Справа № 128/2200/25
Провадження № 2-а/132/41/25
Рішення
Іменем України
24 вересня 2025 року м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Карнауха Н.П.,
за участі секретаря судового засідання Янковської А.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції щодо скасування постанови серії ЕНА №4865196 від 01.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення,
До Калинівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції щодо скасування постанови серії ЕНА №4865196 від 01.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, накладення на нього штрафу в розмірі 20400 грн. та закриття справи про адміністративне правопорушення, яку згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 передано для розгляду судді Карнауху Н.П.
І. Короткий зміст заявлених вимог.
Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою серії ЕНА №4865196 від 01.06.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. Позивач вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, серед іншого, з таких підстав.
Згідно із постановою 01.06.2025 о 10:46 год. по вул. Євгенія Пікуса (Папаніна), 1А в м. Вінниці водій керував транспортним засобом без права керування транспортним засобом, а саме був позбавлений права керування Комунарівським райсудом Запорізької області від 28.11.2024 терміном на 12 місяців.
ОСОБА_1 в день та час, зазначені у цій постанові рух транспортним засобом не здійснював. Автомобілем в той день керувала подруга сім'ї. По вул. Папаніна в м. Вінниці вони зупинилися біля ринку, дружина разом з поруго пішли на ринок, а позивач залишився разом зі своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки було дуже жарко він взяв сина на руки та пересів на переднє водійське місце, яке було трішки в тіні, двері автомобіля залишив відкритими. В цей час до ОСОБА_1 підійшов інспектор поліції та почав вимагати документи на транспортний засіб і посвідчення водія. При цьому, інспектор проігнорував пояснення позивача та не дочекався повернення дружини із подругою, яка керувала автомобілем, та виніс щодо позивача постанову серії ЕНА №4865196.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Вказана позовна заява надійшла до Калинівського районного суду Вінницької області 12.08.2025 на підставі ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 21.07.2025 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України.
За результатами перевірки згідно із п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України відповідності позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України ухвалою судді від 18.08.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків з дня отримання цієї ухвали - сплати судового збору у встновленому порядку та розмірі.
До суду 03.09.2025 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено копію квитанції про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 04.09.2025 прийнято до розгляду цю позовну заяву та відкрито провадження за вказаним позовом. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов, протягом 7 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу. Зобов'язано відповідача надати суду протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали, всі наявні матеріли, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, відповідно до постанови серії ЕНА №4865196 від 01.06.2025.
Вказану ухвалу направлено 04.09.2025 сторонам для відома та виконання. Відповідачу разом з ухвалою направлено також копію позовної заяви із долученими до неї документами. Зокрема, відповідачу копію вказаної ухвали, позовної заяви з доданими до неї матеріалами 04.09.2025 направлено у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», надіслано 05.09.2025 на електронну адресу відповідача public@patrol.police.gov.ua, також засобами поштового зв'язку.
Водночас станом на 12.09.2025 витребувані судом докази відповідачем - Департаментом патрульної поліції не надано, про причини невиконання ухвали суд не повідомлено. Відзиву на позов до суду не надходив.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вказаної вище ухвали щодо витребування доказів ухвалою суду від 15.09.2025 постановлено повторно витребувати докази у справі у відповідача - Департаменту патрульної поліції, зобов'язавши надати суду протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали, всі наявні матеріли, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, відповідно до постанови серії ЕНА №4865196 від 01.06.2025.
Вказану ухвалу направлено 15.09.2025 відповідачу у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», надіслано 15.09.2025 на електронну адресу відповідача public@patrol.police.gov.ua, також засобами поштового зв'язку. Згідно із довідкою про доставку електронного листа документ доставлено до електронної скриньки відповідача 15.09.2025.
На виконання цієї ухвали до Калинівського районного суду Вінницької області з Департаменту патрульної поліції через систему «Електронний суд» 18.09.2025 надійшов лист від представника відповідача Липовської Ніни Юріївни, згідно із яким 16.09.2025 на адресу суду направлено відзив на позовну заяву вих. № 20470 з копією рішення від 28.11.2024 у справі № 333/6737/24 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП.
Одночасно в цьому листі представник відповідача зазначила, що відеозапис із нагрудних відеореєстраторів, які були закріплені 01.06.2025 за працівниками управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП відсутні, оскільки відповідно до Наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» (розділ VІІІ, загальний порядок зберігання та видачі відеозаписів) - строк зберігання відеозаписів становить: з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб. Враховуючи вищевикладене та у зв'язку із наявною технічною можливістю, строк збереження відеозаписів із нагрудних відео реєстраторів є обмеженим. Інші докази по справі відсутні, тому направити їх на адресу суду не являється можливим.
