Справа № 204/8237/25
Провадження № 2-а/204/56/25
23 вересня 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Борсук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -
05 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Одеської митниці, яку уточнив 12 серпня 2025 року, в якій остаточно просив визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил № 0285/UA500000/2025. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 15 квітня 2025 року на позивача було складено протокол про порушення митних правил № 0285/UA500000/2025. Зазначеному передувало наступне. Біля першої години ночі 15 квітня 2025 року позивач перетинав зону митного контролю «Орлівка» автобусом. При проходженні митного контролю нього особисто було 10 000 євро, доказів іншого не мається у відповідача. Дружина позивача до цього продала квартиру сестри та везла грошові кошти від продажу квартири, маючи довіреність, договір купівлі-продажу та банківські квитанції. Їх речі доглядали разом. Про наявну суму дружина повідомила добровільно митнику. Але грошові кошти були вилучені, розподілені на двох (на позивача та дружину) та складено два протоколи. Їх пояснення чи доводи не приймалися до уваги працівниками відповідача. Відповідач проводив вилучення коштів без свідків, понятих. Розподілення коштів, які дала дружина, проводилось незаконно і з не зрозумілих позивачу міркувань. 17 липня 2025 року була винесена постанова, відповідно до якої на позивача накладено штраф 20 відсотків від суми, а саме 63 956,85 грн. З зазначеною постановою позивач не згоден у зв'язку з тим, що не порушував митні правила. Відповідачем не надано доказів, що позивач мав суму понад 10 000 євро. Оскаржувана постанова отримана позивачем 24 липня 2025 року поштою. У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року справі було відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
29 серпня 2025 року від представника відповідача Одеської митниці - Крікунової С.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Одеська митниця позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до матеріалів справи про порушення митних правил № 0285/UA500000/2025 встановлено, що 15 квітня 2025 року близько 03 години 00 хвилин в зону митного контролю відділу митного оформлення № 5 пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці, у напрямку руху «виїзд» з України до Румунії, прибув рейсовий автобус марки «BOVA» модель «FUTURA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна, який прямував сполученням м. Одеса (Україна) - м. Бургас (Болгарія), країна реєстрації Україна, разом з пасажирами, в тому числі й з громадянином України ОСОБА_1 . Формою проходження митного контролю водій вказаного автобусу, та пасажир, громадянин України ОСОБА_1 , обрали проходження через зону митного контролю «червоний коридор». Під час здійснення митного контролю та усного опитування пасажира ОСОБА_1 він заявив про наявність особистих речей та повідомив про відсутність товарів та предметів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. В ході проведення митного контролю, під час митного огляду вказаного транспортного засобу та речей водія й пасажирів, у громадянина України ОСОБА_1 в одному поліетиленовому ЗІП пакетів, що знаходився у кишенях рукавів верхнього одягу, без застосування технічних засобів митного контролю було виявлено іноземну валюту, а саме 16 800 євро, що згідно курсу НБУ станом на 15.04.2025 року становить 794 152,80 грн., які не були заявлені під час усного опитування та не задекларовані письмово. За результатами митного огляду було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500420/2025/000706 від 15.04.2025. Відповідно до отриманих пояснень від громадянина України ОСОБА_1 встановлено, що 28.02.2025 його дружина, громадянка України ОСОБА_2 , за дорученням від сестри, громадянки України ОСОБА_3 , продала її квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Кошти від продажу вказаної квартири було зараховано на банківський рахунок ОСОБА_3 в Ощадбанку. Після цього зараховані кошти отримувались дружиною ( ОСОБА_2 ) в банку в сумі по 100 000,00 гривень в день, що в еквіваленті євро складає приблизно 2500,00 євро. Сестра дружини проживає постійно в м. Сонячний берег (Болгарія), куди громадянин ОСОБА_1 прямував з дружиною, щоб передати їй гроші. На момент перетину митного кордону України необхідного пакету документів на кошти, які він переміщував через митний кордон України, у нього не було, оскільки він не знав процедуру оформлення валюти. Митну декларацію на вивезення валюти в еквіваленті понад 10 000 євро громадянин України ОСОБА_1 не надав. Враховуючи положення Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», митним органом було пропущено через митний кордон України іноземну валюту в сумі 9 999,00 євро, яка переміщувалась громадянином України ОСОБА_1 , що дозволена до переміщення через митний кордон України без письмового декларування, тобто вказана валюта не вилучалась, її було повернуто громадянину України ОСОБА_1 . Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення без письмового декларування, а саме: 6 800,00 євро, що згідно курсу НБУ (1 євро - 47,0271 грн.) станом на 15.04.2025 (дата переміщення) становить 319 784,28 грн., які не було пропущено через митний кордон України. Виявлені у громадянина України ОСОБА_1 грошові кошти переміщувались ним без ознак приховування та їх виявлення не було ускладнене у будь - який спосіб. Документи, що підтверджують зняття готівки громадянином України ОСОБА_1 з власних рахунків у банках (фінансових установах) на суму, що перевищує еквівалент 10000 євро - відсутні. За вказаних обставин, на підставі ст. ст. 459, 494 МК України посадовою особою митниці у відношенні громадянина України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0285/UA500000/2025 від 15.04.2025 за ознаками ч. 1 ст. 471 МК України. ОСОБА_4 не заперечував щодо того, що кошти були знайдені саме в його особистих речах. Зазначає, що Митним кодексом України не передбачено притягнення особи до відповідальності та накладення стягнення за порушення митних правил виключно у разі підтвердження права власності на переміщувані товари. Саме тому, в даному випадку, відповідальність несе особа, яка безпосередньо перевозила валюту через митний кордон, а саме ОСОБА_5 , а не особа яка є власником вказаних коштів. Щодо незалучення свідків та понятих, то поняті залучаються виключно у випадку проведення відповідного огляду за відсутності особи, що переміщує вказані товари. Питання щодо залучення свідків взагалі не згадується в положеннях, що регулюють порядок проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засіб, ручної поклажі та багажу. Таким чином, твердження позивача щодо не залучення понятих та свідків не грунтуються на вимогах закону, є безпідставними та не можуть враховуватись судом. Під час перетину митного кордону України 15.04.2025 року в зоні митного контролю пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці, громадянин України ОСОБА_5 письмову декларацію не подавав, за декларуванням до митного органу не звертався з прохання для її заповнення, під час усного опитування заявив, що наявні кошти не перевищують норми законодавства України. Зазначене також підтверджується особистими поясненнями громадянина України ОСОБА_1 , який повідомив, що на момент перетину митного кордону України у нього не було необхідного пакету документів на кошти, які він переміщував, оскільки не знав процедуру оформлення валюти. Навіть за умови подання документів у ході провадження, ОСОБА_6 не мав права перевозити кошти, зняті з рахунків ОСОБА_3 . При здійсненні митних формальностей, ОСОБА_7 не було вжито жодних дій щодо заявлення відомостей щодо фактично переміщувану ним валюту. Враховуючи вищевикладене, вважає, що постанова Одеської митниці у справі про порушення митних правил № 0285/UA500000/2025 винесена законно, з повним та об'єктивним з'ясуванням обставин справи, а адміністративний позов громадянина України ОСОБА_8 є необґрунтованим та не містить підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності. Матеріалами справи про порушення митних правил № 0285/UA500000/2025 доведена вина ОСОБА_8 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України. У зв'язку з викладеним просив залишити без змін постанову Одеської митниці від 17.07.2025 року у справі про порушення митних правил № 0285/UA500000/2025, якою громадянина України ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України, та накладено штраф в розмірі 63 956,85 грн.
Згідно ч. 2 ст. 65 КАС України учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Відповідно до ч. 2 ст. 92 КАС України у заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Частиною 3 ст. 92 КАС України визначено, що заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Розглянувши клопотання позивача про виклик свідків, яке надійшло до суду 23 вересня 2025 року, суд ухвалив у задоволенні вказаного клопотання відмовити, оскільки позивачем у клопотанні, в порушення вимог ч. 2 ст. 65, ч.ч. 2, 3 ст. 92 КАС України, не зазначено конкретних обставин, щодо яких свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_2 можуть дати показання та які обставини вони можуть підтвердити. Крім того, заява подана з порушенням порядку встановленого процесуальним законом, не разом з позовною заявою та не до початку першого судового засідання у справі.
Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, а саме витребування у відповідача наявних фото, відео доказів, на підставі яких складався оскаржуваний протокол, яке надійшло до суду 23 вересня 2025 року, суд ухвалив у задоволенні вказаного клопотання відмовити, оскільки в порушення п. 2 ч. 2 ст. 80 КАС України, позивачем у клопотанні не зазначено обставин, які можуть підтвердити ці докази, або аргументів, які такі докази можуть спростувати.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Судом встановлено, що 15 квітня 2025 року позивач - громадянин України ОСОБА_1 з метою перетину кордону та виїзду з України рейсовим автобусом прибув в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці, у напрямку руху «виїзд» з України до Румунії.
У статті 493 Митного кодексу України визначено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення. Окремі процесуальні дії у справі про порушення митних правил можуть вчинятися посадовими особами, уповноваженими складати протоколи про порушення митних правил відповідно до статті 490 цього Кодексу, а у випадку, передбаченому статтею 518 цього Кодексу, - також посадовими особами іншого митного органу.
Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ч. 1 ст. 494 Митного кодексу України).
15 квітня 2025 року, головним державним інспектором відділу митного оформлення № 5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці ОСОБА_10 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил № 0285/UA500000/2025 за ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України, тобто за недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування. Згідно з вказаним протоколом, 15.04.2025 близько 03.00 год. в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» ВМО № 5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці у напрямку руху виїзд з України до Румунії по смузі «Червоний коридор» прибув автобус VIN XL9AA38R834003059 сполученням Одеса - Бургас марки BOVA модель FUTURA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна, під керуванням громадянина України ОСОБА_11 , разом з пасажирами, в тому числі й з громадянином України. У даному транспортному засобі в якості пасажира слідував громадянин України ОСОБА_1 . Письмову декларацію ОСОБА_1 не подав, за декларуванням до митного органу не звертався з прохання для її заповнення, під час усного опитування заявив, що наявні кошти не перевищують норми законодавства України. В ході здійснення митного огляду вказаного транспортного засобу та речей громадянина України ОСОБА_1 було виявлено 16 800 євро, що згідно курсу НБУ станом на 15.04.2025 року, становить 794 152,80 грн. в одному поліетиленовому ЗІП пакеті. Вищезазначена іноземна валюта знаходилась у кишенях рукавів верхнього одягу ОСОБА_1 . Під час усного опитування валюта не була задекларована. Доступ до виявленої валюти нічим не утруднявся та став можливим після пред'явлення для митного огляду особистих речей. Відповідно до п. 6 постанови НБУ № 3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. Відповідно до п. 18 постанови Національного банку України від 02.01.2019 № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», фізичні особи - резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро, на підставі документів, що підтверджують: 1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро; 2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро. Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами - резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках. Документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) на ту суму, що перевищує еквівалент 10 000 євро, громадянин України ОСОБА_1 не надав. Тим самим вчинив недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, а саме 6 800 євро, що згідно курсу НБУ станом на 15.04.2025 року (дата переміщення) становить 319 784,28 грн. Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках (фінансових установах) на суму, що перевищує еквівалент 10000 євро у гр. ОСОБА_12 з собою відсутні. Враховуючи положення Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» митним органом підлягає поверненню ОСОБА_13 валютні цінності в сумі 10000 євро. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України. На підставі ст. 511 Митного кодексу України за цим протоколом тимчасово вилучено валютні цінності, в саме 52 купюри номіналом 50 євро та 42 купюри номіналом 100 євро, що разом становить еквівалент 319 784,28 грн.
Відповідно до статті 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Згідно з ч. 1 ст. 522 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою - п'ятою статті 470, частинами першою і другою статті 471, статтями 474, 475, 477-480, 480-1, частинами першою - п'ятою статті 481 цього Кодексу, розглядаються митними органами.
