Справа № 120/10383/25
Провадження № 2-а/127/220/25
24.09.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого судді Антонюка В. В.,
при секретарі Бойчук Я. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 через представника Опольську Н. М., звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якому просив визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невинесенні постанови про адміністративне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_1 про визнання вчинення адміністративного правопорушення; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 постанову про адміністративне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_1 щодо визнання ним вчинення адміністративного правопорушення.
Позов обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було направлено повістку від ТЦК та СП, однак він не з'явився у визначений строк до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Усвідомлюючи факт порушення законодавства про військовий обов'язок, ним було подано заяву про визнання порушення до ІНФОРМАЦІЯ_4 . У заяві ОСОБА_1 визнав, що вчинив правопорушення, на підставі якого до електронного кабінету Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесено відомості про порушення правил військового обліку та просив: прийняти заяву до розгляду разом з додатками; прийняти особисту згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності; винести постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності; постанову про притягнення до адміністративної відповідальності направити засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_1 . У відповідь на заяву відповідач надіслав лист засобами поштового зв'язку, в якому повідомив, що станом на 15.07.2025 р., провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача не розпочато, протокол не складався і справа до розгляду у ІНФОРМАЦІЯ_5 не призначалась, а, отже, постанова не виносилась. Станом на 25.07.2025 відповідач не виніс постанову про адміністративне правопорушення, не повідомив позивача про її винесення чи закриття справи та не оновив інформацію у системі «Оберіг» у формі невинесення постанови, що порушує права позивача на: швидкий розгляд («розумний строк») справи про адміністративне правопорушення і винесення по справі постанови. Позивач вважає, що бездіяльність ТЦК та СП в цьому напрямку є протиправною. Також наявність відмітки «Порушення правил військового обліку» у застосунку Резерв +, ставить його у юридично «вразливе становище», в якому особа не може перебувати невизначений термін. Вказане змусило звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2025 року справу передано за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 року, головуючим у справі визначено суддю Антонюка В. В.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.08.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Від його представника Опольської Н. М. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її, як його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином через судові повістки та електронну пошту.
Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків .
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 06.06.1996 року Гайсинським РВ УМВС України у Вінницькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Гайсин, Вінницької області, значиться зареєстрованим у АДРЕСА_1 .
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначав, що засобами поштового зв'язку йому було направлено повістку від ТЦК та СП, однак позивач не з'явився у визначений строк до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому, усвідомлюючи факт порушення законодавства про військовий обов'язок, ним було подано заяву про визнання порушення до ІНФОРМАЦІЯ_4 . У заяві ОСОБА_1 , визнав, що вчинив правопорушення, на підставі якого до електронного кабінету Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесено відомості про порушення правил військового обліку та просив: винести постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності; постанову про притягнення до адміністративної відповідальності направити засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_1 ; внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо усунення порушення правил військового обліку.
Листом за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за вих. №6260 від 15.07.2025 року ОСОБА_1 на заяву за вхідним №121/3286 від 14.07.2025 повідомлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , який є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , не розпочиналось, протокол про адміністративне правопорушення не складався, справа до розгляду в ІНФОРМАЦІЯ_6 не призначалась. Роз'яснено положення ст. 254 КУпАП та про необхідність в найкоротші строки особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_7 для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення (а. с. 20-21).
У застосунку Резерв + військово-обліковий документ ОСОБА_2 містить відмітку "Порушення правил військового обліку" (а. с. 15).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі - Положення №154).
Згідно п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487.
Відповідно до п. 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно- територіальної одиниці; організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово- облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово- облікових документів.
Таким чином, у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснюється виявлення та взяття на військовий облік військовозобов'язаних, вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації або має право на відстрочку від призову згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також виготовлення та приведення військово- облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Отже, обов'язки щодо ведення військового обліку, оформлення військово-облікових документів та внесення змін до них, направлення для проходження медичного огляду ВЛК, надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема на ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідно до абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Щодо правового регулювання відносин, що склалися між сторонами, представник позивача посилається на ст. 279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ст. 279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв'язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі; 10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов'язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №1840/2970/18.
Суд, зважаючи на повноваження відповідача щодо розгляду справ за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може вказувати діяти в той чи інший спосіб, тому приходить до висновку про часткове задоволення позову та покладенням обов'язку на відповідача розглянути заяву позивача відповідно до вимог діючого законодавства.
Щодо решти доводів слід зазначити, що враховуючи рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що "…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…".
Керуючись ст. ст. 2, 5, 8, 9, 10, 71-79, 194, 229, 268, 241-246, 270-272, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 247, 251, 254-256, 279-9, 280, 283,286 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправного бездіяння та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у неприйнятті рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.06.2025 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.06.2025 року відповідно до встановлених вимог законодавства.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено 25.09.2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя: