Справа № 177/2743/25
Провадження № 3/177/771/25
Іменем України
25 вересня 2025 року Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Лященко В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Долинська Кіровоградської області, громадянина України, не одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , стрільця-санітара 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, сержанта, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ,
за ч. 3 ст.172-20 КУпАП
встановив:
Сержант ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби, проходячи її у військовій частини НОМЕР_2 , 21.09.2025 року близько 21-00 год., в умовах особливого періоду, безпосередньо виконуючи свої службові обов'язки, діючи умисно та протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення статутних обов'язків, був виявлений на території військової частини тимчасово дислокованої у в АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_2 в судовому засіданні провину у скоєному правопорушенні визнав.
Дослідивши матеріали справи, на предмет їх належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 , суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною поза розумним сумнівом, та приходить до висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, враховуючи наступне.
Диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, або в умовах особливого періоду.
Особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжено Указом Президента України, востаннє 06.02.2024 №3564-IX, що, згідно зі ст. 64 Конституції України, передбачає можливість встановлення певних обмежень прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення №ДН/К 0569 від 22.09.2025, складеним уповноваженою особою, який містить дані щодо обставин вчиненого правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення підписаний ОСОБА_1 без зауважень чи застережень, в графі пояснень зазначив, що вину визнає;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 на підтвердження обставин викладених у протоколі;
- висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 21.09.2025 ОСОБА_2 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за ознаками: відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, дотримуючись вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, його суспільну небезпечність, особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлено, та вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді мінімального штрафу передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч. 3 ст.172-20, 283, 284, 289 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя В.В. Лященко