Справа № 344/13/18
Провадження № 1-кп/344/68/25
25 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника потерпілих ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , розглядаючи кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -
В провадженні Івано-Франківського міського суду знаходиться кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судові засідання неодноразово не з'являвся. Внаслідок неодноразових неявок обвинуваченого у судові засідання ухвалами суду від 24.04.2024 року та від 18.03.2025 року, до обвинуваченого застосовано примусовий привід через органи Національної поліції. Внаслідок численних неявок обвинуваченого від явки до суду, 26.05.2025 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_8 , надано дозвіл на затримання останнього з метою приводу обвинуваченого у судове засідання для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу та кримінальне провадження зупинено до розшуку обвинуваченого.
05.08.2025 року обвинувачений ОСОБА_8 з'явився у судове засідання, кримінальне провадження щодо нього було відновлено та продовжено судовий розгляд.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити подане клопотання та обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою з посиланням на ризики, передбачені п.4 ч.1 ст.177 КПК України. Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою буде недоцільним, оскільки ОСОБА_8 після вчинення інкримінованого йому злочину переховувався від суду, усвідомлює тяжкість покарання, у разі визнання його винуватим за вчинене кримінальне правопорушення, так як санкція ч.4 ст.190 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років. Однак, обвинувачений ОСОБА_8 , ігноруючи виклики у судові засідання не з'являвся, посилаючись на те, що перебуває на лікуванні, крім цього, ОСОБА_8 є особою пенсійного віку, а тому має правові підстави для виїзди закордон. Враховуючи вищенаведене просить обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Захисник заперечив щодо клопотання прокурора, просив не обирати обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обвинувачений має незадовільний стан здоров'я, часто хворіє, наведений прокурором ризик не є доведеним, а запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням віку обвинуваченого є надто суворим для нього.
Обвинувачений заперечив щодо клопотання прокурора, пояснив суду, що він хворіє, у нього гіпертонічна хвороба, у зв'язку з чим він не завжди міг з'явитися в судове засідання, вважає клопотання прокурор незаконним та просить не застосовувати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши письмові матеріали кримінального провадження, наявні в розпорядженні суду з цього приводу, суд прийшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Звертаючись до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд звертає увагу, на те, що прокурором не наведено у своєму клопотанні нових та достатньо обґрунтованих ризиків, які б вказували на необхідність застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_8 найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, на даний час триває судове провадження та продовжує існувати ризик, передбачений ст.177 КПК України, зокрема, можливість обвинуваченого переховуватися від суду, враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, його стан здоров'я, враховуючи те, що обвинувачений тривалий час не з'являвся до суду, у зв'язку з чим був оголошений в розшук, суд вважає, що для запобігання вказаному ризику до обвинуваченого ОСОБА_8 слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло в нічний період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. та із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За наведених обставин, суд вважає, що в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 слід відмовити та застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. та з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України на строк шістдесят днів.
Керуючись ст.ст.177-178, 181, 183, 193, 194, ст.331, ст.ст.369-372 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 - відмовити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. до 23 листопада 2025 року включно та покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
1) прибувати до суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати за адресою його постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Косівського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області для виконання.
Ухвала не оскаржується.
Головуюча-суддя ОСОБА_9
Судді: ОСОБА_10
ОСОБА_11