Справа № 147/1106/25
Провадження № 2/147/444/25
(заочне)
25 вересня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства,
у червні 2025 року Державна екологічна інспекція у Вінницькій областізвернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства. В обґрунтування позову покликається на те, що 10.04.2024 на адресу Інспекції з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області направлено постанову про закриття кримінального провадження №12024020120000028 від 13.02.2024 за ознаками ч.1 ст. 246 КК України, для складання на ОСОБА_1 адміністративного протоколу за ст. 65 КУпАП.
17.04.2024 начальником відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Маланським С.М. відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення №015205 за незаконну рубку 3 (три) сироростучих дерев породи клен з діаметрами пнів біля шийки кореня 19 см, 30 см, 40 см в межах полезахисної лісової смуги за межами с. Нова Ободівка на території Ободівської територіальної громади Гайсинського району без дозвільних документів.
Згідно з постановою про накладено адміністративне стягнення №06/021 від 22.04.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
Згідно з висновком експерта №818/24-21 від 27.03.2024, який проводився в рамках кримінального провадження, розмір завданої державі шкоди внаслідок незаконної порубки 3 сироростучих дерев становить 23645,17 грн.
З метою досудового врегулювання спору ОСОБА_1 направлено претензію № 4457/6/24 від 08.10.2024 щодо сплати шкоди у добровільному порядку.
Вказані дії (незаконна рубка дерева) є порушенням ст. ст. 64, 67, 69 Лісового Кодексу України, а також Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №650 від 22.07.2020.
Добровільно шкода не відшкодована. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області матеріальну шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 23645,17 грн. Також стягнути понесені ними судові витрати за сплату судового збору.
Ухвалою судді від 02 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 05 серпня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача Самохвалова К.В. не з'явилась, 25.09.2025 через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без їх участі за наявними у справі матеріалами, не заперечують проти прийняття заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 27.08.2025, 25.09.2025 повторно не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, однак конверти з повістками повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
У постанові Верховного Суду від 25.03.2025 у справі №706/208/15-ц (61-11296св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 725/7357/21, від 29 січня 2025 року у справі №752/5046/22, 05 лютого 2025 року у справі №128/240/20 (провадження №61-10183св24).
З урахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, що відповідає положенню ч.3 ст. 211 та ст. ст. 280-282 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою про закриття кримінального провадження від 29 березня 2024 року винесеною слідчим СВ ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Шамрієнком В.М. у кримінальному провадженні №12024020120000028 від 13.02.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, кримінальне провадження №12024020120000028 від 13.02.2024 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. (а.с.4-5).
17 квітня 2024 року старшим держінспектором з ОНПС у Вінницькій області Маланським С.М. було складено протокол №015205 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 (а.с.33). Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 65 КУпАП, тобто за те, що 13.02.2024 здійснив незаконну рубку 3 (три) сироростучих дерев породи клен з діаметрами пнів біля шийки кореня 19 см, 30 см, 40 см в межах полезахисної лісової смуги за межами с. Нова Ободівка на території Ободівської територіальної громади Гайсинського району без дозвільних документів. В протоколі у графі пояснення порушника вказано: «Я ОСОБА_1 зрізав дерева щоб палити вдома у грубі, до протоколу зауважень та заперечень не маю».
Постановою про накладення адміністративного стягнення №06/021 від 22 квітня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн (а.с.34).
Дана постанова направлена на примусове виконання, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №77307347 від 25.02.2025 (а.с.35).
З висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №818/24-21 від 27.03.2024 встановлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки 3 (три) сироростучих дерев породи клен з діаметрами пнів біля шийки кореня 19 см, 30 см, 40 см в межах полезахисної лісової смуги за межами с. Нова Ободівка на території Ободівської територіальної громади Гайсинського району становить 23645,17 грн (а.с.37-40).
08 жовтня 2024 року за вих.№4457/6/24 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області на адресу ОСОБА_1 було направлено претензію про сплату шкоди, завданої незаконною порубкою деревини, на суму 23645,17 грн (а.с.36).
Вказані дії відповідача, які полягають у незаконній рубці дерев, є порушенням ст. 10 Закону України «Про рослинний світ», та ст. ст. 67, 69 Лісового Кодексу України.
Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ч.1 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Частиною першою статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно зі ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належать: складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 Державна екологічна інспекція України (далі Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктом 7 вищевказаного Положення визначено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230 затверджено Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції.
Відповідно до п.1 п.3 даного наказу Державна екологічна інспекція відповідної області є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.
Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, в тому числі і щодо законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема: законності вирубки, ушкодження дерев і чагарників, знищення або ушкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, а також молодняку природного походження й самосівів на площах, призначених під лісовідновлення та тощо (Розділ ІІ).
Згідно із п.6-п.10 Розділу ІІ Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, для виконання покладених на неї завдань Держекоінспекція має право: розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належить до її компетенції, пред'являти претензії, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Таким чином, саме Державна екологічна інспекція є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Стаття 3 Закону України «Про рослинний світ» визначає, що рослинний світ, це сукупність усіх видів рослин. Отже, дерева є видом рослин.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.
Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Статтею 40 Закону України «Про рослинний світ» передбачено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Згідно з ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Згідно із ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідачів покладено обов'язок доведення відсутності їх вини в завданні шкоди позивачу.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Оскільки ОСОБА_1 добровільно не відшкодував завдану шкоду, суд вважає позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Вінницькій області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас суд виходить з приписів ч.1, ч.5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів відшкодування шкоди, не спростував наданий позивачем розрахунок та обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог,.
З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №256 від 02.06.2025.
Керуючись ст. ст. 141, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави збитки завдані внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 23645,17 грн (двадцять три тисячі шістсот сорок п'ять гривень 17 коп.), які перерахувати на рахунок: ГУК у Він.обл./с.Ободівка/24062100, код отримувача 37979858 Казначейство України (ел. адм. подат), UA308999980333159331000002898.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (рахунок: UA638201720343120003000081122, код ЄДРПОУ 37979894) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
позивач - Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 37979894, адреса: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 25 вересня 2025 року.
Суддя А.М.Мудрак