Справа № 346/3021/25
Провадження № 1-кп/346/609/25
19 вересня 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2025 року за № 72025161000000049, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, є особою з інвалідністю ІІІ-ї групи, не працює, має на утриманні матір похилого віку, раніше судимого вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.08.2025 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст.201-1 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 3 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 54 400 гривень, який сплачено 18.09.2024 року,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України,
обвинувачений вчинив контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю інших лісоматеріалів заборонених до вивозу за межі митної території України, будучи особою, раніше судимою за контрабанду.
Вказаний злочин вчинено за таких обставин.
В січні 2025 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) обвинувачений, маючи в своєму розпорядженні партію лісоматеріалів, на які відсутні підтверджуючі документи про їх походження та придбання, усвідомлюючи неможливість здійснення реалізації вказаного товару в законний спосіб, вирішив використати наявні в нього документи про походження лісоматеріалів складених на ім'я ТОВ «ЗГАРДА-ПЛЮС», для оформлення сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, з метою подальшого митного оформлення та вивезення їх з митної території України.
Діючи на виконання свого злочинного умислу, обвинувачений, достовірно знаючи про укладений договір № 5/10 від 26.10.2021 року на постачання пиломатеріалів дубових обрізаних (дошка) із покупцем - юридичною особою «URI GROSS LTD», яка зареєстрована та здійснює діяльність на території Держави Ізраїлю, використав її реквізити для здійснення експортних операцій.
З метою реалізації свого злочинного наміру, обвинувачений, діючи з корисливих мотивів, з метою виконання умов укладеного договору № 5/10 від 26.10.2021 року, використав документи щодо походження пиломатеріалів дубових обрізних (дошка) від імені фізичної особи-підриємця ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), з яким не мав господарських відносин, а саме: товаро-транспортні накладні-Ліс:
№ ЮІБ780084 від 17.03.2023 року - 6,677 куб. м., № ЮІБ780083 від 17.03.2023 року - 3,206 куб. м., № ЮІБ780022 від 07.02.2023 року - 7,509 куб. м., № ЮІБ780112 від 28.03.2023 року- 4,224 куб. м., № ЮІБ690072 від 13.03.2023 року - 12, 558 куб. м., № ЮІБ060174 від 27.03.2023 року - 20, 506 куб. м., № ЮІБ690049 від 01.03.2023 року- 4,145 куб. м., та накладні щодо постачання пиломатеріалів на адресу ТОВ «ЗГАРДА-ПЛЮС», а саме: видаткову накладну № 54/07 від 20.07.2023 року щодо постачання пиломатеріалів від ФОП ОСОБА_6 на свою адресу як фізичної особи-підриємця) та видаткову накладну № 5 від 26.01.2024 від обвинуваченого як фізичної особи-підриємця в адресу ТОВ «ЗГАРДА-ПЛЮС», з метою використання їх та подальшого подання до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства для отримання сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.12.2024 року, обвинувачений, отримавши у своє розпорядження партію лісоматеріалів, на яку відсутні підтверджуючі документи про придбання у законний спосіб, усвідомлюючи, що законним шляхом він не зможе отримати сертифікат, однак, будучи обізнаним, що сертифікат у відповідності до вимог законодавства є обов'язковим під час експорту (переміщення через митний кордон України) лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, а вимогами пунктів 4, 5 Порядку передбачено, що для отримання Сертифікату експортери подають територіальному органу Держлісагентства заяву, до якої додаються товарно-транспортна та/або залізнична накладна із технічною специфікацією та/або ТТН-ліс та/або ТТН-ліс-продукція або лісорубний квиток (для постійних лісокористувачів) та у разі коли експортер не є первинним отримувачем лісоматеріалів або виготовлених з них пиломатеріалів, вимагаються додаткові документи, які підтверджують повний шлях руху лісоматеріалів або виготовлених з них пиломатеріалів з місця заготівлі або виготовлення до експортера (товарно-транспортна та/або товарна накладна), маючи первинні документи, які не підтверджують походження наявної у нього партії лісоматеріалів, усвідомлюючи неможливість здійснення реалізації вказаного товару в законний спосіб, з метою приховування незаконності походження лісоматеріалів, призначених для продажу на експорт, вирішив використати наявні в нього ТТН-ліс та товарні накладні для оформлення сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, з метою подальшого митного оформлення та вивезення їх за межі митної території України, використовуючи при цьому реєстраційні дані ФОП ОСОБА_6 .
З цією метою, обвинувачений, усвідомлюючи протиправність своїх дій, використовуючи реквізити та реєстраційні дані ТОВ «ЗГАРДА-ПЛЮС», 30.12.2024 року увійшов до Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема», де сформував заяву № 20241230-000265, до якої долучив скановані копії контракту № 5/10 від 26.10.2021 року, додаткової угоди № 1 від 22.05.2023 року, рахунка-фактури/Invoice № 63 від 31.10.2024 року, специфікації № 63, експертного висновку № В-1478 від 01.11.2024 року, видаткової накладної № 54/07 від 20.07.2023 року, специфікації № 54, видаткової накладної № 5 від 26.01.2024 року, специфікації № 5 від 26.01.2024 року, накладної № 32 від 22.08.2024 року, специфікації № 1, які не є документами, підтверджуючими походження наявної у нього партії лісоматеріалів. Після цього обвинувачений підписав вказану заяву разом із додатками, використовуючи свій особистий електронний цифровий підпис.
