Справа №127/9788/25
Провадження №1-кп/127/339/25
25 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллінці, Вінницької області, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025025020000055 від 09.03.2025, -
ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», 08 березня 2025 року, близько 11 год. 00 хв., перебуваючи поблизу лісу, що по вулиці Покровська, в селі Вінницькі Хутори, Вінницького району, Вінницької області, придбав, шляхом знахідки на землі, поліетиленовий згорток із психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,3006 г, який розпочав зберігати при собі.
Після чого, 08 березня 2025 року, близько 11 год. 55 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи по вулиці Покровська, в селі Вінницькі Хутори, навпроти будинку №27, був зупинений працівниками сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління поліції у Вінницькій області, в ході спілкування з якими, усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на зберігання психотропної речовини, будуть викриті, повідомив останнім, що зберігає при собі психотропну речовину.
В подальшому, в ході огляду місця події, ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції, із лівої кишені куртки, поліетиленовий згорток чорного кольору в середині якого знаходився поліетиленовий пакет із психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,3006 г.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, визнав, повідомив, що, знайшов згорток, зважаючи на те, що раніше вживав заборонені речовини, зрозумів, що це амфетамін, та поклав пакунок до своєї кишені. Після чого, пройшовши декілька метрів був зупинений працівниками поліції, яким повідомив про наявність у нього забороненої речовини та добровільно видав її. Про вчинене шкодує, просив суд суворо його не карати та у разі призначення покарання у виді штрафу розстрочити його виплату.
Зважаючи на те, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого, дослідження витягу з кримінального провадження №12025025020000055 від 09.03.2025, постанови про визнання речовими доказами від 09.03.2025, ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про арешт майна від 11.03.2025, висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/102-25/5424-НЗПРАП від 14.03.2025, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Також, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Суд зважає на те, що обвинувачений раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у лікаря-психіатра, остання госпіталізація була у 2007 році з діагнозом «Реакція із змішаним розладом емоцій та поведінки. Суіцидальна спроба в стані алкогольного сп'яніння», на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, є військовослужбовцем.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд вважає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та у стані викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, є військовослужбовцем, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, наявність пом'якшуючої покарання обставини, суд приходить до висновку, що покарання достатнє для перевиховання та виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити у виді штрафу, визначеному в межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Згідно положень ст. 26 КВК України, у разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов'язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений має повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату відповідної частини штрафу. У разі несплати засудженим чергового платежу штрафу, призначеного як основне покарання, з розстрочкою його виплати, суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Приймаючи до уваги майновий стан обвинуваченого, суд вважає, що є достатньо об'єктивних факторів, які ускладнюють виконання судового рішення, тому вважає можливим розстрочити сплату штрафу із розстрочкою на десять місяців рівними частинами.
На переконання суду таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації, буде співмірним вчиненому та необхідним для досягнення мети покарання і завдань кримінального судочинства, а також, буде відповідати інтересам суспільства на даний час.
Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати у відшкодування вартості проведення судової експертизи, оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.
Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт накладений на речові докази в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 53, 65-67, 309 КК України, ст. ст. 100, 124, 126, 174, 349 ч. 3, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає сімнадцять тисяч гривень.
Розстрочити ОСОБА_4 сплату штрафу в розмірі сімнадцять тисяч гривень рівними частинами на строк десять місяців, встановивши суму виплати штрафу в розмірі однієї тисячі сімсот гривень щомісячно в строк до останнього дня кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому даний вирок набере законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна процесуальні витрати в сумі 3183,60 грн. у відшкодування вартості проведення криміналістичного дослідження в кримінальному провадженні.
Арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області №127/7552/25 від 11.03.2025, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Речовий доказ в кримінальному провадженні №12025025020000055, а саме: порошкоподібна речовина, яка поміщена до спец. пакету та передана на зберігання до камери речових доказів відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили - знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1