Справа № 128/3289/25
Іменем України
24 вересня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди,
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою суду від 05.09.2025 дану позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Так, в даній ухвалі суду було вказано про необхідність усунути недоліки позовної заяви, а саме, надати нову редакцію позовної заяви відповідно до кількості учасників судового розгляду, в якій: визначити ціну позову з урахуванням всіх заявлених позовних вимог на час звернення до суду з позовом, обгрунтувати з посиланням на відповідні докази заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 2 883, 66 грн та про стягнення пені у розмірі 0, 10 % за кожний місяць прострочення починаючи з 30.04.2023 за порушення строків перерахування коштів за виконані роботи, з наданням обгрунтованого розрахунку суми пені станом на час звернення до суду з позовом; зазначити перелік документів та інших доказів, на які позивач посилається в позові, які додати до даної позовної заяви; та сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру в розмірі 1 % ціни позову, визначеної станом на час звернення до суду з позовом, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який суд попередньо вважає необхідним визначити в сумі 1 211, 20 грн, та надати до суду підтверджуючі документи про його сплату, або надати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Для усунення недоліків судом був установлений строк терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснено позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, у разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Від позивача 22.09.2025 на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшла "заява щодо виконання ухвали від 05.09.2025", якою він висловив свою незгоду з усіма підставами залишення позову без руху, крім надання доказів, на які позивач посилався в позові та зазначав про їх долучення до справи.
У своїй заяві позивач також зазначає, що вважає ухвалу суду від 05.09.2025 про залишення його позовної заяви без руху не підписаною, тому крім незгоди з підставами залишення позову без руху також не вважає за потрібне виконувати ухвалу суду з цієї обставини.
Та суд зауважує, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху була виготовлена з автоматизованої счистеми документообігу суду і надіслана позивачеві у відповіднодості до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах.
З огляду на зміст заяви "щодо виконання ухвали від 05.09.2025", позивачем отримано дану ухвалу, підстави залишення позову без руху йому зрозумілі, але, частково усунувши недоліки позову шляхом лише надання копії доказів, на які він посилається, в іншій частині він не вважає за потрібне виконувати ухвалу суду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, суд враховує, що позивачем після отримання ухвали суду в установлений судом строк так і не надано документів, які підтверджують сплату судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, який суд попередньо визначив в сумі 1 211, 20 грн, тобто в мінімальному розмірі, втсановленому законом для вимог майнового характеру.
Також позивачем не визначено ціну позову з урахуванням всіх заявлених позовних вимог на час звернення до суду з позовом, не обгрунтувано та ненадано обгрунтованого розрахунку суми пені станом на час звернення до суду з позовом.
В зв'язку з чим позовна заява продовжує бути такою, що не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та позивач не усунув вищевказані недоліки позовної заяви за відсутності об'єктивних перешкод їх усунути.
При цьому суд звертає увагу, що постановленою ухвалою про залишення позову без руху суд не надавав оцінки доказам в даній справі та їх достатності для її вирішення, як на те безпідставно вказує позивач, а звернув увагу позивача на необхідність привести позовну заяву у відповідність до вимог закону.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, згідно якого, право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Крім цього, реагуючи на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 05.09.2025, якою позов було залишено без руху, позивач також дозволив зневажливі висловлювання в надісланому суду листі на адресу суду, до прикладу, усвідомлюючи, що ухвала від 05.09.2025 винесена суддею Вінницького районного суду Вінницької області, позивач в контексті посилання на склад суду зазначає «працівник Вінницького районного суду», а вимоги ухвали суду називає "забаганками" та "химериками".
Суд звертає увагу, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Тому оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви за відсутності будь-яких об'єктивних перешкод для цього, на даний час позовна заява залишається такою, що не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, крім цього, подана ним "заява щодо виконання ухвали від 05.09.2025" має ознаки зловживання процесуальними правами, оскільки за своїм змістом зводиться до критики дій суду з недоречними формулюваннями та з метою ухилення від виконання встановлених законом вимог, у зв'язку з чим дану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачеві.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання, та враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц. Аналогічного висновку дійшов також Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 19.11.2020 у справі № 128/1795/20 (провадження № 61-16868ск20).
Суд роз'яснює позивачеві, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкодивважати неподаною і повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: