Ухвала від 25.09.2025 по справі 388/810/23

справа № 388/810/23

провадження № 2-ві/388/1/25

УХВАЛА

25.09.2025м. Долинська

Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Кнуров О.А. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Кнурова Олега Анатолійовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки (справа № 388/810/23, провадження № 2/388/175/2025), -

встановив:

у провадженні Долинського районного суду Кіровоградської області (головуючий - суддя Кнуров О.А.) перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки.

Представником позивача - адвокатом Базюкевичем Є.В. подано заяву про відвід судді Кнурова О.А. від розгляду зазначеної цивільної справи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

На обґрунтування заявленого відводу заявник зазначив про упередженість та необ'єктивність судді у розгляді зазначеної цивільної справи на що, на думку заявника вказують такі обставини. При допиті експерта суддя визначав на які питання заявника експерт може не відповідати, дозволив експерту задавати питання заявнику. Зазначив, що суддя передчасно надав оцінку документам, які були надані відповідачем і містять підписи від імені позивача. Крім того зазначив, що вважає дії судді по оголошенню перерви у розгляді справи до 17.12.2025 затягуванням розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 ЦПК України якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Відповідно до умов ч. 5 ст. 40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Наразі у Долинському районному суді Кіровоградської області здійснюють судочинство двоє суддів.

З урахуванням наведених умов та вимог цивільного процесуального законодавства заяву про відвід передано на розгляд судді, який розглядає справу.

Положеннями ч. 7, ч. 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

З урахуванням наведених положень цивільного процесуального законодавства суд дійшов висновку про невідкладне вирішення питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Судом встановлено, що 24.09.2025 відбулося судове засідання у цивільній справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки участь у якому, окрім головуючого судді та секретаря судового засідання брали участь:

- представник позивача Базюкевич Є.В. (у режимі відеоконференції);

- представник відповідача ОСОБА_4 (у залі суду);

- експерт Петров С.В. (у режимі відеоконференції).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; побігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Аналізуючи підстави заявленого представником позивача відводу судді, судом відзначається, що останні зводяться до незгоди представника позивача з процесуальними діями суду (головуючого - судді Кнурова О.А.) під час проведення допиту експерта у судовому засіданні та оголошення перерви у справі на тривалий строк, у зв'язку з чим судом відзначається таке.

Щодо твердження заявника про те, що суддя визначав на які питання заявника експерт може не відповідати.

Відповідно до ч. 2 ст. 239 ЦПК України для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою питання ставить експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим питання ставить експертові позивач і його представник.

У судовому засіданні право першим поставити питання експертові було надано представнику позивача.

Представник позивача задав експерту питання про його досвід. На що експерт відповів, що має досвід з проведення експертиз з 1996 року. Після цього представник позивача запитав про те, скільки почеркознавчих експертиз провів експерт. Головуючий роз'яснив, що допит експерта проводиться з метою роз'яснення висновку експерту, а не з метою перевірки кваліфікації чи досвіду експерта. При цьому головуючий повідомив, що експерт має відповідну кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності (примітка: п. 9 висновку експерта № 289/24-27 від 03.04.2024, а.с. 91), а тому сумнівів у його компетенції у суду не має. Поряд з цим, суд роз'яснив експерту, що за бажання він може відповідати на такі питання представника позивача.

Представник позивача продовжуючи допит експерта спитав у останнього про те, чому досліджувана додаткова угода до договору замість статусу «оформлена» самочинно перекваліфікована експертом як «укладена». Головуючим знято це питання, та повторно роз'яснено, що експерт допитуєтьсяз метою роз'яснення висновку і не може відповідати на питанняправа (примітка: ч. 2 ст. 102 ЦПК України).

Згодом між представником позивача та експертом виникла перепалка з приводу того, що експерт запитав у представника позивача про те, чи має він юридичну освіту. Головуючим припинено цю суперечку з урахування складності врегулювання емоційних проявів учасників судового засідання, яке проводиться у режимі відеоконференції. При цьому головуючим було роз'яснено експерту, що він може задавати питання, але лише з метою уточнення тих питань, які йому задають.

Щодо твердження представника позивача про те, що суд передчасно надав оцінку документам, які були надані відповідачем і містять підписи від імені позивача, які на думку представника позивача не належать його клієнту.

Раніше, у судовому засіданні у цій справі, яке проводилося під головуванням судді Степанова С.В. представником відповідача, з метою надання суду вільних зразків підпису позивача, були надані документи, які містили підписи, як заявляв представник відповідача - позивача.

У зазначеному судовому засіданні приймали участь, крім інших, позивач ОСОБА_1 (у залі суду) та його представник ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції).

У судовому засіданні судом (головуючий суддя Степанов С.В.) було роз'яснено, що для проведення експертизи можуть бути надані лише документи з вільними зразками підписів позивача, якщо останній підтвердить, що це підписи виконані ним (а.с. 74-75).

Представником відповідача було написано письмову заяву про долучення документів з вільними зразками підписів позивача. У свою чергу позивач на цій заяві зробив запис: «Підтверджую свій підпис на вказаних зразках /підпис позивача/ 12.12.2023 надаю свій паспорт 12.12.2023 /підпис позивача/».

Жодних заперечень учасниками судового засідання з приводу дій які проводились не заявлялось.

Після отримання висновку експерта сторона позивача зайняла позицію заперечення справжності підписів позивача у зазначених вище документах, які стали предметом експертного дослідження.

