133/3395/25
3/133/2507/25
Іменем України
24.09.25 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, командир 3 інженерно-саперного відділення 1 інженерно-саперного взводу 1 інженерно-саперної роти 2 інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-
05.09.2025 року, о 19 год. 20 хв., сержанта ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків під час особливого періоду та дії воєнного стану, було виявлено з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук та різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) на території військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Для проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння затриманого під супроводом посадової особи: начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 лейтенанта медичної служби ОСОБА_2 , о 19 год. 40 хв., було доставлено до КП «Козятинська ЦРЛ» КМР, з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. За результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовця встановлено - алкогольне сп'яніння першого ступеню, показник: 1,35 ‰ (проміле) в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , висновок медичного огляду № 143 від 05.09.2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , який був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, за допомогою повідомлення на контактний номер телефону, що підтверджується довідкою про доставку, не з'явився.
Проте, в матеріалах справи міститься клопотання від 06.09.2025 року, у якому ОСОБА_1 , просить: розглядати справу про адміністративне правопорушення без його участі, про дату розгляду і прийняте рішення повідомити військову частину НОМЕР_1 , вину свою визнає в повній мірі.
Стаття 268 КУпАП, не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 172-20 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, судом фактично встановлено наступне.
За ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення, по-перше, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, по-друге, за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-третє, за виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-четверте, за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП настає за умови вчинення цих дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому був неодноразово продовжений, у тому числі, діяв на момент вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника) державної власності; 4) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Так, протоколом серії А4960 № 131 від 06.09.2025 року, про військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, встановлено фактичні обставини правопорушення, скоєного ОСОБА_1 .
Оцінюючи наданий доказ, на підтвердження факту появи ОСОБА_1 на території військової частини в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, суд вважає його належним та допустимим. Його зміст відповідає вимогами ст. 256 КпАП України, вказаний протокол містить підписи особи яка його склала. Містить підписи особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підтвердження ознайомлення зі змістом зазначених в протоколі норм, отримання копії протоколу та про роз'яснення їй прав за ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП. Пояснень та зауважень щодо змісту протоколу ОСОБА_1 не мав.
Крім того, в матеріалах справи наявні також наступні докази, а саме:
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 143 від 05.09.2025 року, за результатом якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння першого ступеню, показник: 1,35 ‰ (проміле), який проведений в присутності двох свідків, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 , № 105 від 25.12.2024 року, яким затверджено перелік уповноважених посадових осіб, яким надано право складання та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення у військовій частині НОМЕР_1 ;
- витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині, № 215 від 01.07.2025 року, яким ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення;
- пояснення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , лейтенанта ОСОБА_3 від 06.09.2025 року, в яких зазначені обставини вчинення адміністративного правопорушення та проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 ;
- пояснення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата ОСОБА_4 від 06.09.2025 року, в яких зазначені обставини вчинення адміністративного правопорушення та проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 ;
Оцінюючи вказані докази з врахуванням наведеного вище, суд вважає, що вони також є належними та допустимими.
Таким чином, суду надано достатні, належні та допустимі докази наявності в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за фактом появи військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Суд приймає до уваги те, що відомості про притягнення до адміністративної відповідальності його відсутні та доказів зворотному не надано, відомостей про утримання ОСОБА_1 неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб не надано.
Таким чином, враховуючи особу ОСОБА_1 , враховуючи ступінь його вини у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи відсутність обставин що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, скоєння адміністративного правопорушення вперше, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Натомість, предметом розгляду даної справи є питання про притягнення до адміністративної відповідальності особи, отже вказана справа не є справою, яка пов'язана з порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 33, 172-20, 221, 283 КпАП України, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на розрахунковий рахунок: UA628999980313000106000002914, Отримувач УК у Козятин р-ні/м. Козятин/21081100, Код ЄДРПОУ 37979858, Код класифікації доходів бюджету 21081100, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО- 899998.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: О.А. Дурач