25.09.2025 Єдиний унікальний номер 205/13654/23
Номер провадження: 2/205/1543/25
25 вересня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_3 , представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини разом із батьком, припинення стягнення аліментів із батька, стягнення аліментів на утримання дитини із матері, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю,-
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 (далі - Позивач за первісним позовом) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини разом із батьком, припинення стягнення аліментів із батька, стягнення аліментів на утримання дитини із матері.
В обґрунтування заявлених вимог заявник вказує, що він, ОСОБА_1 , з 28.08.2004 року по 15.10.2020 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (далі - Відповідач, Позивач за зустрічним позовом). Від шлюбних стосунків мають двох синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу залишилися проживати з відповідачем. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.10.2020 року вирішено стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.08.2020 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Далі позивач за первісним позовомзазначає, що старший син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг повноліття та на теперішній час, починаючи з 01.02.2023 року мешкає в Італії м. Рапалло, окремо від обох батьків, та навчається ВНЗ ХНУРЕ та працює для задоволення своїх побутових потреб. Щодо молодшого сина, то він з відповідачем не дійшли згоди щодо місця проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який до 09.05.2023 року проживав разом із матір'ю. Але через сварки з 09.05.2023 року молодший син ОСОБА_7 , почав проживати з батьком.
У зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду та просити суд визначити місце проживання малолітньої дитини, сина -ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком, ОСОБА_1 , припинити стягнення з нього аліментів на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_8 .
Відповідачем ОСОБА_3 було подано відзив на позовну заяву, у якому такий учасник справи заперечувала проти задоволення позову.
В обґрунтування своїх заперечень посилалася на ті обставини, що позивач чинить всілякі перешкоди їй не тільки в спілкуванні з сином та його проживанню разом з нею, налаштовує сина проти матері. У зв'язку з чим, просить суд відмовити в повному обсязі ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог про визначення місця проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком, про припинення стягнення аліментів з батька, стягнення аліментів на утримання дитини з матері.
ОСОБА_1 було подано відповідь на відзив, в якому він зазначає, що надане у відзиві відповідача правове обґрунтування доцільності проживання дитини з одним із батьків повністю відповідає вибору дитини, а це - проживання саме з батьком в повній сім'ї.
Також ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
В обґрунтування зустрічного позову така особа посилалась на ту обставину, що навесні 2023 року вона була вимушена із -за свого стану здоров'я їхати в м. Харків на проходженні курсу лікування, у зв'язку із чим виникла домовленість про те, що молодший син ОСОБА_7 , буде тимчасово проживати з батьком в м. Дніпрі, оскільки син є неповнолітнім, потребує постійного нагляду та догляду та враховуючи військовий стан в країні, у батька йому буде безпечніше, аніж в інших родичів. Однак, після того, як позивач повернулася після лікування в м. Дніпро, батько не повертає їй сина за його місцем проживання та не дозволяє позивачу з ним спілкуватися.
У зв'язку із вищевикладеним, позивач просить суд визначити місце проживання дитини, малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір'ю, ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву, у якому такий учасник справи заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування своїх заперечень посилався на ті обставини, що їхній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг 10 років та може приймати участь щодо визначення місця свого проживання, шляхом надання особистої прихильності одному із батьків, а тому просить суд в ході судового розгляду заслухати думку сина ОСОБА_8 при визначенні його місця проживання. У задоволені позовних вимог ОСОБА_3 щодо визначення місце проживання дитини, малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом нею за адресою: АДРЕСА_1 , просить відмовити.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача та позивач за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі по мотивам, що викладені в позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги представник позивача та позивач не визнали та просили у їх задоволені відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.
Представник відповідача та відповідач за первісним позовом у судовому засіданні вимоги первісного позову не визнали та просила відмовити у їх задоволенні з огляду на їх безпідставність. Вимоги зустрічної позовної заяви підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради надала суду заяву, у якій просила розгляд справи провести без її участі, винести рішення, яке відповідає інтересам дитини.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Мовчана Д.В. від 07.02.2024 року вирішено об'єднати в одне провадження цивільну справу № 2/205/483/2024 (№ 205/13654/2023) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини разом із батьком, припинення стягнення аліментів із батька, стягнення аліментів на утримання дитини із матері (суддя Мовчан Д.В.) та цивільну справу № 2/205/4634/2022 (№ 205/830/24) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю (суддя Федотова В.М.), об'єднаній справі присвоїти єдиний унікальний номер № 205/13654/23, провадження № 2/205/483/24).