При цьому, від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику (стаття 523 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 527 Митного кодексу України, у справі про порушення митних правил митний орган або суд, що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі; 4) про передання матеріалів справи про порушення митних правил прокурору або органу досудового розслідування на підставі частини першої статті 496 цього Кодексу.
17 липня 2025 року заступником начальника Одеської митниці Вергун Миколою Анатолійовичем була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 0285/UA500000/2025, якою громадянина України ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що на день вчинення порушення становить 63 956,85 грн. Тимчасово вилучені за протоколом про порушення митних правил № 0285/UA500000/2025 валютні цінності, а саме 6 800,00 євро повернуто ОСОБА_1 (зв. бік а.с. 66-70).
Відповідно до вказаної постанови в справі порушення митних правил № 0285/UA500000/2025 від 17 липня 2025 року 15.04.2025 близько 03.00 год. в зону митного контролю відділу митного оформлення № 5 пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці у напрямку руху «виїзд» з України до Румунії, прибув рейсовий автобус марки «BOVA» модель «FUTURA», VIN - код № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна, який прямував сполученням м. Одеса (Україна) - м. Бургас (Болгарія), країна реєстрації Україна, під керуванням громадянина України ОСОБА_11 , разом з пасажирами, в тому числі й з громадянином України ОСОБА_1 . Формою проходження митного контролю водій вказаного автобусу, громадянин України ОСОБА_11 , та пасажир, громадянин України ОСОБА_1 , який прямував у автобусі марки «BOVA» модель «FUTURA», VIN - код № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна, обрали проходження через зону митного контролю «червоний коридор» та водій надав контрольний талон для проходження митного контролю по смузі руху «червоний коридор», що належним чином інформаційно обладнано, згідно Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у пункті пропуску через державний кордон України для поромного, морського та річкового вантажно-пасажирського сполучення на території товариства з обмеженою відповідальністю «Поромний комплекс Орлівка», затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.10 2022 №58-ОД. Під час здійснення митного контролю та усного опитування пасажира, громадянина України ОСОБА_1 , який прямував у автобусі марки «BOVA» модель «FUTURA», VIN - код № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна, він заявив про наявність особистих речей та повідомив про відсутність товарів та предметів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. На підставі оцінки та аналізу ризиків, було здійснено митний огляд вказаного автобусу марки «BOVA» модель «FUTURA», VIN - код № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна, для проведення повного митного огляду транспортного засобу, багажу та особистих речей водія й пасажирів, які в ньому прямували. В ході проведення митного контролю, під час митного огляду вказаного транспортного засобу та речей водія й пасажирів, у громадянина України ОСОБА_1 , який прямував у вказаному автобусі в якості пасажира, в одному поліетиленовому ЗІП пакеті, що знаходився у кишенях рукавів верхнього одягу, без застосування технічних засобів митного контролю було виявлено іноземну валюту, а саме: 16 800 (шістнадцять тисяч вісімсот) євро, що згідно курсу НБУ станом на 15.04.2025, становить 794 152,80 (сімсот дев'яносто чотири тисячі сто п'ятдесят дві гривні 80 копійок), які не були заявлені під час усного опитування та не задекларовані письмово. За результатами митного огляду було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500420/2025/000706 від 15.04.2025. Відповідно до отриманих пояснень від громадянина України ОСОБА_1 встановлено, що 28.02.2025 його дружина, громадянка України ОСОБА_2 , за дорученням від сестри, громадянки України ОСОБА_3 , продала її квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Кошти від продажу вказаної квартири було зараховано на банківський рахунок ОСОБА_3 в Ощадбанку. Після цього зараховані кошти отримувались дружиною ( ОСОБА_2 ) в банку в сумі по 100 000,00 (сто тисяч) гривень в день, що в еквіваленті складає приблизно 2500,00 (дві тисячі п'ятсот) євро. Сестра дружини проживає постійно в м. Сонячний берег (Болгарія), куди громадянин ОСОБА_1 прямував з дружиною, щоб передати їй гроші. На момент перетину митного кордону України необхідного пакету документів на кошти, які він переміщував через митний кордон України, у нього не було, оскільки він не знав процедуру оформлення валюти. Митну декларацію на вивезення валюти в еквіваленті понад 10 000 євро громадянин України ОСОБА_1 не надав. Враховуючи положення Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», митним органом було пропущено через митний кордон України іноземну валюту в сумі 9 999,00 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) євро, яка переміщувалась громадянином України ОСОБА_1 , що дозволена до переміщення через митний кордон України без письмового декларування, тобто вказана валюта не вилучалась, її було повернуто громадянину України ОСОБА_1 . Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення без письмового декларування, а саме: 6 800,00 (шість тисяч вісімсот) євро, що згідно курсу НБУ (1 євро - 47,0271 грн.) станом на 15.04.2025 (дата переміщення) становить 319 784,28 грн. (триста дев'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 28 копійок), які не було пропущено через митний кордон України. Виявлені у громадянина України ОСОБА_1 грошові кошти переміщувались ним без ознак приховування та їх виявлення не було ускладнене у будь - який спосіб. Документи, що підтверджують зняття готівки громадянином України ОСОБА_1 з власних рахунків у банках (фінансових установах) на суму, що перевищує еквівалент 10000 (десять тисяч) євро - відсутні. Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 в порушення вимог ст. ст. 257, 366 МК України, «Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3, та постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валют», вчинив дії, що мають ознаки недекларування, а саме, валютних цінностей в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення без письмового декларування, а саме: 6 800,00 (шість тисяч вісімсот) євро, що згідно курсу НБУ (1 євро - 47,0271 грн.) станом на 15.04.2025 (дата переміщення) становить 319 784,28 грн. (триста дев'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 28 копійок), що перевищує дозволену законодавством України суму для їх переміщення без письмового декларування, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 529 Митного кодексу України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Митного кодексу України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом у зв'язку з поданням позовної заяви або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - у зв'язку з поданням скарги або в порядку контролю.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 вчинив недекларування валютних цінностей, у ОСОБА_1 було виявлено іноземну валюту у розмірі 16 800,00 євро, що на 6 800,00 євро перевищує дозволену законодавством суму для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, чим вчинено порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України.
Так, згідно з частиною 1 статті 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.
Частиною 1 статті 471 Митного кодексу України визначено, що недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.
Переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про валюту і валютні операції» (частина 3 статті 197 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про валюту і валютні операції», транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.
Порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських металів встановлений Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3.
У пункті 5 вказаного Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей закріплено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.
В свою чергу, згідно з пунктом 6 даного Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
При цьому, у пункті 18 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, визначено, що фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро, на підставі документів, що підтверджують: 1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро; 2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро. Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.
Тобто, проаналізувавши вищезазначені положення законодавства слід зазначити, що без письмового декларування митному органу особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівкову валюту, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, а у випадку, якщо сума перевищує еквівалент 10000 євро, то така сума готівкової валюти підлягає обов'язковому письмовому декларуванню в повному обсязі.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У частині 1 статті 73 КАС України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).
Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 при проходженні 15 квітня 2025 року митного контролю готівкову валюту митному органу письмово не декларував, що не заперечував і позивач у позовній заяві.
При цьому, звертаючись до суду з даним позовом позивач наполягав на тому, що відповідачем не надано доказів того, що він особисто при проходженні митного контролю мав при собі суму у розмірі, що перевищувала 10 000,00 євро, а тому митні правила він не порушував.
Однак, такі твердження позивача повністю спростовуються Актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500420/2025/000706 dвід 15 квітня 2025 року, в якому зазначено, що під час огляду особистих речей громадянина ОСОБА_1 , без ознак приховування виявлено 6 800 євро, також у громадянки ОСОБА_2 виявлено без ознак приховування 7000 євро (а.с. 39). Вказаний Акт позивач ОСОБА_1 підписав без зауважень, тобто погоджувався з тим, що саме під час огляду його особистих речей було виявлено 6 800 євро.
