Справа № 308/12850/25
1-кс/308/5280/25
05 вересня 2025 року м. Ужгород
Слідча суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчого в ОВС 1 відділння слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №22025070000000015 від 10.01.2025 року , про надання дозволу на затримання:
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Магдебург , Німеччина , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрючаного у у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України КК України ч.2 ст.111 КК України , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
З поданого слідчим клопотання та доданих до нього матеріалів слідує, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи прихильником ідеї «русского мира» та підтримуючи так звану антитерористичну операцію, яка проводилася військами рф на території України, в серпні 2022 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, але не пізніше 10 серпня 2022 року), вступив в злочинну змову з представниками країни-агресора щодо виконання їх доручень, спрямованих на утвердження влади країни-агресора на території м. Лисичанськ та Луганської області.
Надалі, не пізніше 10 серпня 2022 року, ОСОБА_6 , перебуваючи на території м. Лисичанськ Луганської області, більш точну адресу в ході досудового розслідування не вдалося встановити, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, надав добровільну згоду на зайняття посади так званого «командира отделения отдельного поста (по охране г. Лисичанска) пожарно-спасательной части пожарно-спасательного отряда федеральной противопожарной служби Государственной противопожарной служби Главного управления МЧС России по Луганской Народной Республике», у незаконному органі влади, а саме так званому «Министерство чрезвычайных ситуаиий и ликвидаиии последствий стихийных бедствий Луганской Народной Республики», створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території Луганської області у м. Лисичанськ.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, пов'язаного із колабораційною діяльністю, ОСОБА_6 , починаючи з 10 серпня 2022 року активно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції на тимчасово окупованій території м. Лисичанськ.
Так, у відповідності до розділу 3 «Основные задачи» «ДОЛЖНОСТНОГО РЕГЛАМЕНТА (должностной инструкции) командира отделении отдельного поста (по охране г. Лисичанска) пожарно-спасательной части пожарно-спасательного отряда федеральной противопожарной служби Государственной противопожарной служби Главного управления МЧС России по Луганской Народной Республике», яка затверджується «Начальником ГУ МЧС России по Луганской Народной Республике», до повноважень керівника відділення окремого посту серед іншого належить наступне: здійснювати безпосереднє керівництво особовим складом відділення чергової варти пожежно-рятувальної частини; виконувати заходи професійної підготовки особового складу чергової варти; забезпечувати постійну готовність відділення чергової варти пожежно-рятувальної частини до проведення бойових дій щодо гасіння пожеж у період бойового чергування; у складі чергової варти вивчати оперативно-тактичні особливості району (підрайону) виїзду пожежно-рятувальної частини; здійснювати заходи щодо контролю за станом джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в районі (підрайоні) виїзду пожежно-рятувальної частини (далі - ПРЧ); здійснювати безпосереднє керівництво особовим складом відділення чергової варти під час проведення технічного обслуговування та ремонту техніки та озброєння; здійснювати постійний контроль якості несення служби особовим складом відділення чергової варти у внутрішньому вбранні; підтримувати у приміщеннях та на території ПСЧ порядок та виконувати вимоги пожежної безпеки; здійснювати безпосереднє керівництво особовим складом відділення чергової варти під час проведення адміністративно-господарських робіт; здійснювати контроль та безпосереднє керівництво особовим складом відділення чергової варти при виконанні заходів щодо відновлення боєготовності відділення чергової варти після проведення бойових дій з гасіння пожеж, пожежно-тактичних занять, пожежно-тактичних навчань тощо.
Отже, в період з 10.08.2022 року по невстановлений у ході досудового розслідування час ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Лисичанськ Луганської області, добровільно зайняв посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Луганської області, при окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме, «командира отделения отдельного поста (по охране г. Лисичанска) пожарно-спасательной части пожарно-спасательного отряда федеральной противопожарной служби Государственной противопожарной служби Главного управления МЧС России по Луганской Народной Республике» та працював на цій посаді з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень окупаційної адміністрації держави-агресора.
Таким чином, своїми умисними діями громадянин України ОСОБА_6 , добровільно зайняв посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Поряд з цим, ОСОБА_6 , перебуваючи на території м. Лисичанськ Луганської області, будучи проросійсько налаштованою та підтримуючи дії рф щодо окупації території України та приєднання Луганської області до рф, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 10 серпня 2022 року усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України, перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, а саме: прийняв пропозицію представників окупаційної адміністрації терористичної організації «ЛНР» та добровільно зайняв посаду «командира отделения отдельного поста (по охране г. Лисичанска) пожарноспасательной части пожарно-спасательного отряда федеральной противопожарной служби Государственной противопожарной служби Главного управления МЧС России по Луганской Народной Республике».
