Справа № 127/16222/25
Провадження № 2/141/280/25
25 вересня 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області, в складі головуючого судді: Демченко І.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду надійшла позовна заява від представника ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»(далі - Позивач) Полякова О.В. до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 14185,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.05.2024 між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір № 00-9757070. Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) ТОВ «Макс кредит» надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн, з встановленим строком користування 360 календарних днів, а Відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також комісію за надання кредиту.
25.11.2024 між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 25112024-МК/Ейс, відповідно до умов якого Позивачеві відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором становить 14185,20 грн, з яких: 6600,00 - заборгованість за сумою кредиту; 7585,20 - заборгованість за процентами.
Окрім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою суду від 28.07.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача та позивач копію ухвали суду отримали 28.07.2025. Клопотань та заяв не подавали.
Відповідач ОСОБА_2 копію ухвали суду від 28.07.2025 отримав 29.07.2025 та, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзив на позовну заяву до суду не подав, інших заяв та клопотань теж.
В зв'язку з викладеним та керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено,що 06.05.2024 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Макс кредит» Договір кредитної лінії № 00-9757070, відповідно до умов якого Кредитодавець надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн на умовах сплати процентів та комісії.
Відповідно до умов договору, стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1,47% від суми кредиту за кожний день користування п.1.5.1 договору). Крім того, при наданні кредиту з Позичальника стягується комісія за надання кредиту у розмірі 10% від суми кредиту, що складає 600,00 грн (п.1.6 договору).Відповідач зобов'язався повернути суму отриманого кредиту разом із нарахованими процентами та іншими платежами у порядку й строки, визначені договором, а саме - не пізніше 360 календарних днів з дати отримання кредиту, тобто до 01 травня 2025 (пп.1.2,1.3 договору). Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 6000.00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу - платіжної картки) НОМЕР_1 (п.2.8 договору).
На підтвердження факту укладення кредитного договору між ТОВ «Макс кредит» та відповідачем позивачем надані кредитний договір № 00-9757070 від 06.05.2024 і паспорт споживчого кредиту, підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразових ідентифікаторів, які були надіслані на номер моб.телефону НОМЕР_2 .
Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
З наданої суду інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» № 1106/12 від 18.12.2024, до якої додано реєстр транзакцій, вбачається, що через платіжний сервіс «Platon» на сайті TREBA.CREDIT було проведено ряд успішних транзакцій. Зокрема, з реєстру транзакцій підтверджується перерахування грошових коштів в розмірі 6000 грн на платіжну карту НОМЕР_1 , яка зазначена Відповідачем в кредитному договорі.
Згідно з детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором № 00-9757070 від 06.05.2024 станом на 25.11.2024, позичальнику ОСОБА_1 нараховано заборгованість у загальній сумі 14185,20 грн, з яких: 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 600,00 грн - заборгованість за комісією; 7585,20 грн - нараховані відсотки за користування кредитом.
25.11.2024 між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 25112024-МК/Ейс, відповідно до умов якого від ТОВ «Макс кредит» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс'перейшло право вимоги до боржників щодо повернення заборгованості за кредитними договорами.
Згідно з наданим позивачем витягом з Реєстру боржників, до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 00-9757070 від 06.05.2024, на суму 14185,20 грн, з яких: 6600,00 грн - залишок заборгованості по тілу кредиту; 7585,20 грн - нараховані відсотки за користування кредитом.
Щодо позовних вимог в частині заборгованості за сумою кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач заявив вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6600,00 грн. Проте відповідно до умов кредитного договору та згідно з наданою довідкою,розмір основної суми кредиту становить 6000,00 грн, а доказів на підтвердження отримання Відповідачем більшої суми до суду не подано.Відповідач не заперечив факту укладення договору, а також не надав доказів виконання зобов'язань у частині повернення тіла кредиту. Суд дійшов висновку, що вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми 6000,00 грн заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині заборгованості за процентами.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Нарахування процентів за користування кредитом відповідає умовам договору, проценти нараховані в межах строку договору. Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині заборгованості за процентами.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Представником позивача долучено договір про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, додаткова угода № 28 від 07.04.2025 до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, згідно якого загальна вартість правничої допомоги складає 7000 грн, та в якому міститься детальний опис робіт (наданих послуг).
Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет та характер спору, який відноситься до поширеної категорії справ, є справою незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, розгляд справи у спрощеному провадження без виклику сторін, значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, з урахуванням часткового задоволення позову, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» витрати на правову допомогу в розмірі 3500 грн.
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-цвказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких такожвирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Згідно з частин 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено частково, тому з Відповідача підлягає стягненню 2319,93 грн сплаченого Позивачем судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 00-9757070 від 06.05.2024 в сумі 13585,20 грн (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять грн 20 коп.)
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати зі сплати судового збору в сумі 2319,93грн (дві тисячі триста дев'ятнадцять грн дев'яносто три коп) і витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн (три тисячі п'ятсот грн 00 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя І.В. Демченко