Водночас станом на 23.09.2025 відзив на позов від відповідача до Калинівського районного суду Вінницької області не надійшов.
Інших заяв, клопотань від учасників у справі станом на 23.09.2025 до суду не надходило.
Враховуючи наведене, згідно із ч.ч. 5, 8 ст. 262 КАС України справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумової І.Й. від 28.11.2024 у справі № 333/6737/24 (провадження № 3/333/2829/24) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та штраф у розмірі 17000 грн. Вказане судове рішення набуло законної сили 07.02.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123429989).
Поліцейським Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, капралом поліції, Гаврилюком В.С. 01.06.2025 винесено постанову серії ЕНА №4865196 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, накладення на нього штрафу в розмірі 20400 грн. (а.с. 6, 25).
Згідно із цією постановою 01.06.2025 о 10:46 год. в м. Вінниці по вул. Євгена Пікуса (Папаніна) 1А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «NISSAN PRIMERA», ДНЗ НОМЕР_1 , без права керувати транспортним засобом, а саме був позбавлений права керування Комунарівським райсудом Запорізької області від 28.11.2024 терміном на 12 місяців, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху - керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Згідно із цією постановою застосовувався портативний відеореєстратор 470763.
IV. Позиція суду.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.
Положеннями ч. 1 ст. 269, ст. 286 КАС України встановлено, що у адміністративних справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Окрім того, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Таким чином, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи лише на підставі доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на особу, яка складає відповідний протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідач, підтверджуючи правомірність свого рішення про притягнення позивача до відповідальності, повинен надати суду всі наявні у нього докази, що свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями ч. 1 ст. 222 КУпАП встановлено, що адміністративні справи щодо порушень правил дорожнього руху, передбачені, зокрема, частинами першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із підпунктом а) п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до вимог ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
Згідно із п.п. 4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 за № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 55 та ч. 3 ст. 62 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частинами 1-3 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Склад адміністративного правопорушення включає: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта, суб'єктивну сторону.
Оскільки дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 126 КУпАП і полягають у тому, що він 01.06.2025 о 10:36 год. керував транспортним засобом транспортним засобом марки «NISSAN PRIMERA», ДНЗ НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, то відповідно до положень ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поліцейський, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, серед іншого, зобов'язаний, серед іншого, з'ясувати, чи керувала дана особа зазначеним транспортним засобом на момент його виявлення працівниками поліції.
Згідно із роз'ясненнями, наведеними у п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також у справах про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Порушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно із пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, в силу принципу невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеності невинуватості цієї особи.
Зміст загальноприйнятого європейського стандарту доказування «поза розумним сумнівом» сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, полягає в тому, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У постанові від 21 січня 2020 року (справа № 754/17019/17) Верховний Суд зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, судом встановлено, що згідно із оскаржуваною постановою серії ЕНА №4865196 від 01.06.2025 позивач керував транспортним засобом марки «NISSAN PRIMERA», ДНЗ НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Позивач в позові заперечив факт керування ним транспортним засобом, вказав, що доказів керування ним транспортним засобом у органу поліції немає.
Відповідач доказів вчинення позивачем ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення суду не надав, відзиву на позов не подав. Представник позивача Липовська Н.Ю. у своїй заяві, яка надійшла до суду 18.09.2025, вказала, що у відповідача відсутні докази вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення. Строк зберігання відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського завершився.
При цьому, частиною 6 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Перевіряючи позицію сторін, досліджуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, за яке його і притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові про адміністративне правопорушення та не підтверджено жодним доказом.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній повинні бути зазначені докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові про накладення на позивача штрафу, а також на спростування обставин, зазначених у позові, суд дійшов висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, є недоведеною.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний, зокрема, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем поза розумним сумнівом не доведено, що притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності здійснено з дотриманням вимог закону. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, при винесенні оскаржуваної постанови в діях ОСОБА_1 посадовими особами належним чином не встановлена та не доведена доказами. Тому, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4865196 від 01.06.2025, винесена поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, капралом поліції, Гаврилюком Володимиром Сергійовичем, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, є протиправною і підлягає скасуванню.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
V. Судові витрати.
Пунктом 5 частини 1 статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні цього позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 605,6 грн., який підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 126, 245, 268, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 77, ч. 6 ст. 162, ст.ст. 242-246, 268-271, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції - задовольнити повністю.
Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4865196 від 01.06.2025, винесену поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, капралом поліції, Гаврилюком Володимиром Сергійовичем, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3 в м. Києві) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене 24.09.2025.
Учасники процесу:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місто Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3.
Представник відповідача - Липовська Ніна Юріївна, адреса м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24, РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Н.П. Карнаух