2/130/1062/2025
130/1257/25
"24" вересня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 року позивач звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 45207,96 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.08.2018 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2020138018. Згідно цього договору Банк надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 11597 грн на придбання товару, строком на 24 місяці, з визначеною процентною ставкою, яка складає 0,01% в рік - яка діє протягом пільгового періоду до 55 днів, у розмірі 5% в місяць - процентна ставка, що діє після закінчення пільгового періоду, повернення якого визначається графіком платежів, строк остаточного повернення кредиту 19.08.2020.
Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі - надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується розрахунком заборгованості.
24.03.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, згідно якого до позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором №2020138018 від 19.08.2018, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Станом на день відступлення права вимоги (у відповідності до розрахунку заборгованості) загальний розмір заборгованості становить 45207,96 грн, яка включає в себе: - тіло кредиту в розмірі 28000 грн, нараховані відсотки в розмірі 17207,96 грн.
Оскільки відповідач свої зобов'язання за указаним Кредитним договором перестав виконувати, позивач вирішив звернутися до суду для стягнення коштів у примусовому порядку.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Відзив на позов відповідачка не подавав.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
21.05.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін о 13:00 24.09.2025.
Представник позивача Кириченко О.М. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Також вказала, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачу ОСОБА_1 за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, яке підтверджене довідкою УДМС у Вінницькі області, було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі з копією позову та додатками та повідомлено про виклик до суду на указану дату.
Однак на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням «УКПОШТА» №0610257236580 з відміткою - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також суд, керуючись положенням ч. 11 ст. 128 ЦПК України, здійснив виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідач до суду не з'явився.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7, 8 та 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Відповідно частини 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, за умов існування усіх підставі, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 4 ст. 223 ЦПК України, розглянув справу у відсутність представника позивача та відповідача.
Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Суд, дослідивши матеріали цивільного позову, установив, що 19.08.2018 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2020138018. Згідно цього договору Банк надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 11597 грн на придбання товару, строком на 24 місяці, з визначеною процентною ставкою, яка складає 0,01% в рік - яка діє протягом пільгового періоду до 55 днів, у розмірі 5% в місяць - процентна ставка, що діє після закінчення пільгового періоду, повернення якого визначається графіком платежів, строк остаточного повернення кредиту 19.08.2020.
Кредитний договір №2020138018 складається із: - Кредитного договору про надання споживчого кредиту, Додатку №1 до цього договору (графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту), Паспорту споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), Додатку №1 до Паспорту (орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту), розписки відповідача, якою він підтвердив що отримав від Банку банківську картку, з правилами користування якої ознайомлений. В усіх указаних документи є підпис відповідача (а.с.12-14, 15).
Факт отримання та користування відповідачем кредитними коштами підтверджується Випискою з рахунку приватного клієнта №2020138018 (а.с.27-32).
24.03.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, згідно якого до позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором №2020138018 від 19.08.2018, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (а.с.5-11).
Станом на день відступлення права вимоги (у відповідності до розрахунку заборгованості та Витягу з додатку №1 до договору факторингу) загальний розмір заборгованості становить 45207,96 грн, яка включає в себе: - тіло кредиту в розмірі 28000 грн, нараховані відсотки в розмірі 17207,96 грн (а.с.10, 16-26).
21.03.2025 позивачем відповідачу було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором. Однак дана вимога не була отримана відповідачем, а була повернута за закінченням терміну зберігання (а.с.33-39).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
МОТИВИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Наслідки порушення договору позичальником передбачені у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як визначено ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положення ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені, встановив, що відповідач в порушення умов Кредитного договору №2020138018 та норм ЦК України, не виконав взяті на себе зобов'язання як перед первісним кредитором, так і перед фактором, до якого перейшло право вимоги за указаним Договором, а тому приходить до висновку про повне задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а саме: сплачений судовий збір - 3028 грн (а.с.4) та витрати на професійну правничу допомогу - 8500 грн (а.с.54-68). При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд звернув увагу на таке. У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, принципи диспозитивності та змагальності, не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за Кредитним договором №2020138018 від 19.08.2018, яка станом на 24.03.2025 становить суму у розмірі 45207,96 грн та судові витрати у розмірі11528,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони у справі: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», місцезнаходження: 49001 м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, ЄДРПОУ 43115064).
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