На підставі поданої заяви Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства 30.12.2024 р. видано сертифікат № 20241230-000303, який надавав право експорту 29,8803 куб. м. лісоматеріалів «пиломатеріали дубові обрізні (дошка)» в кількості 29,8803 куб. м., який є обов'язковим документом та надає право для експорту виключно зазначеної в ньому партії.
У подальшому обвинувачений, діючи з корисливих мотивів, отримавши у своє розпорядження Сертифікат від 30.12.2024 року № 20241230-000303 про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, розуміючи неправдивість відомостей зазначених у сертифікаті щодо походження продукції, що свідчить про одержання його незаконним шляхом, що свідчить про одержання його незаконним шляхом, забезпечив за відсутності законних підстав 30.12.2024 року завантаження вказаних лісоматеріалів об'ємом 29,8803 куб. м. у транспортний засіб під керуванням особи, яка не була обізнана зі злочинною діяльністю, з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », з напівпричепом з державним номерним знаком « НОМЕР_3 », залучених до перевезення на адресу компанії-нерезиденту «URI GROSS LTD» згідно умов договору № 5/10 від 26.10.2021 року.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, обвинувачений 14.01.2025 року подав митному брокеру товарно-супровідні документи, необхідні для здійснення митних процедур, а саме: сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 30.12.2024 р. №20241230-000303, додаткову угоду № 5 від 30.12.2024 року, специфікацію
№ 63 від 31.10.2024 року, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № б/н від 14.01.2025, рахунок-фактуру/інвойс № 63, при цьому не ставлячи останнього до відома щодо намірів своєї злочинної діяльності.
На підставі наданих документів на партію експортованих лісоматеріалів митний брокер оформив електронну митну декларацію типу «ЕК 10 АА» № 25UA206080000207U0 та подав 14.01.2025 року (більш точний час не встановлено) до відділу митного оформлення Івано-Франківської митниці, для здійснення експортних операцій, пакет товарно-супровідних документів, у тому числі Сертифікат від 30.12.2024 року № 20241230-000303 про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів до якого внесені недостовірні відомості щодо походження продукції.
14.01.2025 р., після завершення відповідних миотних процедур, обвинувачений з метою переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України через їх незаконне походження та внесення недостовірних відомостей до документів, які використовуються при проходженні митних формальностей, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх наслідки та передбачаючи їх настання, із використанням транспортного засобу з державним номерним знаком « НОМЕР_2 » з напівпричепом з державним номерним знаком « НОМЕР_3 », під керуванням особи, яка не була обізнана зі злочинною діяльністю, забезпечив переміщення лісопродукції в обсязі 29, 8803 метрів кубічних до Ізраїлю через пункт пропуску «Порубне-Сірет» ВМО № 1 та № 2 МП «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці, де використав сертифікат від 30.12.2024 року № 20241230-000303 про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, який був виданий на підставі документів із недостовірними даними, приховавши у такий спосіб підстави для заборони вивозу за межі митної території України лісоматеріалів та перемістивши їх через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
10.06.2025 року між прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим, за участі його захисника ОСОБА_5 , яка надає професійну правничу допомогу на підставі ордеру серії «АТ» № 1098507, з іншого боку, у приміщенні Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок укладено угоду про визнання винуватості на підставі статей 468, 469, 472 КПК України.
В цій угоді сторони зазначили та передбачили наступне:
1. Згоду із вище вказаним формулюванням обвинувачення.
2. Вище зазначену правову кваліфікацію вчинених діянь.
3. Істотні обставини вказаного кримінального провадження, якими є: відсутність фактів перебування на обліку у психіатра чи нарколога; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; наявність на утриманні матері похилого віку, відсутність шкоди, завданої злочином; встановлена обвинуваченому ІІІ група інвалідності та наявність хронічних захворювань у нього, позитивна характеристика за місцем проживання; матеріальна допомога Збройним Силам України, нагородження грамотами та подяками за таку допомогу.
4. Беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні вказаного злочину.
5. Узгоджене сторонами покарання.
Сторони угоди передбачили, що враховуючи вищезазначені обставини, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 3 роки, без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком та покласти обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Обвинувачений беззастережно погоджується на призначення йому вказаного покарання.
7. Наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а також відмова обвинуваченого від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
8. Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просить затвердити зазначену угоду.
Підозрюваний, який вже згідно з правилами ч. 2 ст. 42 КПК України набув статусу обвинуваченого, та його захисник також підтримали угоду про визнання винуватості та просять суд затвердити її. При цьому обвинувачений пояснив, що укладення угоди є цілком добровільним, він повністю розуміє характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, а також обмеження щодо права оскарження вироку та інші наслідки, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України. При цьому обвинувачений не бажає проведення судового розгляду в даному кримінальному провадженні.
