Справа № 145/770/25
Провадження №2/145/658/2025
25.09.2025 селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,
за участю: секретаря судового засідання Онуфрієвої А.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗІ КРЕДИТ", місцезнаходження: Оболонська Набережна, буд. 15, корп. 4, місто Київ, ЄДРПОУ 36183990
до
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
06.06.2025 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗІ КРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.04.2024 між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 на підставі електронної заяви відповідача про видачу кредиту від 02.04.2024 укладено кредитний договір №372322, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання надати відповідачу в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 3000,00 грн, а відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом позивачу відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі.
Зважаючи на те, що у відповідача станом на 03.04.2024 була наявна заборгованість за попереднім активним кредитом у розмірі 1588,42 грн, після укладання Кредитного договору №372322 до нього було укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої Сторони погодили, що сума грошових коштів у розмірі 1588,42 грн спрямовується на погашення заборгованості Позичальника за рефінансованим договором автоматично під час видачі Кредитодавцем суми кредиту, без проведення додаткових розрахунків між Сторонами, а після погашення заборгованості за рефінансованим договором, фактично отримана Позичальником сума грошових коштів складає 1411,58 грн.
Строк виконання відповідачем зобов'язання з повернення наданого кредиту встановлено Графіком платежів, який є невід'ємною частиною кредитного договору, у формі 8 платежів кожних 14 календарних днів до моменту повного повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
Відповідач не здійснював платежі вчасно, що призвело до неналежного виконання зобов'язання. Внаслідок неналежного виконання зобов'язання відповідачем, а саме прострочення внесення платежів, за кредитним договором утворилась заборгованість в сумі 2704,00 грн, з яких 2689,20 грн складає заборгованість з повернення суми кредиту та 14,80 грн - сума процентів за користування кредитом.
Враховуючи викладене позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму боргу за кредитним договором №372322 від 03.04.2024 в сумі 2704,00 грн, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у виді сплаченого судового збору в сумі 3028 грн.
Ухвалою судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Копію ухвали було направлено учасникам справи, зокрема, відповідачу на зареєстровану адресу проживання 13.06.2025 (а.с. 28). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке 25.06.2025 повернуто до суду з довідкою про причини повернення, у якій зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 29).
Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Частиною 10 ст. 130 ЦПК України передбачено, що якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи.
02.04.2024 відповідачем в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» було підписано одноразовим електронним ідентифікатором та направлено позивачу Заяву на укладання кредитного договору (а.с. 5-6).
За результатами розгляду цієї заяви ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» відповідачу була здійснена пропозиція (оферта) щодо укладання кредитного договору із визначенням всіх істотних умов такого кредитного договору. На зазначений в заяві на укладання кредитного договору мобільний номер телефону був надісланий СМС код у вигляді алфавітно-цифрової послідовності (одноразовий ідентифікатор) - ynbnxd0c, який був введений відповідачем в Особистому кабінеті інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, та направлений ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» у вигляді електронного повідомлення, в результаті чого було здійснено прийняття пропозиції (оферти) укласти Кредитний договір (акцепт оферти) (а.с. 7).
03.04.2024 між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 на підставі електронної заяви відповідача про видачу кредиту від 02.04.2024 та акцептованої відповідачем пропозиції (оферти) щодо укладання кредитного договору укладено кредитний договір № 372322, підписання якого відповідачем здійснено шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 9twyldq6. Згідно з умовами кредитного договору позивач прийняв на себе зобов'язання надати відповідачу в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 3000,00 гривень, а відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом позивачу відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі (згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною кредитного договору (а.с. 8-13).
Враховуючи, що у ОСОБА_1 станом на 03.04.2024 була наявна заборгованість за попереднім активним кредитним договором № 367936 від 23.01.2024 у розмірі 1588,42 грн, після укладання Кредитного договору №372322 до нього було укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої сторони погодили, що сума грошових коштів у розмірі 1588,42 грн спрямовується на погашення заборгованості позичальника за рефінансованим договором автоматично під час видачі Кредитодавцем суми кредиту, без проведення додаткових розрахунків між сторонами (а.с.14).
Відповідно до п.1.1 Кредитного договору №372322 від 03.04.2024 сума кредиту - 3000,00 грн.
Відповідно до п.1.6 встановлено строк кредиту - 8 платежів кожних 14 календарних днів, у розмірах що встановлені Графіком платежів, який є невід'ємною частиною кредитного договору до моменту повного повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом (а.с. 12 зворот - 13).
З урахуванням Додаткової угоди №1 до Кредитного договору №372322 від 03.04.2024, сума кредиту у розмірі 3000,00 грн була розподілена наступним чином: 1588,42 грн були зараховані в рахунок погашення попереднього кредиту, а 1411,58 грн були отримані відповідачем ОСОБА_1 на зазначену ним платіжну картку НОМЕР_2 , що підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ "ФК "Контрактовий дім"" від 04.03.2025 (а.с.15).
Відповідач ОСОБА_1 не здійснював платежі вчасно, що призвело до неналежного виконання зобов'язання, внаслідок прострочення внесення платежів. Станом на 28.05.2025 за кредитним договором утворилась заборгованість в сумі 2704,00 грн, з яких 2689,20 грн складає заборгованість з повернення суми кредиту та 14,80 грн - сума процентів за користування кредитом, нарахована відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується Деталізацією нарахувань та обліку платежів за кредитним договором №372322 (а.с. 16).
Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Згідно ст. 1046 за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно із ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, який відповідає вимогам цивільного законодавства, що висуваються до договорів такого типу, на виконання умов укладеного договору кредитодавцем здійснено перерахування коштів на рахунок позичальника та зарахування коштів в рахунок рефінансування попереднього кредитного договору, укладеного між сторонами. Таким чином, кредитний договір є укладеним. Отже, кредитодавцем виконано свої зобов'язання за кредитним договором. Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 2704,00 грн, з яких 2689,20 грн складає заборгованість з повернення суми кредиту та 14,80 грн - сума процентів за користування кредитом.
Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв'язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються.
Суд погоджується із розрахунком заборгованості, здійсненим позивачем, оскільки він проведений відповідно до умов кредитного договору в межах строку кредитування.
За наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Розподіл процесуальних витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн, що підтверджено платіжною інструкцією від 22.05.2025 № 000003656 (а.с.4).
Зважаючи на висновок суду про повне задоволення позовних вимог з відповідача слід стягнути на користь позивача 3028 грн сплаченого судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗІ КРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗІ КРЕДИТ" заборгованість за кредитним договором №372322 від 03.04.2024 в розмірі 2704 (дві тисячі сімсот чотири) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗІ КРЕДИТ" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 25 вересня 2025 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЗІ КРЕДИТ", місцезнаходження: Оболонська Набережна, буд. 15, корп. 4, місто Київ, ЄДРПОУ 36183990
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Суддя Патраманський І. І.