Ухвалою суду від 12.03.2024 року вирішено викликати та допитати свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також, допитати малолітню дитину ОСОБА_6 .
У судовому засіданні 12.03.2024 року проведено допит свідка ОСОБА_10 .
Ухвалою суду від 12.03.2024 року вирішено викликати та допитати свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
У судовому засіданні 15.04.2024 року проведено допит малолітньої дитини: сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 15.05.2024 року заяву відповідача ОСОБА_3 про відвід судді Мовчана Дмитра Валентиновича по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради,про визначення місця проживання дитини разом із батьком, припинення стягнення аліментів із батька, стягнення аліментів на утримання дитини із матері, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю - визнати необґрунтованою, передано до канцелярії Ленінського районного суду м. Дніпропетровська для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому ч. 1 ст.33 ЦПК України, провадження у даній цивільній справі зупинити до вирішення питання про відвід.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Федотовою В.М. від 17.05.2024 року вирішено у задоволені заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід судді Мовчана Дмитра Валентиновича по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради,про визначення місця проживання дитини разом із батьком, припинення стягнення аліментів із батька, стягнення аліментів на утримання дитини із матері, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю, відмовити.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Мовчана Д.В. від 03.06.2024 року вирішено поновити провадження у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради,про визначення місця проживання дитини разом із батьком, припинення стягнення аліментів із батька, стягнення аліментів на утримання дитини із матері, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
У судовому засіданні 10.06.2024 року проведено допит свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Ухвалою суду від 10.06.2025 року заяву представника відповідача про забезпечення доказів у спосіб призначення психологічної експертизи по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради,, про визначення місця проживання дитини разом із батьком, припинення стягнення аліментів із батька, стягнення аліментів на утримання дитини із матері, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю, вирішено залишити без розгляду.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року вирішено піддати приводу свідка ОСОБА_9 (адреса місця роботи: АДРЕСА_2 , телефон (особистий) - НОМЕР_1 ) до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у відкрите судове засідання, призначене по справі № 205/13654/23, на 13 серпня 2024 року на 11 год. 00 хв.
Постановою Апеляційного суду від 27.08.2024 року вирішено ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.06.2024 року про залишення без розгляду заяви про забезпечення доказів у спосіб призначення психологічної експертизи - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 26.11.2024 року вирішено призначити по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини разом із батьком, припинення стягнення аліментів із батька, стягнення аліментів на утримання дитини із матері, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю, судову психологічну експертизу. Провадження по даній цивільній справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвалою суду від 18.05.2025 року вирішено відновити провадження по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини разом із батьком, припинення стягнення аліментів із батька, стягнення аліментів на утримання дитини із матері, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення виходячи із наступного.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 22.02.2022 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , актовий запис № 98.
Матеріалами справи підтверджено, що від цього шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають малолітню дитину, сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_3 від 06.09.2013 року та повнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом також встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.10.2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано. Постановою Дніпровського апеляційного суду рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.10.2020 року залишено без змін.
Також, судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.10.2020 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь матері ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 серпня 2020 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає за адресою: АДРЕСА_3 , разом із сім'єю: дружиною - ОСОБА_10 , і дітьми: донькою - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де останній на постійній основі проживає з батьком з початку травня 2023 року і по теперішній час, що сторонами визнається та не оспорюється.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 працює у ТОВ «БАДМ» на посаді начальника відділу обслуговування абонентів та отримує постійний дохід у вигляді заробітної плати.
Відповідно до довідки ТОВ «БАДМ» від 11.10.2023 року за вих. № 284/23/0117/002, згідно виконавчого листа № 205/6027/20 від 19.11.2020 року із заробітної плати ОСОБА_1 , за період з 01.11.2020 року по 01.09.2023 року були утримані і перераховані аліменти щомісячно.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 , останній дійсно працює на ТОВ «БАДМ» з 06.10.2016 року на постійній основі на посаді начальника відділу обслуговування абонентів, отримує постійний дохід у вигляді заробітної плати, із якої утримуються аліменти.
