2-а/130/5/2025
130/3658/24
"24" вересня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив скасувати постанову №3248 від 19.08.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , а справу закрити.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Постановою №3248 від 19.08.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за те, що 27.07.2024 співробітниками Чернівецького РУП ГУНП у нього виявлено відсутність військово-облікового документу, чим порушено вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Позивач із даною постановою не погодився, вважає її не законною, оскільки він стоїть на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчасно оновив свої данні, з вини ІНФОРМАЦІЯ_3 йому не було видано військовий квиток у паперовій формі, а в той день зайти в мобільний застосунок «Резерв+» він не зміг, оскільки він не працював, а працівники поліції і ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, не перевірили це.
Згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП -положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
19.09.2025 до суду надійшов відзив від відповідача, у якому той просить відмовити у позові, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи м. Чернівці не пред'явив на вимогу працівників поліції військово-обліковий документ, що підтверджується відповідним рапортом, який доданий до відзиву.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_3 від 03.01.2025 відкрито провадження у справі.
22.04.2025 ухвалою судді цього суду ОСОБА_4 справу прийнято до свого провадження у зв'язку з виходом судді ОСОБА_3 у відставку.
24.06.2025 розгляд справи відкладено за клопотанням позивача на 24.09.2025.
ПОЯСНЕННЯ, НАДАНІ СТОРОНАМИ В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ.
У судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав.
Представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився без повідомлення причин.
Суд, керуючись ч. 1 ст. 205 КАС України розглянув справу у відсутність представника відповідача.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Постановою №3248 від 19.08.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за те, що 27.07.2024 співробітниками Чернівецького РУП ГУНП у нього виявлено відсутність військово-облікового документу, чим порушено вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію». Як доказ винуватості ОСОБА_1 , посадовою особою уповноваженою на складання адміністративного протоколу додано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЧРТЦК №891 від 27.07.2024 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про перебування на військовому обліку правопорушника; паспорт громадянина України; рапорт від співробітника УПП ГУНП про доставлення ОСОБА_1 до Центру мобілізації із-за відсутності в нього військово-облікового документу (а.с.6).
Також до позову додано скріншот із мобільного застосунку «Резерв+», копію військово-облікового документу на ОСОБА_1 , трекінг із сайту «УКРПОШТА» щодо вручення ОСОБА_1 копії оскарженої постанови (а.с.7,9).
Відповідачем до відзиву було додано копії: довідки №187/21, протоколу серії ЧРТЦК №891 від 27.07.2024, паспорту громадянина України на позивача, рапорту від співробітника УПП ГУНП, інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, постанови №3248 від 19.08.2024 (а.с.45-50).
МОТИВИ СУДУ. НОРМИ ПРАВА, ЗАСТОВАНІ СУДОМ.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною. Тому, для того щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення закону про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні.
Лише підтвердження усіх зазначених вище обставин може мати наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до частини 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядаючи справи про адміністративне правопорушення від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, зокрема за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з метою своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, повинні, крім іншого, вирішити питання визначені ст. 278 КУпАП, а саме: чи належить згідно з ст. 235 КУпАП до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол згідно з ст. 256 КУпАП та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи згідно з ст. 277-2 КУпАП, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. При розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Я визначено у ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Установити, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 р. згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024}
Тобто, у ч. 6 ст. 22 указаного закону законодавець чітко визначив, що докази, які можуть підтверджувати порушення особою цієї норми, мають бути зафіксовані уповноваженим представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським за допомогою фото- та відеофіксації. А також, законодавець наголосив, що уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів для з'ясування обставин, передбачених ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
З досліджених у судовому засіданні документів, вбачається, що під час перевірки військово-облікових документів у ОСОБА_1 уповноваженим представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки та поліцейським в порушення ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», фото- і відеофіксація не здійснювалися. А також у оскарженій постанові №3248 від 19.08.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , є посилання на отриману інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про перебування на військовому обліку ОСОБА_1 .
Згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП - положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Підсумовуючи указане вище, суд вважає, оскільки начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядаючи адміністративну справу за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , мав у розпорядженні інформацію стосовно ОСОБА_1 , отриману з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а тому в силу вимог примітки до ст. 210 КУпАП не мав права виносити відносно ОСОБА_1 постанову про накладення на нього адміністративного стягнення на підставі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в тому числі і через те, що до адміністративних матеріалів не було долучено результатів фото - і відеофіксації під час перевірки у ОСОБА_1 військово-облікових документів.
Згідно частини 1 і 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що при винесенні відповідачем оскарженої постанови не були враховані вимоги абзацу 2 ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та примітки до ст. 210 КУпАП, а тому постанова №3248 від 19.08.2024, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1КУпАП стосовно ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Розподіл судових витрат.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому судові витрати позивача мають бути йому компенсовані за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, які складаються із судового збору в розмірі 1211,20 грн (а.с.4) та витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн (а.с.12-13), які підтверджені документально.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 12, 20, 77, 78, 79, 246, 268, 270 КАС України, Суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову №3248 від 19.08.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1КУпАП стосовно ОСОБА_1 , а справу закрити.
Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн та 5000 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України. На рішення може бути подана апеляція до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Сторони у справі: - позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
- відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ
Дата складання повного судового рішення 25.09.2025