Справа №: 302/1294/25 3/302/518/25
24.09.2025 селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.2 КУпАП, за протоколом серії ЗхРУ № 356956 від 22.08.2025 року, який складений інспектором прикордонної служби ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 22.10.2021, виданий органом 6112, раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил прикордонного режиму не притягався, номер телефону: НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , -
Згідно з зазначеним протоколом 22.08.2025 року о 09 год 45 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в районі населеного пункту Торунь, Хустського району Закарпатської області, був виявлений громадянин України ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України в складі групи осіб, чим порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України».
Ці дії ОСОБА_2 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.2 КУпАП.
ОСОБА_2 на розгляд справи в судове засідання не з'явився, про таке повідомлявся належно, причини неявки суду невідомі.
Захисниця-адвокатка Сабатюк Н.П. на розгляд справи в судове засідання не з'явилася, однак подала суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адмінправопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 КУпАП, у діях ОСОБА_2 . Це клопотання обґрунтоване таким. Жодного наміру перетинати кордон, чи навіть наближатися до нього, ОСОБА_2 не мав, спроб перетнути не робив. Всі складені матеріали посадовими особами ґрунтуються виключно на припущеннях. 22.08.2025 року ОСОБА_2 їхав у власному авто до населеного пункту Дубове, Тячівського району Закарпатської області, з метою проведення відпочинку у кемпінг поході на деревах «Na nebi camp». Іншими словами у ОСОБА_2 не було жодного наміру щодо незаконного перетину кордону, перебування було зумовлено виключно метою проведення відпочинку. Захисниця просить взяти до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий вирок щодо дій певної особи. У такий спосіб, лише один протокол, не свідчить про встановлення незаконного перетину державного кордону України.
Оцінивши зміст протоколу, дослідивши додані до них документи та матеріали, суддя дійшов до такого висновку.
Стаття 204-1 ч.2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке : перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищенаведених порушень.
Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.
Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга це ділянка місцевості завширшки 5 км.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення відсутня обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.2 КУпАП, а саме місце вчинення правопорушення (поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України).
Працівниками прикордонної служби надані такі докази у справу як:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 356956 від 22.08.2025 року, який підписаний ОСОБА_2 з дачею особистих пояснень, згідно яких він 22.08.2025 року їхав у власному авто в населений пункт Дубове Закарпатської області з метою відпочинку в кемпінгу «На небі», наміру незаконно перетинати кордон він не мав;
- рапорт працівника прикордонної служби ОСОБА_3 начальнику відділу прикордонної служби ОСОБА_4 , який за змістом відповідає змісту протоколу з додатковою вказівкою, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 мали намір перетнути державний кордон з України в Румунію поза пунктом пропуску з метою пошуку роботи.
Із змісту матеріалів справи видно, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не доведені жодним належним та допустимим доказами, адже посадовою особою не додано до матеріалів справи ні письмові пояснення свідків, ні відео-, аудіозаписи обставин вчинення правопорушення.
У такому випадку суд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.
Натомість ОСОБА_2 в особистих поясненнях одразу пояснив мету перебування на території н.п. Торунь, а саме вказав, що їде до н.п.Дубове для відпочинку в кемпінгу, на підтвердження чого надав суду також договір про надання послуг від 18.07.2025 року, який укладений між ФОП ОСОБА_6 (виконавець) та ОСОБА_2 (замовник), згідно умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги, зокрема проживання у наметах на період відпочинку, при цьому період надання послуг з 22.08. по 24.08.
Сам факт виявлення ОСОБА_2 у н.п. Торунь, не вказує безсумнівно на намір або спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску. Більш того, в межах населеного пункту Торунь Хустського району Закарпатської області відсутній пункт пропуску через державний кордон України. Цей населений пункт не розташований на межі кордонів України з іншими країнами і прибуття громадян до цього населеного пункту, не дають однозначних підстав стверджувати про намір особи незаконно перетнути державний кордон України.
При цьому, посадовою особою не зазначено у протоколі, які саме положення законодавства, яке регулює прикордонний режим порушив ОСОБА_2 .
Отже, посадова особа порушила питання адміністративної відповідальності, по суті, за наміри, які не підтверджені поясненнями особи. Натомість суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. У справу не подано належних, достовірних, достатніх і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.2 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Окрім цього, суд констатує, що н.п. Торунь знаходиться на відстані близько 150 км від кордону України з Румунією. Натомість на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.
Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу і події адміністративного правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.2 КУпАП. Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі.
Керуючись статтями 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.2 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу та події зазначеного адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КУпАП.
Постанова набирає законної сили згідно з ст.294 КУпАП після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова складена 25.09.2025.
Суддя: В. П. Кривка