Як вбачається із характеристики голови ЖБК № 350 ОСОБА_16 , за свідченням сусідів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 працьовитий, товариський і ввічливий, в побуті доброзичливий, чуйний, у нього міцна сім'я, він займається вихованням дітей, утримує сім'ю, бере активну участь у громадському житті житлового кварталу, за весь час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зарекомендував себе як зразковий громадянин, що підтримує добрі стосунки як у сім'ї, так і в спілкуванні з сусідами, в конфліктних ситуаціях з сусідами не помічений, а навпаки - дружелюбний і по можливості надає їм допомогу.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , працює у ТОВ «Медичні системи і технології» на посаді фахівця з найму робочої сили та отримує постійний дохід у вигляді заробітної плати.
Як вбачається із характеристики, наданої ТОВ «Медичні системи і технології» 03.07.2023 року на ОСОБА_3 , остання за час роботи на посаді фахівця з найму робочої сили проявила себе як відповідальний та дисциплінований працівник, який чітко та кваліфіковано виконує свої обов'язки.
Судовим розглядом встановлено, що на момент звернення сторін із первісним та зустрічним позовами до суду про визначення місця проживання дитини, така дитина мешкала разом із батьком, позивачем за первісним позовом. Вказана обставина у повній мірі визнавалась сторонами під час розгляду справи, та підтверджується Актом обстеження житлово-побутових умов від 21.06.2023 року, згідно якого батько ОСОБА_1 , проживає у квартирі АДРЕСА_4 , разом із сином, ОСОБА_6 , в якого окрема кімната 2-х поверхове ліжко, комп'ютерний стіл, стілець, комп'ютер, ноутбук, дитяча література, гітара, шафа для одягу, в достатній кількості сезонного одягу, взуття та предметів особистого вжитку, в наявності запас харчових продуктів.
Матеріалами справи також підтверджено, що своїм висновком Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської радивід 04.01.2024 року № 3/9-13 вважає за доцільне визначити місце проживання дитини: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір'ю, ОСОБА_3 .
Судом також встановлено, що сторони по справі мають неприязні стосунки один до одного, звинувачуючи один одного у неспроможності виховати та створити належні умови проживання для дитини. Суд доходить висновку, що між сторонами виник спір стосовно місця проживання вищеназваної дитини, оскільки кожен із батьків бажає, щоб їх спільний син мешкав саме з ним, внаслідок чого вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Щодо визначення місця проживання дитини, суд вказує про наступне.
Згідно ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Положеннями ч. 1 ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
При цьому предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини першої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
В даному випадку судовим розглядом встановлено, що сторони у справі, як мама так і батько, мають належні житлові умови для забезпечення інтересів дитини, так само мають регулярні та систематичні доходи, та бажання забезпечувати та виховувати дитину.
Доказів антисоціальної поведінки будь-кого з батьків матеріали справи не містять. Навпаки, судовим розглядом встановлено, що обидва з батьків мають високий рівень батьківського потенціалу, кожен із батьків гарно ставиться до сина, в свою чергу дитина добре відгукується як про батька так і матір.
Означене також в повній мірі виплаває із оцінки у їх сукупності показань таких свідків, як ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , які були допитані у судовому засіданні під час розгляду даної справи.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність у обох батьків підстав претендувати на визначення місця проживання дитини саме разом з одним із таких батьків відповідно.
Суд із цього приводу зазначає, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини (частина друга статті 160 СК України). Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору, зокрема, щодо її місця проживання (частина 2 статті 171 СК України).
Таким чином, з досягненням віку десяти років у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Для правильного застосування зазначених норм права при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини необхідно щоб дитина була заслухана.
Аналогічні за своїм змістом положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (дата підписання - 25 січня 1996 року, дата набрання чинності для України - 01 квітня 2007 року) під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Під час розгляду даної цивільної справи допитаний у судовому засіданні малолітній син сторін - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності представника Органу опіки та піклування, пояснив суду, що він проживає з батьком вже достатньо тривалий час, та бажає продовжувати проживати саме з батьком далі.
Суд зазначає, що думка дитини не носить абсолютного характеру для суду, зважаючи на малолітній вік та можливий психологічно-травматичний вплив на неї при встановленні обставин за її участі, а тому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси, що закріплено у частині третій статті 171 СК України. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 127/20368/21, провадження № 10159св23.
Адже суд, визначаючи місце проживання дитини, надає системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення такого рішення, та враховує, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров'я, психоемоційного стану.
Згідно положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 14 вересня 2021 року у справі № 910/14452/20).
