Справа № 183/10469/24
№ 1-кп/183/1358/25
25 вересня 2025 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 620244170030002048 від 11.07.2024 р. за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубрініч, Перечинського р-ну, Закарпатської обл., громадянина України, маючої вищу освіту, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , не одружений, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання від 24.09.2025 р. прокурора Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу.
В обґрунтування клопотання зазначено, що молодший сержант ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді сержанта резерву взводу резерву сержантського складу роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 17 березня 2024 року, близько 13 години 30 хвилин, самовільно залишив місце служби - військову частину НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, та був незаконно відсутній на службі до 26 серпня 2024 року, тобто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем, тривалістю понад три доби.
В ході судового розгляду ОСОБА_4 за викликом в судові засідання не прибуває, причини своєї неявки суду не повідомляє.
Вказана поведінка ОСОБА_4 свідчить про те, що останній переховується та ухиляється від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, а також небажання ОСОБА_4 добровільно з'являтися за повістками до суду та з метою забезпечення його явки до суду, для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до положень ст. 188 КПК України, необхідно отримати дозвіл на затримання з метою його приводу.
На цих підставах заявник клопотання просить суд надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання з підстав, викладених в ньому.
Згідно із ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Частиною 2 ст.188 КПК України, передбачено, що клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу може бути подане одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 КПК України, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Статтею 191 КПК України встановлено, що затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
Відповідно до ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 3) відкликання ухвали прокурором.
Під час розгляду клопотання встановлено, що в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 620244170030002048 від 11.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обвинувальний акт від 04.10.2024 р. у вказаному кримінальному провадженні 09.10.2024 р. був направлений до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Під час судового провадження обвинувачений викликався в підготовчі судові засідання, які призначалися на 21 листопада 2024 р, 17 січня, 03 березня 2025 р. Однак в підготовчі судові засідання обвинувачений не з'являвся, про причини не явки до суду не повідомляв.
Ухвалою від 03.03.2025 р. Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області щодо обвинуваченого був застосований привід в підготовче судове засідання, яке призначалося на 19 березня 2025 р..
У зв'язку з відсутністю обвинуваченого за місцем мешкання привід не був виконаний.
Ухвалою від 19.03.2025 р. судом надавався дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого для розгляду клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В підготовчі судові засідання, які призначалися на 02, 23 червня, 21 липня, 17 та 25 вересня 2025 р. обвинувачений не з'являвся.
Таким чином судом встановлено, що мається достатньо підстав вважати, що обвинувачений переховується від суду.
Матеріали кримінального провадження містять достатньо підстав для підозри ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та для тримання його під вартою.
Також суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні , вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що він, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Враховуючи, що прокурором доведено наявність: обґрунтованої підозри про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; підстав для тримання під вартою обвинуваченого; підстав вважати, що обвинувачений переховується від суду суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 107, 131, 132, 176 - 177, 189, 190, 369 - 372 КПК України, суд, -
Клопотання від 24.09.2025 р. прокурора Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, заявленого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 620244170030002048 від 11.07.2024 р. у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвала постановлена за клопотанням прокурора Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 (адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 2, т. 056-720-71-70).
Ухвала діє протягом шести місяців з дня її постановлення, тобто до 25 (включно) березня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1