Справа № 139/514/25
25 вересня 2025 року селище Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Коломійцева В.І., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, що надійшли з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 16 липня 2025 року о 20:40 год. по вул. Незалежності, 72 в селище Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області керував автомобілем «FiatTempra» державний номерний знак НОМЕР_1 без права керування транспортними засобами, а саме, був обмежений у їх керуванні постановою відділу ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області ВП №46700352 від 05.02.2019, а також з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координація рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер 6810, та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та ч.10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
Крім того, 17 липня 2025 року о 20:55 год. по вул. Соборна, 1, в селище Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області ОСОБА_1 керував автомобілем «FiatTempra» державний номерний знак НОМЕР_1 без права керування транспортними засобами, а саме, був обмежений у їх керуванні постановою відділу ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області ВП №46700352 від 05.02.2019, а також з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер 6810, та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та ч.10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
Постановою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 25 вересня 2025 року, матеріали справ про вказані вище адміністративні правопорушення - об'єднані в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом надсилання судової повістки на єдину відому суду адресу місця проживання, а також шляхом направлення повідомлення через додаток «Viber» на номер мобільного телефону, вказаний ним особисто у відповідній заяві та за допомогою телефонограми.
Факт отримання електронного повідомлення підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додатку «Viber» (а.с. 14).
Крім того, рекомендоване поштове повідомлення, надіслане на адресу проживання особи, було повернуто до суду з відміткою «відсутній за вказаною адресою». Відповідно до постанови Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19, таке повідомлення вважається врученим у день проставлення відповідної відмітки у поштовому повідомленні.
Справи про адміністративні правопорушення є відкритими, а інформація щодо їх розгляду доступна на офіційному вебсайті суду, зокрема і для особи, яка притягається до відповідальності.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, отримав від суду електронне повідомлення про виклик, а також додатково повідомлявся секретарем судового засідання за допомогою телефонограми, при цьому будь-яких клопотань по суті розгляду справи, пояснень з приводу складеного стосовно нього протоколу або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилав, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, що не порушує права на справедливий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 3 ст. 126 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доводиться:
- обставинами викладеними у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №393774, №393680 від 16.07.2025 та №394701, №394680 від 17.07.2025 з яких судом установлені: дата, час і місце їх складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протоколи; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративних правопорушень; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дані правопорушення;
- направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.07.2025 та 17.07.2025 року, з яких вбачається, що від проходження огляду водій ОСОБА_1 відмовився;
- актами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яких вбачається, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів і що водій відмовився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер 6810»;
- витягом з реєстру постанов на боржників обмежених в правах, з якого вбачається, що відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Державного виконавця від 05.02.2019 у виконавчому провадженні 46700352 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;
- відеозаписами з нагрудної боді-камери працівників поліції, з яких слідує, що ОСОБА_1 16.07.2025 та 17.07.2025 керував автомобілем «FiatTempra» державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР, під час спілкування з працівниками поліції у нього були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, на вимогу патрульних пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 категорично відмовився, при цьому визнав, що вживав алкоголь. Також вказав, що йому відомо, що відносно нього є постанова ДВС про обмеження у праві керування транспортними засобами.
Дані докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, вважаю необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, враховуючи те, що за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються загальні правила накладення стягнення передбачені у ч.2 ст. 33 КУпАП, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, ст.126 ч.3, 130 ч.1, 280, 283, 284 КУпАП України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 НМДГ в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: ____________