Суд акцентує увагу на тому, що у даній справі згідно письмового доказу, яким є висновок судового експерта № 3422-24 від 29.07.2025 року, за результатом проведення судової психологічної експертизи сімейна ситуація, що склалася має негативний вплив на емоційний стан дитини. Умови виховання батька можуть привести до повної втрати дитиною стосунків з матір'ю, що буде мати негативні наслідки в його подальшому дорослому житті. Поведінка батька, а саме наявність конфлікту із колишньою дружиною, транслювання негативного ставлення до матері, може мати негативний вплив на психічний стан такої дитини. Поведінка матері в цілому має бути спрямована на відновлення взаємовідносин із сином, враховуючи його особисті кордони, що буде мати позитивний вплив на психічний стан малолітньої дитини. Малолітній ОСОБА_6 на момент дослідження транслює місце проживання дитини з батьком як бажане. У разі налагодження взаємовідносин із матір'ю сприйняття місця проживання може змінитися.
Так само, орган опіки та піклування, який брав участь у справі не з метою захисту свого суб'єктивного інтересу, а на підставі закону (ст.19 СК України) з метою здійснення покладених на них обов'язків для захисту інтересів конкретної дитини, громадян та держави, надав суду письмовий висновок, яким вважає за доцільне визначити місце проживання дитини: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір'ю, ОСОБА_3 .
Окрім цього, згідно довідки № 41, виданої 14.08.2023 року КЗ «Дніпропетровський центр соціально - психологічної допомоги» ДОР на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , практикуючим психологом та соціальним педагогом було встановлено наступне: батько має всі підстави психологічного характеру для проживання з сином ОСОБА_17 , та рекомендовано: діти повинні перебувати в режимі емоційної стабільності та в безпечному середовищі, спілкуванні з батьками не повинно набувати риси психотравмуючих подій; задля успішного навчання та розвитку ОСОБА_8 необхідно створити умови, при яких контроль за навчанням ОСОБА_8 буде здійснюватись систематично та постійно, а поза навчальна діяльність буде врегульована у відповідності до шкільного розкладу; задля більш об'єктивної оцінки ситуації матері ОСОБА_3 рекомендовано пройти психологічне діагностування її батьківського потенціалу, стилю поведінки та психоемоційного стану.
Згідно психологічної характеристики на учня 4-Г класу КЗО «Середня загальноосвітня школа № 97 імені П.І.Шкідченка» ДМР від 03.07.2023 року, яка була видана на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджено, що батьки хлопця розлучились три роки тому, але не дійшли згоди з багатьох питань, тому конфліктна ситуація триває, фактично відносини не завершені, мати опікується основними потребами дитини, старший брат також надає підтримку, але хлопець не почуває себе в безпеці через непослідовну поведінку батька, який може без попередження з'явитись в квартирі та виносити з неї речі, порушувати особисті кордони і домовленості, змінювати їх на свою користь, протягом тривалого часу хлопець є свідком неодноразового зверхнього та агресивного ставлення батька до матері, або навіть приймає активну участь в з'ясуванні стосунків своїх батьків, що може негативно вплинути не лише на розвиток важливих навичок і успішність, у навчанні, а й на особистий розвиток у цілому.
Згідно висновку психолога КЗСЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Обійми» від 03.11.2023 року встановлено, що за результатами психологічного діагностування матері дитини було виявлено, що вона має достатньо високий рівень батьківського потенціалу, в ході роботи для складання більш об'ємного психологічного висновку було запрошено батька, ОСОБА_18 , з яким було проведено психодіагностичну бесіду та тест - опитувальник «Батьківське ставлення», в результаті чого можна стверджувати, що він також, має доволі високий рівень батьківського потенціалу, кожен із батьків гарно ставиться до сина, в свою чергу ОСОБА_7 добре відгукується про тата та маму.
Суд зазначає, що у пункті ІНФОРМАЦІЯ_5 № 14 від 29 травня 2013 року Комітет ООН з прав дитини зазначив, що в інтересах дитини доцільно виходити зі спільної батьківської відповідальності. Приймаючи рішення в інтересах дитини, суддя має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.
У Резолюції «Рівність і спільна батьківська відповідальність: роль батька» від 02 жовтня 2015 року № 2079 Парламентська Асамблея Ради Європи підкреслила необхідність поваги органів влади держав-членів до права батьків нести спільну відповідальність, забезпечивши, щоб сімейне право передбачало у разі роздільного проживання батьків або розірвання шлюбу можливість спільної опіки над дітьми в їх найкращих інтересах на основі взаємної згоди між батьками (пункт 2).
Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли доведено, що сім'я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).
Так само на рівні національного законодавства, зокрема, згідностатті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Вказані норми права кореспондуються зі статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до положень якої батьки, що проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Тобто, міжнародними та національними нормами законодавства України закріплено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Також передбачено обов'язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов'язок - не чинити цьому перешкоди.
При цьому спільне батьківство слід сприймати як координацію між дорослими у їхніх батьківських ролях і здатність підтримувати та допомагати один одному, воно сприяє покращенню співпраці між батьками та зменшенню ризику потенційних суперечок, оскільки така модель вільна від тягаря переможець-переможений.
Таким чином, при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини, суд з урахуванням обставин справи, має визначити місце проживання дитини з одним із батьків таким чином, щоб було забезпечено контакт дитини з іншим з батьків.
При цьому рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначенні інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Разом з цим, як вказувалось, вище згідно висновків судового експерта, умови виховання батька можуть привести до повної втрати дитиною стосунків з матір'ю, що буде мати негативні наслідки в його подальшому дорослому житті. Поведінка батька, а саме наявність конфлікту із колишньою дружиною, транслювання негативного ставлення до матері, може мати негативний вплив на психічний стан такої дитини. Зміст такого письмового доказу у повній мірі кореспондується із наведеними письмовими доказами у вигляді психологічної характеристики на учня 4-Г класу КЗО «Середня загальноосвітня школа № 97 імені П.І.Шкідченка» ДМР від 03.07.2023 року, довідкою № 41, виданої 14.08.2023 року КЗ «Дніпропетровський центр соціально - психологічної допомоги» ДОР тощо.
Тобто, в даному випадку у разі визначення місця проживання дитини разом з батьком означена концепція спільного батьківства не буде дотримана, оскільки спілкування з матір'ю буде спочатку обмеженим а потім зовсім припиненим. І навпаки, при визначенні місця проживання з матір'ю вбачається можливим забезпечити підтримання дитиною регулярних особистих стосунків і прямих контактів з батьком.
Сторона позивача за первісним позовом не надала суду доказів, які б відповідали критерію достатності, допустимості і належності, за наслідком оцінки яких суд мав би можливість поставити під сумнів вищенаведені письмові докази, у тому числі вказаний висновок судового експерта № 3422-24 від 29.07.2025 року.
Навпаки наявність неприязних стосунків у сторін простежувалось протягом всього часу розгляду справи, і у суду відсутні підстави вважати, що після ухвалення судового рішення такі стосунки у сторін зміняться на кращі, у тому числі в питаннях поведінки батька до матері.
Розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, суд констатує, що дитина потребує уваги, підтримки і любові зі сторони обох батьків. Тому, суд виходячи саме із балансу інтересів дитини (збереження зв'язків дитини як з батьком так і з матір'ю, враховуючи, що суд не встановив випадків, коли це може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини), вважає за необхідне визначити місце проживання дитини разом із матір'ю, оскільки у контексті першочергового врахування інтересів дитини, які переважають над інтересами батьків та реалізацією їх прав, суд вважає, що для забезпечення інтересів дитини визначення місця проживання дитини саме з матір'ю відповідатиме її найкращим інтересам, у тому числі реалізації концепції прийняття участі обох батьків у житті дитини.
У зв'язку з чим, зустрічний позов підлягає задоволенню в його повному обсязі, а у задоволенні первісного позову слід відмовити, оскільки вимоги за такими заявами по суті справи є взаємовиключними.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволені позовних вимог за первісним позовом було відмовлено, тому суд вважає, сплачений судовий збір покласти на позивача.
Зустрічні позовні вимоги були задоволені, а тому з позивача на користь відповідача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 19, ч. 1 ст. 160, ст. 161 СК України, ст.ст. 2, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 263, 265, 354 ЦПК України, суд -
1. У задоволені первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини разом із батьком, припинення стягнення аліментів із батька, стягнення аліментів на утримання дитини із матері, - відмовити в повному обсязі.
2. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю - задовольнити в повному обсязі.
3. Визначити місце проживання малолітньої дитини, сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір'ю, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою проживання: АДРЕСА_5 .
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) судові витрати за зустрічним позовом у вигляді судового збору у розмірі 1 073 грн. 60 коп.
5. Судові витрати за первісним позовом у вигляді судового збору у розмірі 1 073 грн. 60 коп. віднести на рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д.В.Мовчан