ЄУН 177/1340/25
Провадження 2/193/486/25
іменем України
25 вересня 2025 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кащука Д.А.,
за участю секретаря судового засідання Губи О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
31.07.2025 до суду за підсудністю із Криворізького районного суду Дніпропетровської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 згідно вимог якого просила розірвати шлюб укладений 21.09.2020 та зареєстрований виконавчим комітетом Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, за актовим записом №4.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що через різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства стосунки з відповідачем втратили сімейний сенс і набули неродинного характеру, внаслідок чого вони припинили шлюбні стосунки та проживають окремо. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружні стосунки між ними фактично припинені, подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим.
Ухвалою суду від 01.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила стягнути судовий збір з відповідача.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, натомість до суду направив заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує.
При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 21.09.2020 між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, за актовим записом №4, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.02.2023 (а. с.5).
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07.03.2023, дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 07.03.2023 (а. с. 6).
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу, - не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Суд, вирішуючи питання про розірвання шлюбу вважає за необхідне з'ясувати прізвище позивача після розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із положеннями ч.8 ст. 294 ЦПК України, які на підставі ч.9 ст.10 ЦПК України, застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Позивачем не заявлено вимоги щодо відновлення їй дошлюбного прізвища, тому суд дійшов висновку про необхідність залишення позивачці шлюбного прізвища « ОСОБА_7 ».
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивачем заявлено вимогу щодо стягнення судового збору з відповідача, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп..
Керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.105,110,112 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, - задовольнити повністю.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований 21 вересня 2020 року виконавчим комітетом Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, за актовим записом №4, - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 25.09.2025.
Суддя Д.А.Кащук