Дозволена законодавством України для переміщення через кордон без письмового декларування сума у позивача не вилучалась, а вилучено було лише 6 800,00 євро: 94 купюри номіналом по 50 та 100 євро, номінал та номери яких були внесені до опису предметів від 16 квітня 2025 року (а.с. 41).
Крім того, у своїх письмових поясненнях від 15 квітня 2025 року сам позивач ОСОБА_1 власноручно зазначав, що на момент перетину кордону у нього не було необхідного пакету документів на кошти, так як він не знав процедуру оформлення валюти, 28 лютого 2025 року за дорученням від сестри його дружина продала квартиру, кошти за яку везли, щоб передати сестрі дружини, яка проживає у м. Сонячний берег (Болгарія) (а.с. 40).
Тобто, матеріалами справи підтверджується, що 15 квітня 2025 року при проходженні митного контролю ОСОБА_1 не задекларував письмово наявну у нього готівкову валюту у розмірі 16 800,00 євро, що на 6 800,00 євро перевищило дозволену законодавством суму для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що є порушенням вимог п. 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3 та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про валюту і валютні операції», за що частиною 1 статті 471 Митного кодексу України передбачено адміністративну відповідальність.
Позивач, після складання відносно нього протоколу про порушення митних правил № 0285/UA500000/2025 від 15 квітня 2025 року, надавав на адресу Одеської митниці документи, які підтверджують законність походження коштів, які були виявлені у нього під час перетину кордону (а.с. 55-58, зв. бік а.с. 45-51). Однак, такі докази не спростовують того факту, що грошові кошти в сумі 16 800,00 євро не були письмово задекларовані позивачем при проходженні митного контролю. Більш того, як вбачається з аналізу положень пункту 18 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, позивач мав право переміщувати через кордон виключно власні валютні цінності, маючи при собі документи, які підтверджують зняття ним готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою. Однак, позивач, як під час складання протоколу про порушення митних правил, так і у позовній заяві, не заперечував, що вилучені у нього грошові кошти не є його власними коштами, а є коштами, отриманими від продажу квартири сестри його дружини.
З огляду на наведене, оскільки 15 квітня 2025 року при проходженні митного контролю ОСОБА_1 не задекларував письмово наявну у нього готівкову валюту у розмірі 16 800,00 євро, що на 6 800,00 євро перевищило дозволену законодавством суму для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, чим допустив порушення митних правил, за що частиною 1 статті 471 Митного кодексу України передбачено адміністративну відповідальність, суд приходить до переконливого висновку про те, що прийнявши рішення про винесення оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил № 0285/UA500000/2025 від 17 липня 2025 року, заступник начальника Одеської митниці Вергун М.А. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України, тобто дії відповідача не були протиправними.
Доказів на підтвердження пред'явлених вимог та доведеності неправомірності притягнення позивача до відповідальності за частиною 1 статті 471 Митного кодексу України, останній суду не надав, а судом в ході розгляду справи таких обставин не було встановлено.
Підсумовуючи вищенаведене суд констатує, що під час розгляду даної справи судом не було встановлено факту порушення відповідачем прав, свобод або законних інтересів позивача ОСОБА_1 , за захистом яких позивач звернувся до суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови не є протиправними, винесення заступником начальника Одеської митниці оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил відповідало вимогам Закону, а тому постанова в справі про порушення митних правил № 0285/UA500000/2025 від 17 липня 2025 року є законною та скасуванню не підлягає.
Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи позивача, наведені ним в обґрунтування своїх вимог, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не підтверджені жодними доказами, не відноситься до предмета спору, і є явно необґрунтованими.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України в рамках розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.
Оскільки у задоволенні позовної заяви відмовлено, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають віднесенню на сторону позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України, якою визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
На підставі ст.ст. 19 Конституції України, ст.ст. 197, 257, 471, 488, 493, 494, 522, 523, 527, 529, 530 Митного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про валюту і валютні операції», п. 5, 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3, п. 18 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, та керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 19, 20, 72-77, 96, 139, 229, 242-246, 262, 286 КАС України,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Л. Черкез