В цей же час, ОСОБА_6 , позиціонуючи себе як командир відділення окремого посту пожежної частини незаконно утвореного органу розпочав здійснення управлінської діяльності, забезпечуючи безпосереднє керівництво особовим складом відділення окремого посту пожежно-рятувальної частини з метою недопущення контролю української влади на території Луганської області, надавши тим самим допомогу рф у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 , вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 111 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_6 підтверджується забраними матеріалами кримінального провадження.
15.01.2025 року, слідчим за погодженням з прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_6 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 111 КК України.
Також, у зв'язку із перебуванням ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території Луганської області, в порядку ст. 135-138 КПК України, у офіційному державному друкованому виданні «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора розміщено повістки про виклик останнього в слідчий відділ Управління, для участі в слідчих (розшукових) та процесуальних діях на 21.01.2025, 22.01.2025 та 23.01.2025 року.
Однак в призначені дні та час ОСОБА_6 не з'явився на виклики слідчого та не повідомив про причини неявки.
Крім того, ОСОБА_6 в порядку ст. 135 КПК України викликано для вручення повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного та проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22025070000000015 від 10.01.2025, але на зазначені дати останній не прибув, про причини неявки не повідомив.
У зв'язку із переховуванням від органів досудового розслідування, постановою слідчого від 05.02.2025 року на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук та винесено постанову про зупинення досудового розслідування.
На підставі викладеного, та те, що ОСОБА_6 , на неодноразові виклики слідчого не з'явився, ухиляється від органу досудового розслідування, переховується на тимчасово окупованій території, з метою вжиття вичерпних заходів щодо його розшуку, затримання, та вжиття заходів щодо доставки останнього в суд, з метою розгляду клопотання про обрання останньому запобіжного заходу, в органу досудового розслідування виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_6 .
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, : реальна загроза одержання покарання у вигляді позбавлення волі спонукає людину, вживати всі можливі заходи спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, зокрема впливати на свідків та інших підозрюваних, а також виїзд за межі території України, що значною мірою може ускладнити об'єктивне проведення досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні та, як наслідок, уникнення відповідальності; тримання під вартою є єдиним запобіжним заходом, який унеможливлює вчинення тиску на інших учасників кримінального провадження, а також унеможливить виїзд підозрюваного за межі території України; застосування до підозрюваного більш м'яких видів запобіжних заходів не усуне існування ризиків зазначених в клопотанні, оскільки в такому випадку підозрюваний матиме можливість впливати на свідків, покинути територію України та в такий спосіб перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
З урахуванням наведеного слідчий у клопотанні просить надати дозвіл на затримання громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з викладеними в ньому мотивами та просила його задовольнити.
Заслухавши пояснення прокурора з приводу внесеного клопотання, дослідивши клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таке клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Згідно ч.2 та ч.3 ст.189 КПК України клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
Положеннями ст.189 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування СВ УСБ України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 22025070000000015 від 09.01.2025 року за ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 111 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України, вказані злочини відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
З долучених до клопотання матеріалів, слідчим суддею встановлено, що на даний час, точне місце перебування підозрюваного ОСОБА_6 не встановлено. Постановою старшого слідчого 1 відділення СВ УСБ України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_7 від 05.02.2025 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
З урахуванням наведених вище обставин та приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються органом досудового розслідування, з врахуванням наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема підозрюваний усвідомлюючи про неминучість покарання може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконним шляхом впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення зазначеного клопотання та надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 188, -190, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, ч. 2 ст.111 КК України, з метою його приводу, для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.
Затримана на підставі ухвали слідчого судді особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали.
Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це прокурора, слідчого зазначеного в ухвалі.
Якщо після затримання підозрюваного з'ясується, що він був затриманий на підставі ухвали про дозвіл на затримання, яка відкликана прокурором, підозрюваний має бути негайно звільнений уповноваженою службовою особою, під вартою якої він тримається, якщо немає інших законних підстав для його подальшого затримання.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Повний текст ухвали складено та проголошено 08.09.2025 року о 15 год. 25 хв..
Слідча суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1