Справа № 305/3504/25
Номер провадження 1-кс/305/382/25
25.09.2025 року м. Рахів
Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 12025071140000335, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2025 року, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Старший слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 ..
Клопотання мотивує тим, що відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 01.08.2025 за №12025071140000335 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у серпні-вересні 2025 року (більш точна дата та час досудовим розслідуванням не відома), маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, порушуючи вимоги законів України «Про державний кордон України», «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, достовірно знаючи, що з 24.02.2022, у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, домовився з невстановленими досудовим розслідуванням особами чоловічої статі, про спільне вчинення незаконного переправлення громадянина України через державний кордон України, шляхом сприяння його переміщенню з с. Кваси, Рахівського району, до ділянки державного кордону України з Румунією поблизу с. Богдан, Рахівського району Закарпатської області за грошову винагороду у сумі 4000 доларів США.
21.09.2025 близько 19:50 години, невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала вказівку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибути потягом до залізничної станції у с. Кваси, Рахівського району, з метою його подальшого незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією.
23.09.2025 ОСОБА_7 , за вказівкою невстановленої досудовим особи чоловічої статі, прибув до залізничної станції у с. Кваси, Рахівського району, після чого невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі, надала вказівку ОСОБА_7 піти ділянкою дороги від залізничної станції у с. Кваси, Рахівського району.
У подальшому, 23.09.2025 ОСОБА_7 на ділянці дороги у с. Кваси, Рахівського району, зустріла невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі, яка надала вказівку ОСОБА_7 сісти на пасажирське сидіння мотоцикла марки BSE синього кольору без номерного знаку, та доставила останнього до ділянки гірської місцевості на околиці с. Видричка, Рахівського району Закарпатської області (більш точне місце досудовим розсдуванням не встановлене).
Згодом, 23.09.2025 ОСОБА_5 зустрів ОСОБА_7 на ділянці гірської місцевості на околиці с. Видричка, Рахівського району, та спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі, з метою подальшого незаконного переправлення особи через державний кордон України, поселив ОСОБА_7 до будинку у гірській місцевості на околиці с. Видричка, Рахівського району (більш точна адреса досудовим розслідуванням не встановлена), після чого ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 про те, що у подальшому на мотоциклі транспортує його до ділянки державного кордону України з Румунією, та надав вказівку очікувати його у вказаному будинку.
23.09.2025 близько 19:30 години, до будинку у гірській місцевості на околиці с. Видричка, Рахівського району (більш точна адреса досудовим розслідуванням не встановлена), прибула невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі, яка надала вказівку ОСОБА_7 передати грошовому винагороду за незаконне переправлення через державний кордон України з Румунією у сумі 4000 доларів США, після чого ОСОБА_7 передав вказані грошові кошти невстановленій досудовим розслідуванням особі чоловічої статі, яка повідомила ОСОБА_7 про необхідність очікувати подальші вказівки, та пішла з вказаного будинку.
Однак, у подальшому протиправні дії ОСОБА_5 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб чоловічої статі були припинені працівниками правоохоронних органів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, доводиться зібраними доказами, а саме: протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст. 208 КПК України, показами свідка ОСОБА_7 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом пред'явлення транспортного засобу для впізнання за фотознімками, характеризуючими матеріалами, та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
ОСОБА_5 під час досудового розслідування може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки усвідомлює, що в разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення його буде засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Також встановлено, що ОСОБА_5 не має достатніх міцних соціальних зв'язків, постійного місцю роботи, підозрюється у сприянні організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України з Румунією, у зв'язку з чим може і сам незаконно перетнути державний кордон України з Румунією, а тому наявні ризики, що будучи на волі він зможе безперешкодно покинути місце свого проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Окрім цього, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_7 , шляхом вмовляння, підкупу чи погрози з метою можливої зміни вже даних ними показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у здійсненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України та Румунії, заробляючи таким чином на проживання. Вказана обставина також свідчить про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення.
На думку сторони обвинувачення, до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, застава та домашній арешт не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, які передбачені пунктами 1,3,5 ст. 177 КПК, а саме переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення:
-особисте зобов'язання не можливо застосувати через те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв'язки, зокрема те, що безперешкодно може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. У зв'язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 ;
-особисту поруку неможливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою до органу досудового розслідування не зверталась;
-заставу, як основний запобіжний захід, неможливо застосувати через те, що органу досудового розслідування не відомий фінансовий стан підозрюваного ОСОБА_5 , а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок;
- домашній арешт неможливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв'язки, зокрема те, що він може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. У зв'язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Отже, на думку сторони обвинувачення застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання ним, покладених процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам останнього переховуватись від слідства та суду, та вчиненню нових злочинів.
