Справа № 135/134/21
Провадження № 1-кп/135/6/25
Іменем України
25.09.2025 Ладижинський міський суд Вінницької області
в складі: судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42020020000000075 від 12.03.2020, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України,
В провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України.
Згідно обвинувального акту зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , працюючи на посаді чергового помічника начальника установи відділу нагляду і безпеки Державної установи «Ладижинська виправна колонія (№39)», під час виконання своїх службових обов'язків, познайомився із засудженим ОСОБА_6 , який відбував покарання в ДУ «Ладижинська ВК (№39)», за адресою: вул. Гранітна, 15, сщ. Губник, м. Ладижин, Вінницької області.
В травні 2020 року ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, перебуваючи в межах охороняємої території ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» запропонував засудженому ОСОБА_6 незаконно та приховано занести на території Установи мобільний телефон, який передати йому у користування, за грошову винагороду в сумі 2200 гривень, які ОСОБА_6 мав перерахувати на вказаний ОСОБА_4 картковий рахунок, на що ОСОБА_6 погодився. Після цього, в травні 2020 року ОСОБА_4 надав ОСОБА_6 номер банківської картки ПАТ «КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , на яку останній мав переказати обумовлені грошові кошти в сумі 2200 грн.. Відбуваючи покарання в ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» ОСОБА_6 був позбавлений можливості самостійно здійснювати банківські грошові перекази, у зв'язку з чим попросив виконати дану банківську операцію свою знайому ОСОБА_7 .
30.05.2020 о 13 годині 15 хвилин ОСОБА_7 , яка не була обізнана про домовленості ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , діючи за проханням ОСОБА_6 , через термінал ПАТ «КБ «Приватбанк», який розташований по вул. Першотравнева, 6, станція Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області, перерахувала грошові кошти в сумі 2208 гривень на банківську картку ПАТ «КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , вказану ОСОБА_4 засудженому ОСОБА_6 .
У подальшому, ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, після отримання надісланих ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 2208 гривень на банківську картку, 02.06.2020 використовуючи свої службові повноваження, як особа, посада якого віднесена до середнього та старшого начальницького складу Установи, умисно, незаконно, приховано заніс на територію ДУ «Ладижинська ВК (№39)» мобільний телефон марки «ZTE Blade L8», який він заздалегідь придбав за невстановлених обставин, і який близько 22 години 30 хвилин 02.06.2020 незаконно передав для користування засудженому ОСОБА_6 за грошову винагороду.
У подальшому, мобільний телефон марки «ZTE Blade L8», засуджений ОСОБА_6 добровільно видав 03.06.2020 працівникам правоохоронних органів.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
Крім того, згідно обвинувального акту, за іншим епізодом ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно.
Стороною захисту подано клопотання, яке в судовому засіданні підтримав захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 , про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 368 КК України в межах даного провадження на підставі ст. 49 КК України, оскільки з часу вчинення діяння, яке ставиться йому в провину, минуло більше п'яти років.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що йому роз'яснено та зрозуміло суть обвинувачення, підставу для звільнення від кримінальної відповідальності, та наслідки закриття з нереабілітуючих підстав кримінального провадження за ст.49 КК України.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання та перевіривши матеріали кримінального провадження, прийшов до такого висновку.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до положень ч.1 ст. 285, ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.
Відповідно до ч.2, 3 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 за першим епізодом, що згідно викладених обставин в пред'явленому обвинуваченні мав місце в травні 2020 року, кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 КК України. Кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.368 КК України, згідно ст.12 Кримінального кодексу України в редакції чинній на момент вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, було злочином середньої тяжкості, за який було передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п'тисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно положень п.3 ч.1 ст.49 КК України в редакції чинній на момент вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, у разі вчинення злочину середньої тяжкості, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули п'ять років.
В судовому засіданні встановлено, що кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.368 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 було вчинено у травні 2020 року. Відомостей про наявність підстав для переривання перебігу давності, визначених ч.3 ст.49 КК України, матеріали справи не містять. Таким чином, станом на день розгляду даного кримінального провадження в Ладижинському міському суді закінчилися визначені ст. 49 КК України строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 368 КК України.
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 49 КК України.
Таким чином, оскільки визначені кримінальним законом (ч. 1 ст. 49 КК України) умови виконано, перешкод для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності судом не встановлено, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для задоволення клопотання і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.368 КК України з підстави, передбаченої ч.1 ст. 49 КК України.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 року, у справі № 425/4506/15-к дотримання умов, передбачених ч.ч. 1 - 3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Окрім цього, у результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не вирішує питання щодо встановлення винуватості особи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.49 КК України, п.1 ч.2 ст. 284, 285, ч. 4 ст. 286, 288, 350, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання сторони захисту - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 368 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 в частині вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.368 КК України - закрити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя