Справа № 308/12617/25
25 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Газій А.Ю., представника позивача адвоката Степанової В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,-
Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
31.08.2025 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Степанова О.В., звернувся до суду з адміністративним позовом, який зареєстровано канцелярією суду 01.09.2025, до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд скасувати постанову серії ЕНА №5527427 від 20.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП та закрити провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.
Позивач вважає, що вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону, так як правил дорожнього руху він не порушував та під час руху транспортного засобу користувався засобами пасивної безпеки. Окрім цього, позивачу не роз'яснено суті правопорушення, не роз'яснено його прав, передбачених ст.268 КУпАП.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що 20.08.2025 під час несення служби працівниками Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції в м. Мукачево, по вул. Томаша Масарика (Матросова), 19, було виявлено порушення Правил дорожнього руху України водієм транспортного засобу марки «TOYOTA PRIUS» з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Зокрема, водій не виконав вимогу інформаційно-вказівного дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах» та здійснив рух прямо зі смуги, яка дозволяла рух лише ліворуч, а також керував автомобілем без використання паска безпеки, чим порушив п. 8.4 «г» та п. 2.3 «в» ПДР України.
За наведених обставин працівниками поліції було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 122 КУпАП, та прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Водію були роз'яснені його права як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про що свідчить його підпис у п. 8 постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5527427 від 20.08.2025.
Відповідач вказує, що розгляд справи відбувся з дотриманням вимог закону: усні доводи та письмові пояснення водія були прийняті та враховані. На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП шляхом поглинання менш тяжкого правопорушення більш тяжчим, інспектор виніс постанову серії ЕНА №5527427 від 20.08.2025 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Крім того, згідно зі ст. 285 КУпАП позивач був ознайомлений зі змістом постанови та йому було запропоновано отримати її копію під підпис, що також підтверджується матеріалами справи, зокрема відеозаписом із нагрудної камери поліцейського.
Заяви, клопотання учасників справи.
06.09.2025 представником позивача подано до суду повідомлення про відсутність матеріалів справи в електронній формі.
15.09.2025 представником позивача подано до суду клопотання про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції.
15.09.2025 представником позивача подано до суду додаткові пояснення у справі.
Інші процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.09.2025 вказану справу передано на розгляд судді Голяни О.В.
02.09.2025 ухвалою суду відкрито провадження по справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами ст. 286 КАС України.
16.09.2025 ухвалою суду постановлено проводити судові засідання у справі в режимі відеоконференції за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Пояснення сторін,їх представників в судовому засіданні
Позивач Гудков О.Л. в судове засідання не з'явився.
Представник позивача адвокат Степанова О.В. просила суд задовольнити позов та скасувати постанову серії EHA №5527427 від 20.08.2025 з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії EHA №5527427 від 20.08.2025, позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП,та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕНА №5527427 від 20.08.2025, інспектором патрульної поліції встановлено, що 20.08.2025 о 10:53:07 у м. Мукачево, по вул. Томаша Масарика (Матросова), 19, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «TOYOTA PRIUS», державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, однак був не пристебнутий ременем безпеки, а також порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах».
У графі 8 постанови міститься відмітка про роз'яснення особі її прав, передбачених ст. 268 КУпАП, а також порядку оскарження постанови відповідно до ст. 289 КУпАП, що підтверджується особистим підписом позивача.
Разом з тим, в оскаржуваній постанові не зазначено, яким саме технічним засобом здійснювався відеозапис правопорушення, як і не міститься відмітки про додання до постанови відповідного відеозапису, який підтверджує факт недотримання позивачем вимог ПДР України.
Оцінка Суду.
Завданням КпАП України є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до ст. 14 указаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.1 ПДР останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно пп. «в» п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Отже, користування ременями безпеки є обов'язком водія (за умови обладнання автомобіля таким засобом), недотримання якого є підставою для притягнення його до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КпАП України.
Приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/855/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем ПДР України відповідач, відповідно до ст.251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Також Верховний Суд у вказаній постанові вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ч. ч. 1-3 ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абзаців 1-2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови також вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд не вважає постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності беззаперечним і самодостатнім доказом вчинення ним правопорушення. Саме по собі викладення обставин адміністративного правопорушення у постанові не може підтверджувати факт його вчинення, оскільки така постанова за своєю правовою природою є актом суб'єкта владних повноважень, який лише фіксує результати розгляду зафіксованої події, а не саму подію. З огляду на це обов'язковою умовою законності такої постанови є наявність належних і допустимих доказів, що підтверджують сам факт правопорушення.
Відповідач у відзиві послався на наявність відеозапису з нагрудної камери поліцейського як підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху. Водночас суд звертає увагу на наступне.
Як було зазначено судом вище, відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП у постанові у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху обов'язково повинні бути зазначені технічні засоби, якими здійснено фото- чи відеозапис, а також вказано на додавання відповідних матеріалів до постанови. Такий припис закону є імперативним і має на меті забезпечення дотримання принципів законності, правової визначеності та права особи на захист.
В оскаржуваній постанові відсутні будь-які посилання на технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію, а також не зазначено, що до постанови додається відеозапис події. З точки зору процесуального законодавства такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки відсутні гарантії його автентичності та процесуальної прив'язки до конкретної постанови.
Крім того, суд наголошує, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює права та обов'язки для конкретної особи та тягне для неї несприятливі наслідки. За своєю суттю вона є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке повинно бути обґрунтованим на момент його прийняття. Обґрунтованість адміністративного акта передбачає, що він ґрунтується на перевірених і належних доказах, здобутих у спосіб, передбачений законом, і не може замінювати собою доказову базу.
За наведених обставин суд доходить висновку, що відсутність у постанові посилання на технічний засіб відеофіксації та належним чином оформленого додатку у вигляді відеозапису виключає можливість визнання такого доказу допустимим, а сама постанова не може розцінюватися як достатнє підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ПДР України, а тому у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача щодо пред'явлення позову до неналежного відповідача, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015, Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує охорону прав і свобод людини, протидію злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та її територіальні органи (ч. 1 ст. 13 Закону). Згідно з ч. 1 ст. 15 цього Закону територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права.
На підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 580-VIII поліція здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху та має право зупиняти транспортні засоби у випадку порушення цих правил. Положенням про Департамент патрульної поліції, затвердженим наказом Національної поліції України № 73 від 06.11.2015 (у редакції наказу від 03.09.2019 № 887), визначено, що Департамент є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, юридичною особою публічного права, який складається зі своїх структурних підрозділів та територіальних управлінь, що діють від його імені та підконтрольні йому.
Стаття 222 КУпАП відносить до компетенції органів Національної поліції розгляд справ про порушення правил дорожнього руху та інші адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 5 ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції такі справи мають право розглядати працівники її підрозділів, наділені відповідними повноваженнями.
Таким чином, Управління патрульної поліції в Закарпатській області є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції і не виступає окремим суб'єктом владних повноважень у цих правовідносинах, а діє від імені Департаменту.
Належним відповідачем у цій справі про оскарження постанови про адміністративні правопорушення є саме Департамент патрульної поліції, від імені якого діє Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції.
Позов ОСОБА_1 пред'явив до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області із зазначенням коду ЄДРПОУ 40108646, який зареєстрований за Департаментом патрульної поліції як юридичною особою публічного права. За таких обставин позов подано саме до належного суб'єкта владних повноважень, а доводи відповідача про протилежне є безпідставними.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відтак, враховуючи наведене вище, наявні підстав для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення
Згідно вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Окрім цього, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року по справі № 543/775/17, яка є обов'язковою для застосування суду.
Відтак, з відповідача Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань останнього на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 484 грн. 48 коп.
З цих підстав,керуючись статями 1-3, 77, 241-246, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5527427 від 20.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань останнього на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484,48 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області, місцезнаходження: м.Ужгород, вул. М.Польового,2, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя О.В. ГОЛЯНА