Справа № 301/2481/25
2-о/301/167/25
"24" вересня 2025 р. суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Гичка О.Б., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Іршавського районного суду із заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Відповідно до ч.1ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей (ч. 3ст.293 ЦПК України).
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали заяви, суддя дійшов до наступного.
Приписами ч.1 ст.187 ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Згідно ч.6 ст.175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позовна заява подана з порушенням вищезазначених вимог, а саме до заяви не додано доказів щодо місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається до суду разом з: письмовим договором про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей; письмовим договором між подружжям про розмір аліментів на дитину, що має бути нотаріально посвідчений. Тобто, цей окремий договір, повинен бути поданий до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу, який посвідчується нотаріально, однак договір про визначення місця проживання дітей, участь батьків у їх виховані та забезпечені умов їхнього життя від 17.09.2025, який долучений до справи нотаріально не посвідчений та нотаріально не посвідчена заява про розірвання шлюбу.
Неподання до суду спільної заяви про розірвання шлюбу нотаріально посвідченого договору з визначенням розміру аліментів на дитину та взаємної згоди щодо розірвання шлюбу відповідно до вимогст.109 СК України унеможливлює розгляд спільної заяви про розірвання шлюбу судом в порядку ст. 294 ЦПК України та ст. 109 СК України.
Враховуючи зазначені обставини, приходжу до переконання, що вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, а тому вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати строк для усунення недоліків заяви з врахуванням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, надасть відповідні документи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною та повертається.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити заяву без руху та запропонувати заявникам усунути вказані вище недоліки.
Керуючись ст.ст.185, 258, 260, 263, 294, 353 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу за заявою подружжя - залишити без руху.
Повідомити заявників про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо заявник у встановлений строк виконає вимоги, зазначені в ухвалі, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику, що не позбавляє його права повторно звернутися до суду із такими ж вимогами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Іршавського
районного суду : О. Б. Гичка