура у виконавчому провадження не може здійснюватися та рішення суду щодо реалізації предмета іпотеки не може бути реалізовано в період чинності воєнного стану. Зважаючи на зазначені приписи законодавства щодо неможливості реалізації предмета іпотеки та відповідно неможливості примусового виконання рішення суду в частині продажу нерухомого майна на прилюдних торгах, скаржник вважає рішення/дії держаного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження неправомірними та такими, що порушують права і інтереси скаржника (боржника).
В скарзі заявником зазначено вимогу про скасування постанови державного виконавця Центрального ВДВС у м.Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністермства юстиції (м.Одеса) Сапи А.Д. про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2024р. №74013769 з виконавчого листа Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі №0827/4503/12. Також заявлено клопотання про поновлення строку на подання скарги, який має обраховуватися з моменту ознайомлення представником скаржника з матеріалами виконавчого провадження.
Стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» подав до суду заяву, в якій зазначив про безпідставність вимог скаржника, зазначив про те, що відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 02.10.2023р. у справі №0827/4503/2012 було замінено кредитора (стягувача) АТ «Райффайзен Банк» на ТОВ «Цикл Фінанс» у виконавчому провадженні з виконання рішення суду, та відповідно у Центральному відділу ДВС перебуває виконавче провадження №74013769 від 30.01.2024р. стосовно боржника ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №0827/4503/2012 виданого 09.07.2018р. Шевченківським районним судом м.Запоріжжя. Вважає доводи скаржника про поновлення строку на подачу скарги безпідставними, оскільки скаржник ОСОБА_1 був обізнаний про виконавче провадження з дня винесення та направлення на його адресу постанови про відкриття виконавчого провадження з 30.01.2024р. Просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Представник Центрального Відділу Державної виконавчої служби у м.Запоріжжі ПМУМЮ (м.Одеса) направив до суду відзив на скаргу, в якій зазначив про безпідставність доводів скарги щодо незаконності проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні, усі дії щодо проведення виконавчих дій відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про іпотеку», підстав для повернення виконавчого документу або не проведення виконавчих дій у органу ДВС не має, отже виконавче провадження підлягає подальшому провадженню. Також зазначив про необґрунтованість доводів про поновлення строку на подачу скарги, просить суд скаргу ОСОБА_1 залишите без задоволення.
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом обставини
На примусовому виконанні у Центральному відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження №74013769 з примусового виконання виконавчого листа №0827/4503/2012 виданого 09.07.2018 Шевченківським районним судом м.Запоріжжя.
Зазначений виконавчий лист виданий 09.07.2018р. на примусове виконання рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі №0827/4503/2012 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 за яким вирішено: «В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014-41/1165-38 від 14.03.2007 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 в сумі 98493,06 доларів США, що еквівалентно 786536,03 грн., яка складається з наступного: 547465,26 грн. заборгованість за кредитом; 102217,04 грн. відсотки за користування кредитом; 136853,74 грн. пені за порушення умов договору, звернути стягнення за договором іпотеки б/н, посвідчений нотаріусом ЗМНО Задачиною Н.В. від 15.03.2007р., реєстровий №16-10, на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру, загальною площею 68,40 кв.м., житловою площею 45,9 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на праві приватної власності по 1/3 частині на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого Шевченківською районною адміністрацією Запорізької міської ради 08.12.2003р., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3948024 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною його реалізації, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайній ціни на цей вид майна.
За заявою стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», старшим державним виконавцем Центрального ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сапою А.Д. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 74013769 від 30.01.2024р. Зазначеною постановою зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 78653,60 гривень.
В рамках зазначеного виконавчого провадження, виконавцем також були прийняті постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 30.01.2024р., постанова про стягнення виконавчого збору від 30.01.2024р., постанова про арешт коштів боржника від 05.03.2024р., постанова про розшук майна боржника від 05.03.2024р. та інші постанови державного виконавця та начальника Центрального ВДВС у м.Запоріжжі ПМУМЮ (м.Одеси).
Враховуючи предмет скарги, суд вважає не доцільним досліджувати усі процесуальні дії/рішення посадової особи органу Державної виконавчої служби у вказаному виконавчому провадженні, а здійснити судовий контроль щодо перевірки рішення виконавця про відкриття виконавчого провадження.
Норми права застосовані судом
Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню».
Відповідно до ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців».
Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України».
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Розділом VII Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано порядок звернення стягнення на майно боржника, зокрема ч.7 ст. 51 вказаного Закону визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Разом з тим, статтею 39 Законом України «Про іпотеку» визначено положення щодо реалізації предмета іпотеки за рішенням суду, в якій зазначено: «У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення…».
Частиною 1 статті 41 вказаного Закону визначено, що «Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону».
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022р. №2120-IX розділ VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку" доповнено пунктом 5-2 такого змісту:
5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов'язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено воєнний стан, який є продовженим на час розгляду скарги.
Висновки Суду
За системним тлумаченням зазначених вище норм законодавства, можна дійти висновку про те, що законодавством України визначено в імперативному порядку та введені певні обмеження та заборони на вчинення дій з метою захисту цивільних прав та свобод, до таких обмежень та заборон можна віднести і заборону на проведення виконавчих дій щодо реалізації предмету іпотеки у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження". Тобто Законом введений мораторій на проведення/вчинення певних виконавчих дій у період воєнного стану.
При відкритті виконавчого провадження, зазначені вимоги Закону про обмеження та заборони на проведення виконавчих дій з примусової реалізації предмета іпотеки, були проігноровані державним виконавцем та безпідставно відкрито виконавче провадження, оскільки на момент прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження 30.01.2024р. вже існувала законодавча заборона на примусову реалізацію предметів іпотеки, передбаченою статтею статті 41 ЗУ «Про іпотеку».
За таких обставин, дії/рішення державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження за умови чинності законодавчої заборони на проведення виконавчих дій призвели до стану невиконання рішення суду та появи надмірного тягаря у вигляді заборон та обмежень для сторони виконавчого провадження - боржника.
Разом з тим, п.9 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено повернення виконавчого документу стягувачу якщо: законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
З урахуванням зазначених приписів законодавства, виконавець мав би прийняти рішення щодо повернення виконавчого документу стягувачу з метою реалізації прав сторін виконавчого провадження.
Суд звертає увагу, що з метою реалізації права на отримання присудженого судом/ виконання рішення суду, стягувач не позбавлений права та можливості звернутися з відповідними заявами в порядку статті 435 ЦПК України з питанням відстрочення виконання, зміною чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду, що є більш сприятливим та ефективним для сторін виконавчого провадження.
За вищенаведених обставин, на переконання суду, оскаржуване рішення державного виконавця прийнято без додержання засад верховенства права, обов'язковості виконання рішень та законності, отже піддягає скасуванню.
Строк на оскарження рішення/дії державного виконавця підлягає поновленню, оскільки заявником доведено обставини поважності (об'єктивності) пропуску процесуального строку на оскарження, зокрема перебуванням за межами території України.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно зі ст. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разів становлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.259-261, 447-449, 450, 451 ЦПК України, суд,-
Поновити строк на подачу скарги.
Скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 на рішення/дію державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сапи А.Д. у виконавчому провадженні №74013769 - задовольнити частково.
Скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сапи А.Д. про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2024р. №74013769 з виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м.Запоріжжя у справі №0827/4503/12.
Зобов'язати посадових осіб Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) усунути вказане порушення.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали підписаний 25.09.2025р.
Суддя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