Справа № 204/10070/25
Провадження № 1-кс/204/2758/25
Іменем України
24 вересня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025042140000930 від 06 серпня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянин України, з середньою освітою, неодруженого, на утримані нікого не маючого, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, -
встановив:
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025042140000930 від 06 серпня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділенням відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042140000930 від 06 серпня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2025 № 111 ОСОБА_4 , зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, у військовому званні «солдат». Згідно зі ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (далі Статут внутрішньої служби ЗС України) солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, ст.41 Конституції України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому. Відповідно до ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Згідно з положеннями ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей. Незважаючи на це, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, що регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив злочин проти громадського порядку та моральності за наступних обставин. Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовослужбовцем в посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 у військовому званні "солдат", відповідно до вимог ст.ст.9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов?язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у точно не встановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 00 години 19 хвилин 06.08.2025 будучи невдоволеним сімейними відносинами із цивільною дружиною прийшов до подвір'я багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де в одній із квартир перебувала остання та в цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на вчинення хуліганських дій, які грубо порушують громадський порядок із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень. Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення врегульованих законом комплексу суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно-корисної діяльності, спокійний відпочинок, дотримання правил поведінки в суспільному житті і побуті, і бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства і прийнятих в ньому правил поведінки, тобто ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки і моральності; знаходячись в громадському місці: на вулиці, біля багатоквартирного будинку, діючи з особливою зухвалістю, використовуючи малозначний привід для здійснення своїх хуліганських дій, усвідомлюючи, що за його діями можуть спричинити шкоду стороннім особам, ОСОБА_4 маючи при собі заздалегідь спеціально пристосовану для нанесення тілесних ушкоджень ручну осколкову гранату РГО, яку привів в дію та підірвав у дворі багатоквартирного жилого будинку АДРЕСА_3 , чим ОСОБА_4 грубо порушив громадський порядок та спокій громадян, які сприйняли звук вибуху, як реальну загрозу їх життю та здоров'ю. В результаті вищевказаних дій від вибухової хвилі у потерпілої ОСОБА_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , пошкоджено майно громадян. Після чого, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення. Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовослужбовцем в посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 у військовому званні "солдат", у невстановленому досудовим розслідуванням місці, спосіб та час, але не пізніше 06.08.2025 року, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, постанови Верховної Ради України « Про право власності на окремі види майна » N? 2471-ХI від 17 червня 1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи, аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21 серпня 1998 року, придбав ручну осколкову гранату РГО, яку почав носити без передбаченого законом дозволу. Так, ОСОБА_4 у точно невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 00 години 19 хвилин 06.08.2025 під час вчинення хуліганських дій мав при собі спеціально пристосовану для нанесення тілесних ушкоджень ручну осколкову гранату РГО, яку підірвав з метою грубого порушення громадського порядку та спокою громадян. Враховуючи викладене, досудовим розслідуванням встановлено достатньо підстав для повідомлення обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 296 КК України, а саме хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у носінні та придбанні, бойових припасів без передбаченого законом дозволу. У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Солдату ОСОБА_4 , в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України. Підозра відносно солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: електронним рапортом про кримінальне правопорушення від 06.08.2025; протоколом огляду від 06.08.2025; таблицею зображень від 06.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 06.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 06.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 06.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 06.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 07.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 07.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 07.08.2025; постановою про призначення судової вибухово-технічної експертизи від 06.08.2025; висновком експерта № СЕ-19/104-25/32926-ВТХ від 03.09.2025; рапортом від 08.08.2025; протоколом обшуку від 28.08.2025; постановою про визнання речових доказів від 28.08.2025; ухвалою у справі № 204/9176/25 від 01.09.2025 про накладення арешту на майно; висновком експерта за результатами судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-25/34503-Д від 29.08.2025; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування в їх сукупності. Крім того, із врахуванням критеріїв обґрунтованості підозри, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України. Аналізуючи зібрані докази, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність фактів та відомостей, які вказують на те, що саме солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , причетний до скоєння вищевказаного злочину. Також, проаналізувавши матеріали даного кримінального провадження, досудове розслідування приходить до висновку про доцільність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення останнім тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та в п. 1,2,4,5,8 ст.178 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний молодший сержант ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п. п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) Можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років. В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлює невідворотність покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Слід зазначити, що солдат ОСОБА_4 відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2025 № 115, солдата ОСОБА_4 , курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що самовільно залишив військову частину, що є достатньою підставою вважати, що підозрюваний солдат ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи той факт, що у місті Дніпро, солдат ОСОБА_4 не має будь якої рухомої/нерухомої власності, офіційного місця роботи, навчання тощо, останній може безперешкодно, покинути територію міста Дніпра, переслідуючи мету не бути притягнутим до кримінальної відповідальності та не бути засудженим у подальшому. 3) Незаконно впливати на свідка, потерпілого, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Крім того, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо незаконного впливу підозрюваного солдата ОСОБА_4 на свідків, потерпілих, експертів у кримінальному провадженні. Так, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 має право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, тому є підстави вважати, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, останньому можуть бути відомі анкетні та контактні дані свідків, потерпілих, експертів у кримінальному провадженні, тому існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України. 5) Можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється. Також, в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний солдат ОСОБА_4 офіційного місця роботи не має, самовільно залишив військову частину, що є підставою вважати ОСОБА_4 особою, яка зневажливо ставиться до норм чинного кримінального процесуального законодавства України, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, орган досудового розслідування аргументовано вважає, що солдат ОСОБА_4 набувши статусу підозрюваного у даному провадженні, усвідомлюючи невідворотність покарання, може знову вчинити аналогічні, або інші кримінальні правопорушення, оскільки, як вважає сторона обвинувачення, що особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, наявність процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні може не зупинити вчиняти злочини. Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, суспільну небезпеку дій підозрюваного, вчинених в умовах воєнного стану, досудове розслідування приходить до висновку, що в разі застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_4 таких як: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, існує реальна загроза переховування його від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України. Згідно вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо підозрюваного у вчинені тяжкого злочину визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку органу досудового розслідування та прокурора застава навіть у розмірі - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде співмірним та достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків. На підставі викладеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити у задоволені клопотання.
Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, вивчивши письмові заперечення та додаті матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Прокурором доведено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, та у вчинені кримінального правлпорушення, предбаченого ч.1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого та експертів у цьому ж кримінальном проваджені та вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного стороком до 60 днів. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У зв'язку з наведеним, враховуючи майновий стан особи підозрюваної, до неї слід застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 242 240,00 гривень, що буде достатнім для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного та покласти на нього обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України .
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025042140000930 від 06 серпня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 22 листопада 2025 року, на гауптвахті.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 242 240,00 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави підозрюваний ОСОБА_4 , встановленої у розмірі 242 240,00 гривень, вважати, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 22.11.2025 року, а саме:
- прибувати до органу досудового розслідування та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі не виконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід з накладенням грошового стягнення в розмірі до двох розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1