Так, зокрема у заяві представника позивача про відвід судді зазначено:

«Такі документи були під час судового засідання продемонстровані позивачу протягом декількох секунд, тому він не мав часу їх ретельно вивчити, і під психологічним тиском через перебування в суді в присутності представника відповідача та попереднього судді додатково поставив на таких документах свій підпис.

Саме через таку терміновість у демонстрації документів пізніше позивач ретельно в спокійній обстановці оглянув ті ж документи, після чого особисто заявив, що підписи йому не належать. Про це позивачем подана письмова заява в суд.»

Така саме позиція висловлювалась представником позивача й у судовому засіданні під головуванням судді Кнурова О.А.

З урахуванням цього головуючий (суддя Кнуров О.А.) у судовому засіданні повідомив, що у суду не має підстав ставити під сумнів дії попереднього складу суду по долученню до матеріалів справи документів з вільними зразками підписів позивача. При цьому головуючий роз'яснив, що оцінка цим документам, як доказам буде надана судом під час ухвалення судового рішення.

Щодо твердження представника позивача про затягуванням розгляду справи, оскільки суддею було оголошено перерву у розгляді справи до 17.12.2025.

У судовому засіданні 24.09.2025 головуючим було оголошено перерву у судовому засіданні до 10 год. 30 хв. 17.12.2025, що безумовно є тривалим проміжком часу.

З метою надання оцінки об'єктивності тривалості перерви у справі, у межах розгляду питання про відвід судді встановлено, що відповідно до загальнодоступних даних, які містяться на вебсторінціРади суддів України (https://rsu.gov.ua/mzs-2025_2-maps):

- чисельність суддів з повноваженнями станом на 30.06.2025 (примітка: як і на 24.09.2025) у Долинському районному суді Кіровоградської області становить - 2 суддів;

- чисельність суддіву Долинському районному суді Кіровоградської області за нормативами становить - 6 суддів.

Таким чином, судді Долинського районного суду Кіровоградської області мають навантаження, яке втричі перевищує нормативне.

Крім того, відповідно до загальнодоступних даних, які містяться на вебсторінці Долинського районного суду Кіровоградської області (https://dl.kr.court.gov.ua/sud1106/gromadyanam/csz/) останньою датою призначених судових засідань є 20.01.2026.

Поряд з цим у судовому засіданні 24.09.2025 головуючим було поставлено на обговорення питання про визначення дати продовження проведення судового засідання та запропоновано учасникам справи, які брали участь у судовому засіданні дату - 17.12.2025. Жодних заперечень від учасників судового засідання не надходило.

Окремо слід відзначити, що причиною оголошення перерви у справі стала необхідність ознайомлення учасників справи та суду з клопотанням представника позивача про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, яке було подано останнім 24.09.2025, тобто у день проведення судового засідання, через систему «Електронний суд». При цьому слід зауважити, що попереднє судове засідання на якому обговорювалось питання подачі стороною позивача згаданого клопотання проводилося ще 11.06.2025.

Отже встановлені обставини свідчать про об'єктивність дій головуючого судді по оголошенню у справі перерви до 17.12.2025, що обумовлено рівнем навантаження на суддів Долинського районного суду Кіровоградської області та було узгоджено з усіма учасниками справи, які брали участь у судовому засіданні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що доводи представника позивача - адвоката Базюкевича Є.В. про відвід судді Кнурова О.А., на які посилається заявник у заяві, як на підстави для відводу судді, фактично зводяться до незгоди (заперечень) представника позивача з діями головуючого судді Кнурова О.А. під час розгляду зазначеної вище цивільної справи. У свою чергу, зазначені доводи представника позивача, за відсутності будь-яких об'єктивних даних щодо заінтересованості судді Кнурова О.А., а так само інших обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді Кнурова О.А., - не можуть бути належним обґрунтуванням відводу судді.

З урахуванням наведеного, суд констатує не встановлення визначених цивільним процесуальним законодавством підстав для відводу судді, та/чи обставин, які б викликали сумнів у його об'єктивності та/чи неупередженості, що вказує на необґрунтованість поданої представником позивача заяви про відвід судді, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 40, 258-261 ЦПК України, -

постановив:

у задоволенні заяви представника позивачаБазюкевича Євгена Вікторовича про відвід судді Кнурова Олега Анатолійовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки (справа № 388/810/23, провадження № 2/388/175/2025), - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кнуров

Попередній документ
130497951
Наступний документ
130497953
Інформація про рішення:
№ рішення: 130497952
№ справи: 388/810/23
Дата рішення: 25.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Долинський районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (24.09.2025)
Дата надходження: 11.05.2023
Предмет позову: про усунення перешкод у користування земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки.
Розклад засідань:
12.09.2023 14:00 Долинський районний суд Кіровоградської області
02.10.2023 15:00 Долинський районний суд Кіровоградської області
30.10.2023 11:20 Долинський районний суд Кіровоградської області
12.12.2023 11:00 Долинський районний суд Кіровоградської області
28.05.2024 14:30 Долинський районний суд Кіровоградської області
10.09.2024 11:30 Долинський районний суд Кіровоградської області
04.11.2024 11:00 Долинський районний суд Кіровоградської області
17.12.2024 15:20 Долинський районний суд Кіровоградської області
17.02.2025 14:30 Долинський районний суд Кіровоградської області
06.03.2025 14:00 Долинський районний суд Кіровоградської області
11.06.2025 11:00 Долинський районний суд Кіровоградської області
24.09.2025 10:30 Долинський районний суд Кіровоградської області
17.12.2025 10:30 Долинський районний суд Кіровоградської області