З огляду на викладене слідчий за погодженням прокурора просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з дати його фактичного затримання.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, які зазначені у клопотанні, просили врахувати, що досудове розслідування тільки розпочато, на даному етапі досудового розслідування ще не допитані всі особи, які можуть свідчити по обставинам справи.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 , у судовому засіданні просив застосувати більш м'який запобіжний захід, а вразі задоволення клопотання слідчого, просив визначити, як альтернативний запобіжний захід, заставу у розмірі встановленому КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження за №12025071140000335, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2025 року за ч.3 ст.332 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 25.09.2025 року.
24.09.2025 року о 22 годині 00 хвилин було фактично затримано ОСОБА_5 та о 22 год. 12 хв. 24.09.2025 року затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, який підписаний ОСОБА_5 та захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_6 (а.с. 22-25)
24.09.2025 року о 11 годині 30 хвилин ОСОБА_8 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме в незаконному переправленні осіб через державний кордон України сприянню їх вчинення порадами, вказівками, наданням засобів вчиненому щодо кількох осіб, з корисливих мотивів, що підтверджується копією повідомлення про підозру, яка підписана підозрюваним, ОСОБА_5 (а.с. 30-33)
Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред'явлену ОСОБА_5 , підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином, за яким підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Поміж іншого, на підтвердження наявності ризику переховування свідчить і той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у незаконному переправленні осіб через державний кордон, а отже йому можуть бути відомі способи перетинання кордону, поза межами пунктів пропуску, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку щодо доведеності існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Оцінюючи наявність ризику вплив на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочинів у яких останній підозрюється, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Свідки у кримінальному провадженні ще не допитані судом, отже не виключено, що підозрюваний може незаконно впливати на них.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного з організацією незаконного перетину державного кордону, шляхом надання порад та вказівок, не виключено, що останній може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст.177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що підозрюваний може координувати свої дії з іншими особами, які не встановлені органом досудового розслідування, перебуваючи під домашнім арештом, чинити перешкоди у встановленні свідків, виявленні інших доказів, шляхом надання порад, вказівок, щодо їх приховування впливу на свідків, чи продовження злочинної діяльності, не будучи обмежений запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу свідчить і те, що вони не зможуть забезпечити уникнення переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у разі його втечі за межі країни, поза пунктами пропуску.
При цьому, аргументи, на які посилаються підозрюваний та його захисник, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, на переконання слідчого судді, з огляду на обставини, встановлені в ході судового засідання, не спростовують доводи органу досудового розслідування, не підтверджені відповідними доказами, і не є такими, що забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та суттєво не зменшують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Також слідчий суддя, звертає уваги, що всі доводи сторони захисту зводяться до оспорювання пред'явленої підозри та кваліфікації діянь підозрюваного, однак доказів щодо необґрунтованості підозри чи невірної кваліфікації діянь підозрюваного, стороною захисту, не надано.
Крім того, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує, характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного. Так, ОСОБА_5 , має постійне місце проживання в безпосередній близькості до державного кордону, тобто обізнаний про шляхи, які можуть дати йому можливість для незаконного перетину державного кордону, є не одруженим, не має утриманців, не працюючий. При цьому, злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , вчинений в умовах воєнного стану, пов'язаний з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, в тому числі осіб, які мають намір ухилитися від військового обов'язку, підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів, отже міг отримувати значні грошові кошти за вчинення дій, які орган досудового розслідування обґрунтовано кваліфікував як кримінальне правопорушення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства ("Летельє проти Франції"), на підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що застава у визначених в п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків, отже така, на думку суду повинна бути призначена у розмірі 160 (сто шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно клопотання), що становить 484480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень, в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177,178,181,183,186,193,196,197,309,376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, не судимого, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, починаючи з моменту фактичного затримання, а саме з 22 години 00 хвилин 24.09.2025 року по 22 годину 00 хвилин 22.11.2025 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі, 160 (сто шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 484480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень, як альтернативний запобіжний захід, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 22 листопада 2025 року.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;
3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну;
5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов'язків виконання ухвали доручити також Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області.
Копію ухвали негайно надати підозрюваному та прокурору.
Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Рахівському районному суді Закарпатської області.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1