Захисник просить врахувати, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні матір похилого віку, є особою з інвалідністю ІІІ-ї групи, матеріально допомагає Збройним Силам України, за що нагороджувався грамотами та подяками, активно сприяв розкриттю даного злочину та щиро розкаявся у його вчиненні.
Заслухавши вказані позиції сторін кримінального провадження, перевіривши необхідні матеріли провадження, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною статті 469 цього Кодексу передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Згідно з правилами ч.4 вказаної статі угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 згідно з положеннями ст.12 КК України є тяжким злочином, однак, ним завдано шкоди лише суспільним інтересам.
Статтею 472 КПК України передбачено, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Судом встановлено, що вказані обставини знайшли своє відображення в розглядуваній угоді про визнання винуватості.
Таким чином, суд дійшов висновку, що умови вказаної угоди відповідають вимогам закону, угода не суперечить інтересам суспільства, не порушує законні права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, а також відсутні інші підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України.
Отже, суд не призначає обвинуваченому додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки він звільняється від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до правил ст.100 КПК України, а саме вважає за необхідне знищити документи, які використовувались обвинуваченим у злочинній діяльності, та повернути обвинуваченому документи, які не мають відношення до змісту пред'явленого йому обвинувачення в межах даного кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 100, 374, 469, 470, 472-475 КПК України, суд
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10.06.2025 року між прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі його захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 3 (три) роки, без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Питання щодо речових доказів вирішити наступним чином:
- скасувати повністю арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 27.03.2025 року на копію договору від 01.01.2024 року з додатками на 5 арк.; видаткові накладні № 22 на 1 арк., № 1901/1-КВД від 19.01.2024 року на 4 арк., від 08.09.2024 року на 1 арк., товарно-транспортні накладні Ліс N?650438 від 16.11.2022 року на 1 арк., № 650332 від 11.10.2022 року на 1 арк., № 650284 від 05.10.2022 року на 1 арк., № 121357 від 07.11.2021 року на 1 арк., № 121243 від 11.10.2021 року на 1 арк., № 121214 від 06.10.2021 року на 1 арк.; № 650440 від 16.11.2022 року на 1 арк.; № 650338 від 11.10.2021 року на 1 арк.; № 650334 від 11.10.2021 року на 1 арк., № 650510 від 15.12.2022 року на 1 арк., № 650095 від 14.07.2022 року на 1 арк., № 650113 від 19.07.2022 року на 1 арк., № 650103 від 14.07.2022 року на 1 арк., № 650119 від 19.07.2022 року на 1 арк.;? № 270070 від 24.07.2024 року на 1 арк., № 270071 від 24.07.2024 року на 1 арк., № 270104 від 29.07.2024 року на 1 арк., 270103 від 29.07.2024 року на 1 арк., № 212228 від 14.06.2024 року на 1 арк., № 270089 від 26.07.2024 року на 1 арк., № 270102 від 29.07.2024 року на 1 арк., № 650017 від 22.06.2022 року на 1 арк., № 650018 від 22.06.2022 року на 1 арк., № 670047 від 17.02.2023 на 1 арк., № 670054 від 21.02.2023 року на 1 арк., № 670057 від 22.02.2023 року на 1 арк., № 670236 від 02.05.2024 року на 1 арк., з найменуванням отримувача «ФОП ОСОБА_6 », № 780028 від 09.02.2023 року на 1 арк., № 690044 від 01.03.2023 року на 1 арк., № 460340 від 13.03.2025 року на 1 арк., № Ж00043 від 05.02.2025 року на 1 арк., № Ж00039 від 05.02.2025 року на 1 арк., № Ж00021 від 25.01.2025 року на 1 арк., № Ж00033 від 05.02.2025 року на 1 арк., № Ж00035 від 05.02.2025 року на 1 арк., № Ж00026 від 28.01.2025 року на 1 арк., № Ж 00007 від 21.01.2025 року на 1 арк., № Ж 00010 від 21.01.2025 року на 1 арк., № Ж 00013 від 21.01.2025 року на 1 арк., № 460235 від 21.02.2025 року на 1 арк., копію квитанції № 5 на 1 арк., квитанцію № 84 від 22.06.2022 року на 1 арк., наряд № 890 від 22.06.2022 року на 1 арк., та знищити їх.
- скасувати повністю арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 27.03.2025 року товаро-транспортну накладу № 180022 від 07.02.2023 року на 1 арк., № 780084 від 17.03.2023 року на 1 арк., № 780083 від 13.03.2024 року на 1 арк., № 690072 від 13.03.2023 року на 1 арк., № 780112 від 28.03.2023 року на 1 арк., № 060174 від 27.03.2023 року на 1 арк., копію видаткової накладної № 51/07 від 20.07.2023 року на 1 арк., копію видаткової накладної № 5 від 26.01.2023 року на 1 арк., та повернути їх ОСОБА_4 .
У випадку невиконання угоди про визнання винуватості прокурор протягом встановлених законом строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою та сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди;
- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1