Справа № 128/2676/25
Іменем України
25 вересня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,
розглянувши адміністративний матеріал, що поданий відділом поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №671631 від 04.07.2025, «29.06.2025 близько 13 год 30 хв в селищі Стрижавка по вул. Луговій неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кинув камінцем у неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та спричинив тілесні ушкодження у вигляді синців, відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, матір ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків по вихованню сина».
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначила, що з викладеними у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення обставинами не погоджується. Суду пояснила, що батьківські обов'язки виконує належно та у повному обсязі. Вона займається вихованням сина, його навчанням та розвитком. Також зазначила, що між дітьми виник конфлікт, однак на даний час вони уже примирилися та вибачилися один перед одним. Просить закрити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Законний представник потерпілої ОСОБА_3 - матір ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що діти примирилися, не заперечує щодо закриття провадження у даній справі.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Галіза Ю.О. в судовому засіданні не заперечував щодо закриття провадження у даній справі.
Заслухавши пояснення учасників справи, оглянувши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно з вимогами статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей і тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, зокрема: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
При цьому стаття 184 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму статті 184 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Крім того під ухиленням від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей необхідно розуміти як пряме невиконання батьками або особами, які їх замінюють, цих обов'язків та свідомого нехтування ними.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
У статті 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Отже, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а під ухиленням розуміється саме невиконання обов'язків, які чітко передбачені законодавством.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №671631 від 04.07.2025, складеного відносно ОСОБА_1 , не викладено суть адміністративного правопорушення, в тому числі всіх ознак об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, зокрема у чому саме полягає ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків виховання свого малолітнього сина. Натомість протокол містить лише формальне посилання на порушення, допущені ОСОБА_1 , без конкретизації від яких саме передбачених Законом обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого сина вона ухилилася.
Справа про адміністративне правопорушення, з урахуванням загального характеру законодавчого положення, а також профілактичної та каральної мети стягнень, є притаманною кримінальному провадженню, а отже, і сам зміст складеного протоколу має відповідати вимогам для змісту обвинувального акту, зокрема, і чіткого викладу фактичних обставин та конкретності інкримінованого правопорушення.
Оцінюючи докази по даній справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховую таке.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинно бути підтверджене належними та допустимими доказами
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Так, в даній ситуації ОСОБА_1 повністю заперечила вчинення нею адміністративного правопорушення, а саме: вказала, що вона у повній мірі та належним чином виконує батьківські обов'язки, що, відповідно до статті 251 КУпАП, може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. Будь-яких належних та допустимих доказів протилежного до суду не надано. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які неправомірні діяння з боку ОСОБА_1 вказують саме на її ухилення від виконання батьківських обов'язків (які саме дії вчинила чи не вчиняла ОСОБА_1 , спрямовані на ухилення від виконання батьківських обов'язків).
Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 , і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останньої, як такі, що містять подію і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Також судом враховано, що учасники справи та діти між собою примирилися, просили вибачення у судовому засіданні, та один до одного не мають будь-яких претензій.
Врахувавши надані в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , а також пояснення законного представника потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки не знайшов свого підтвердження факт ухилення нею від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітнього сина ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
У зв'язку з викладеним вище, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, з цих підстав підлягає закриттю.
Керуючись статтями 9, 184 ч. 1, 245, 247 п. 1, 251, 280, 283, 294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.