Справа №306/1033/25
Провадження № 2/306/809/25
25 вересня 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Жиганської Н.М.
за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Свалявської міської ради Закарпатської області про визнання права власності.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Свалявської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю за померлим братом ОСОБА_2 (посмертно, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та визнання права власності за ОСОБА_1 (позивачем) на квартиру в АДРЕСА_1 (загальна площа 50,7 кв.м, житлова площа 39,70 кв.м, допоміжна (підсобна) площа 11,0 кв.м в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд своєю ухвалою від 25.06.2025 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та призначив підготовче засідання. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв'язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.
25 червня 2025 року направлено судовий запит державному нотаріусу Свалявської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо надання інформації про наявність або відсутність заяв про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та запит начальнику відділу "Центр надання адміністративних послуг" Свалявської міської ради Закарпатської області про надання інформації про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на 04.05.2024 року.
Судовий розгляд справи призначений відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 30 липня 2025 року.
01.09.2025 року, повторно 12.09.2025 року суд направив судовий запит міському голові Свалявської міської ради Закарпатської області щодо надання інформації чи перебуває будинок за адресою: АДРЕСА_2 у комунальній власності Свалявської територіальної громади.
Розгляд справи призначено на 08:30 годину 19.09.2025 року.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги про визнання права власності підтримує, просить позов задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві (вх.№4375) за наявними у справі доказами. Представником відповідача Свалявської міської ради відзив на позовну заяву не подано. Поштове повідомлення повернуто до суду із відміткою про вручення ухвали про відкриття провадження та розпискою Свалявської міської ради Закарпатської області про отримання копії позовної заяви з доданими до неї документами (а.с. 49). Інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua. Заперечень що спростовують заявлені позовні вимоги до суду не надано.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).
Суд проводить розгляд без участі сторін за наявними доказами у справі та доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України - позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:
Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 20 ЦК України - право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ч. 4 ст. 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади").
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України - способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; ч. 1 ст.328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (рідний брат позивача) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Свалявським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідний актовий запис №120 від 08.05.2024 року; копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , відповідний запис №16 від 26.01.1966 року, місце реєстрації м.Свалява, райбюро ЗАГС).
Обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).
Позивач у позовній заяві зазначає, що ОСОБА_2 (брат позивача) проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 16.11.1993 року. Після смерті брата залишилося спадкове майно, яке складається із квартири АДРЕСА_3 (позначено в технічному паспорті літерою «А», загальною площею 50,7 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., допоміжна (підсобна) площа 11,0 кв.м.). Також позивач зазначив, що факт постійного проживання ОСОБА_2 у квартирі протягом останніх 30 років підтверджують свідки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканка АДРЕСА_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканка АДРЕСА_2 .
Згідно повідомлення, наданого на запит суду (вх.№7068 від 18.09.2024 року) міським головою Свалявської міської ради Закарпатської області - будинок за адресою: м.Свалява, вул.Робітнича, буд.748, Мукачівського району, Закарпатської області у комунальній власності Свалявської територіальної громади - не знаходиться.
Згідно ч.1 ст.344 ЦК України - особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України (такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією висловленою в п.п. 9, 11, 13, 14 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»: "особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч.3 ст. 344 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України - для такого набуття необхідна сукупність умов: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (правова позиція у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 року, справа № 920/999/16, постанові від 14.05.2019 року, справа №910/17274/17: "правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч.1 ст. 344 Цивільного кодексу України. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація). Для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.
За наслідками розгляду справи позивачем доведено наявність сукупності обставин необхідних для набуття права власності за набувальною давністю за ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме його добросовісне, відкрите та безперервне володіння нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 (протягом 31 року) та відсутність у державних архівах та реєстрах відомостей про право власності на спірну квартиру, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що ОСОБА_2 набув право власності на вказане майно на підставі ст. 344 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.334 ЦК України - відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Відповідно п.5 ч.1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України - спадкування здійснюється за заповітом або за законом; ст.1262 ЦК України - у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; ч.2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261 - 1265 ЦК України (при спадкуванні за законом майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості. Підставами до спадкування за законом можуть бути шлюбні відносини, родинні чи сімейні стосунки).
Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (позивач) є рідним братом померлого ОСОБА_2 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , відповідний запис №234 від 18.12.1964 року, місце реєстрації м.Міжгір'я, Хустського району, Закарпатської області).
Судом досліджено: копія витягу 77162929 про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи (номер у спадковому реєстрі 72514902, спадкова справа 116/2024, спадковдавець ОСОБА_2 ); копія технічного паспорту (інвентаризаційна справа №194/2024) із планом квартири, експлікацією приміщень кваритри, характеристикою від 15.07.2024 року; копія витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 15.07.2024 року; копія довідки, виготовленої ФОП ОСОБА_6 від 15.07.2024 року (вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 в цінах на 2024 року складає 77563 грн.); копія технічного паспорту (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:8456-0117-7665-69702) із планом квартири, експлікацією приміщень кваритри, характеристикою від 06.08.2024 року.
Відповідно ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Згідно повідомлення, наданого на запит суду начальником відділу "Центр надання адміністративних послуг" Свалявської міської ради Закарпатської області Русин І. від 05.08.2025 року за №06-12/568 (вх.№5843 від 08.08.2025 року) за даними реєстру територіальної громади ДМС України та адресно-довідкових матеріалів Свалявської міської ради відомості зареєстрованих осіб станом на 04.05.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до повідомлення №4685/02-14, наданого на судовий запит державним нотаріусом Свалявської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вх. №6170 від 20.08.2025 року) - 31.05.2024 року заведена Спадкова справа за №116/202 до майна померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі заяви про прийняття спадщини поданої від імені брата померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . До Свалявської державної нотаріальної контори не надходили заяви від інших спадкоємців до майна померлого. В спадковій справі відсутні відомості, щодо заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Свідоцтва про право на спадщину ще невидані.
На підставі досліджених у судовому засіданні доказів наданих позивачем на обґрунтування позовних вимог про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), враховуючи, що позивач спадщину після смерті рідного брата як спадкоємець за законом своєчасно прийняв, звернувшись із відповідною заявою до нотаріальної контори в межах шестимісячного терміну з часу відкриття спадщини, однак у зв'язку із смертю спадкодавця та відсутністю за ним правовстановлюючих документів на домоволодіння не має можливості здійснити оформлення спадщини, інші спадкоємці спадщину не прийняли, що відповідачем Свалявською міською радою заперечень на позовну заяву, що спростовують заявлені вимоги не подано, що визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності на квартиру зпісля смерті брата необхідно задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України - право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 16, 182, 1216-1218 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Свалявської міської ради Закарпатської області про визнання права власності - задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_2 набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за набувальною давністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканцем АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на квартиру в АДРЕСА_1 (загальна площа 50,7 кв.м, житлова площа 39,70 кв.м, допоміжна (підсобна) площа 11,0 кв.м) в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 25.09.2025 року і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.
Ім'я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканець АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4
Найменування відповідача: Свалявська міська рада Закарпатської області, адреса: м.Свалява, пл.Головна, буд. 1, Мукачівського району, Закарпатської області, ЄДРПОУ 04053884, електронна пошта:city@svalyava-rada.gov.ua
ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА