Справа № 216/7404/25
провадження 1-кп/216/733/25
іменем України
25 вересня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судових засідань в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025041230001775 від 21.08.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що має середню базову освіту, який офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-
1. Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
ОСОБА_6 , будучи неодноразово позбавлений права керування транспортними засобами на підставі рішень (постанов) Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року, Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 31 січня 2023 року, Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 04 вересня 2024 року, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, без посвідчення водія достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, що набрали законної сили, маючи реальну можливість їх виконати, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, умисно не виконав постанови суду, що набрали законної сили, за наступних обставин.
Встановлено, що ОСОБА_6 постановою Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року по справі № 216/6020/23, яка вступила в законну силу 03 жовтня 2023 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.
У подальшому, ОСОБА_7 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, без посвідчення водія, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.
Так, у невстановлений час, але не пізніше 08 листопада 2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому місці сів за кермо транспортного засобу «ВАЗ 21102», номерний знак НОМЕР_1 .
У подальшому, ОСОБА_6 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування ним.
Так, 08 листопада 2023 року о 09 год. 22 хв. по вулиці Петра Веропотвеляна, 37 в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу ОСОБА_6 здійснював керування транспортним засобом «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року за ч.2 ст. 126 КУпАП. Вказаними діями ОСОБА_6 порушив вимоги п.2.1 а) Правил дорожнього руху України. Порушення вчинено повторно протягом року. За даним фактом 08.11.2023 уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 625474, за ознаками ч.5 ст. 126 КУпАП.
У подальшому, постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 06 грудня 2023 року по справі № 216/7674/23, яка вступила в законну силу 19 грудня 2023 року, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень) без позбавлення права керування транспортним засобом та без вилучення транспортного засобу.
Окрім того, у невстановлений час, але не пізніше 18 жовтня 2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому місці сів за кермо транспортного засобу «ВАЗ 21102», номерний знак НОМЕР_1 .
У подальшому, ОСОБА_6 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування ним.
18 жовтня 2023 року о 10 год. 15 хв. по проспекту Поштовий, 20 в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу ОСОБА_6 здійснював керування транспортним засобом «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року за ч.2 ст. 126 КУпАП. Вказаними діями ОСОБА_6 порушив вимоги п.2.1 а) Правил дорожнього руху України. За даним фактом 18.10.2023 уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 624506 за ознаками ч.5 ст. 126 КУпАП.
У подальшому, постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 14 грудня 2023 року по справі № 216/7066/23, яка вступила в законну силу 26 грудня 2023 року, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі двох тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок в дохід держави, без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Окрім того, у невстановлений час, але не пізніше 22 грудня 2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому місці сів за кермо транспортного засобу «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У подальшому, ОСОБА_6 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування ним.
22.12.2023 о 10 год. 31 хв. біля буд. 16а по вул. Каунаська в Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг ОСОБА_6 керував транспортним засобом «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року за ч.2 ст. 126 КУпАП. Вказаними діями ОСОБА_6 порушив вимоги п.2.1 а) Правил дорожнього руху України. За даним фактом 22.12.2023 уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 639991 за ознаками ч.5 ст. 126 КУпАП.
У подальшому, постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 31 січня 2024 року по справі № 216/100/24, яка вступила в законну силу 13 лютого 2024 року, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Окрім того, у невстановлений час, але не пізніше 16 серпня 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому місці сів за кермо транспортного засобу «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У подальшому, ОСОБА_6 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування ним.
16 серпня 2024 року о 22 год. 15 хв. біля буд. 4 по вул. Петра Калнишевського в Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг ОСОБА_6 керував транспортним засобом «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року за ч.2 ст. 126 КУпАП. Вказаними діями ОСОБА_6 порушив вимоги п.2.1 а) Правил дорожнього руху України. За даним фактом 16.08.2023 уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №113165 за ознаками ч.5 ст. 126 КУпАП.
У подальшому, постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 04 вересня 2024 року по справі № 216/6005/24, яка вступила в законну силу 17 вересня 2024 року, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
1.1 Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений
ОСОБА_6 своїми діями вчинив умивсне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України.
ОСОБА_6 визнається винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
2. Зміст укладеної угоди про визнання винуватості.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим.
Судом встановлено, що прокурор Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , з однієї сторони, та обвинувачений ОСОБА_6 , з іншої сторони, за участі захисника, адвоката ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
У цій угоді зазначено істотні обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про можливість її укладення - беззастережне визнання винуватості, а саме: обвинувачений ОСОБА_6 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, а також згоден з обставинами кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, наявність визначеної ст. 66 КК України обставини, що пом'якшує покарання, а саме: щире каяття, відсутність обставин, які обтяжкують покарання, сторони дійшли згоди про призначення покарання ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п. 1, п. 2, ч. 1 , п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
3. Позиції учасників судового провадження щодо угоди.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні цієї угоди дотриманні вимоги КПК України та КК України, просив її затвердити й призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений та його захисник також просили затвердити угоду й призначити узгоджену в ній міру покарання. Під час розгляду угоди обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що цілком розуміє свої права, передбачені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, йому зрозумілий, вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим. Вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, визнав повністю та підтвердив фактичні обставини інкримінованого йому правопорушення, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_6 повідомив, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.
Адвокат ОСОБА_5 - захисник обвинуваченого ОСОБА_6 просив суд затвердити укладену з її підзахисним угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам законодавства, а її укладення є добровільним.
4. Мотиви, з яких суд виходить при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
У зв'язку із безсумнівною та добровільною, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, згодою сторін угоди, а також визнанням у повному обсязі обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним його фактичних обставин, усвідомленням і правильним розумінням сторонами угоди роз'яснених судом положень частини 2 статті 473 КПК України про обмеження права прокурора та обвинуваченого на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу, суд дійшов висновку про можливість затвердження такої угоди з наступних підстав.
Зокрема, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинено нетяжкий злочин.
За приписами ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» визначено, що якщо суд переконається в тому, що угоду може бути затверджено, відповідно до ст. 475 КПК він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання
Ухвалюючи вирок на підставі угоди, суд з урахуванням об'єктивно з'ясованих обставин, викладених в угоді про визнання винуватості, які підтверджені беззастережним визнанням обвинуваченим своєї вини, про що зазначено в угоді, приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України обвинувачений винний у його вчиненні, так як він своїми умисними діями вчинив, умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
5. Призначення покарання.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, яке передбачене в угоді про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.
Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
ОСОБА_6 на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, має середньо-технічну освіту, раніше не судимий.
Суд враховує зміст ст. 50 КК України, в якій зазначено, що питання призначення покарання повинні вирішуватись з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому суд зазначає, що виключно каральний підхід при призначенні покарання є неефективним для розв'язання проблем запобігання злочинності.
З урахуванням наведеного, узгоджене сторонами (прокурором та обвинуваченим) покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, є таким, що згідно із положеннями ст. 65 КК України, відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину.
Обговорюючи питання щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд враховує зміст ч. 2 ст. 75 КК України, в якій зазначено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, за ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених ч. 1, 2 цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Відповідно до ч. 4 ст. 75 КК України така тривалість може становити від одного до трьох років.
Тому, при призначенні покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 382 КК України суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, на обліку лікаря- психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 - щире каяття у скоєному, вважає за можливе звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст.ст. 75,76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів. Вказана міра покарання відповідає вчиненому злочину та може бути застосована за істотних умов, визначених в угоді, а також відповідає вимогам Кримінального кодексу України в частині порядку призначення покарання.
Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення
6. Запобіжний захід.
Суд враховує, що на час ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості щодо ОСОБА_6 не застосовано жодного запобіжного заходу та не покладені процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ураховуючи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також характеризуючі відомості щодо особи обвинуваченої, щире каяття у скоєному, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу або покладення процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
7. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.
8. Процесуальні витрати.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
9. Вирішення долі речових доказів.
Питання про долю речових доказів і документів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 63, 65, 66, 75, 76, 382 Кримінального кодексу України, статтями 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 вересня 2025 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 рамках кримінального провадження №12025041230001775 від 21 серпня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_6 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 25 вересня 2025 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не обирався.
Речові докази:
- належно завірені копії документів судової справи №216/6020/23 (провадження 3/216/2844/23);
- постанова судді Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_8 від 20.09.2023 у справі №216/6020/23 (провадження 3/216/2844/23);
- належно завірені копії документів судової справи №216/7674/23 (провадження 3/216/3510/23);
- постанова судді Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_9 від 06.12.2023 у справі №216/7674/23 (провадження 3/216/3510/23);
- належно завірені копії документів судової справи №216/7066/23 (провадження 3/216/3290/23);
- постанова судді Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_10 від 14.12.2023 у справі №216/7066/23 (провадження 3/216/3290/23);
- належно завірені копії документів судової справи №216/100/24 (провадження 3/216/348/24);
- постанова судді Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_8 від 31.01.2024 у справі №216/100/24 (провадження 3/216/348/24);
- належно завірені копії документів судової справи №216/6005/24 (провадження 3/216/3134/24);
- постанова судді Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_8 від 04.09.2024 у справі №216/6005/24 (провадження 3/216/3134/24);
- два ДВД-диски із відеозаписами боді-камер працівниківУПП в Дніпропетровській області ДПП, щодо фіксування вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за 2023 та 2024 рік залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього строку їх зберігання.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення з урахуванням обмежень, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Суддя ОСОБА_11