іменем України
Справа № 126/219/25
Провадження № 2/126/499/2025
"08" вересня 2025 р.
м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гуцола В. І.
із секретарем Шевчуком С.П.
за участі представника позивача адвоката Ткач І.І., відповідачки
ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для прийняття спадщини з тих підстав, що як стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до дня смерті проживала в с. М'якохід Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області. Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки, розташованої на території М'якохідської сільської ради, площею 1,9127 га, кадастровий номер 0520483400010010206, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 250778, виданого на підставі розпорядження Бершадської районної державної адміністрації № 308 від 19.07.2007. Відповідачка ОСОБА_1 являється його рідною сестрою. Після смерті матері ОСОБА_3 в ході здійснення впорядкування її речей, у житловому будинку останньої, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у вересні 2024 року ним було виявлено заповіт. Згідно вказаного заповіту, який посвідчений 23.06.2005 секретарем виконавчого комітету Бершадського району Вінницької області Швець Н.І., зареєстрований за № 34, померла ОСОБА_3 заповіла йому, як сину, належний їй на праві приватної власності земельний пай та майновий пай, який знаходиться в СТОВ "Удич" с. М'якохід Бершадського району Вінницької області. За життя ОСОБА_3 висловлювала наміри залишити у спадок майно дочці - ОСОБА_1 та не розповідала йому про те, що нею був складений заповіт на його користь в частині заповітного розпорядження щодо земельної ділянки (паю). Тому через його необізнаність про існування заповіту, він в період часу, коли можливо було прийняти спадщину, не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки вважав, що усі права щодо спадкування є лише у відповідачки. Дізнавшись про існування заповіту, він, маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину, звернувся до приватного нотаріуса Гайсинського районного нотаріального округу Матвієнко Л.В. з відповідною заявою, проте нотаріус відмовила йому у видачі вказаного свідоцтва своєю постановою № 02-31/456 від 13.12.2024, оскільки ним пропущено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Відмовляючи йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 з причин пропуску строку для прийняття спадщини, нотаріусом роз'яснено йому про право на звернення до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. У померлої ОСОБА_3 спадкоємцем за законом першої черги спадкування є ще дочка ОСОБА_4 , яка не претендує на отримання обов'язкової частки у спадщині та не проти видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому. У зв'язку з тим, що він у встановлений ст. 1270 ЦК України строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, яка належала його мамі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем постійно не проживав, він вважається спадкоємцем, який спадщину не прийняв згідно визначення, наведеного у ч. 1 ст. 1272 ЦК України. Також для оформлення спадкових прав ним був наданий нотаріусу Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 250778, виданий 24.06.2008 на підставі розпорядження Бершадської районної державної адміністрації від 19.07.2007 № 308 на ім'я ОСОБА_3 . У зв'язку з відмінністю написання прізвища його матері у вказаному державному акті на право власності на земельну ділянку з її прізвищем, зазначеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 як Забияка, нотаріусом постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 02-31/456 від 13.12.2024 також роз'яснено йому про необхідність встановлення у судовому порядку факту належності спадкодавцю даного правовстановлюючого документу. Факт належності спадкодавцю ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 250778 підтверджується довідкою № 343 від 17.12.2024, виданою Джулинською сільською радою, а також архівним витягом № 01-11-1395 від 16.12.2024. Помилка при зазначенні прізвища його матері у зазначеному Державному акті виникла через неправильне відмінювання прізвища спадкодавця ОСОБА_5 , а тому на цей час він не може оформити право приватної власності на вказану земельну ділянку та вимушений звернутися до суду. Просить встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. М'якохід Бершадського (тепер Гайсинського) району Вінницької області, Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 250778, виданого 24.06.2008 на підставі розпорядження Бершадської районної державної адміністрації від 19.07.2007 № 308 на земельну ділянку площею 1,9127 га, що розташована на території М'якохідської сільської ради Бершадського району Вінницької області на ім'я ОСОБА_3 ; визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. М'якохід Бершадського (тепер Гайсинського) району Вінницької області.
Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Ткач І.І. в підготовчому судовому засіданні позов підтримала, просить його задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні позов визнала.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно із частиною 2 ст. 315 цього ж Кодексу у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ст.ст. 293, 315 ЦПК України та роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", із змінами та доповненнями, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно з роз'ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки прізвищ, імені, по батькові, або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. М'якохід Бершадського (тепер Гайсинського) району Вінницької області належить Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 250778, виданий 24.06.2008 на підставі розпорядження Бершадської районної державної адміністрації від 19.07.2007 № 308 на земельну ділянку площею 1,9127 га, що розташована на території М'якохідської сільської ради Бершадського району Вінницької області на ім'я ОСОБА_3 .
Вищезазначений факт підтверджуються наданими позивачем документами, а саме: довідкою М'якохідського старостинського округу № 2 Джулинської сільської ради Гайсинського району Вінницької області № 343 від 17.12.2024, архівним витягом № 01-11-1395 від 16.12.2024 архівного відділу № 2 Гайсинської районної військової адміністрації.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що позов в частині встановлення факту належності правовстановлюючого документу породжує юридичні наслідки для позивача, оскільки надає право на спадщину, суд вважає, що позов у цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до дня смерті проживала в с. М'якохід Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане виконавчим комітетом Джулинської сільської ради 27.09.2021, копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , яке видане М'якохідською сільською радою народних депутатів Бершадського району 27.08.1980, довідкою М'якохідського старостинського округу № 2 Джулинської сільської ради Гайсинського району Вінницької області № 343 від 17.12.2024.
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки, розташованої на території М'якохідської сільської ради, площею 1,9127 га, кадастровий номер 0520483400010010206, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 250778, виданого на підставі розпорядження Бершадської районної державної адміністрації № 308 від 19.07.2007.
Після смерті матері позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в ході здійснення впорядкування її речей, у житловому будинку останньої, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у вересні 2024 року ним було виявлено заповіт. Згідно вказаного заповіту, який посвідчений 23.06.2005 секретарем виконавчого комітету Бершадського району Вінницької області Швець Н.І., зареєстрований за № 34, померла ОСОБА_3 заповіла йому, як сину, належний їй на праві приватної власності земельний пай та майновий пай, який знаходиться в СТОВ "Удич" с. М'якохід Бершадського району Вінницької області.
За життя ОСОБА_3 висловлювала наміри залишити у спадок майно дочці - ОСОБА_1 та не розповідала йому про те, що нею був складений заповіт на його користь в частині заповітного розпорядження щодо земельної ділянки (паю). Тому через його необізнаність про існування заповіту, він в період часу, коли можливо було прийняти спадщину, не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки вважав, що усі права щодо спадкування є лише у відповідачки.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно ч.ч. 1,5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Судом встановлено, що Дізнавшись про існування заповіту, позивач ОСОБА_2 , маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину, звернувся до приватного нотаріуса Гайсинського районного нотаріального округу Матвієнко Л.В. з відповідною заявою, проте нотаріус відмовила йому у видачі вказаного свідоцтва своєю постановою № 02-31/456 від 13.12.2024, оскільки ним пропущено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Відмовляючи позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 з причин пропуску строку для прийняття спадщини, нотаріусом роз'яснено йому про право на звернення до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У померлої ОСОБА_3 спадкоємцем за законом першої черги спадкування є ще дочка ОСОБА_4 , яка не претендує на отримання обов'язкової частки у спадщині та не проти видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачеві.
У зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_2 у встановлений ст. 1270 ЦК України строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, яка належала його мамі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем постійно не проживав, він вважається спадкоємцем, який спадщину не прийняв згідно визначення, наведеного у ч. 1 ст. 1272 ЦК України.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Необізнаність позивача ОСОБА_2 про наявність заповіту є поважною причиною пропуску ним строку для прийняття спадщини.
Вказані обставини у своїй сукупності створили позивачеві об'єктивні та істотні труднощі для вчасного вчинення усіх необхідних дій для подання заяви про прийняття спадщини. При цьому, позивач ОСОБА_2 в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Постановления рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи.
Відмова позивачеві у наданні строку для вступу у спадщину буде непропорційним втручанням у його право на отримання у власність спадкового майна.
Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція ґрунтується, в тому числі, на Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Таким чином позивач ОСОБА_2 має право на визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 23.08.2017 року № 6-1320цс17 та від 26.06.2019 року по справі № 565/1145/17.
На сьогоднішній день відсутній інший спосіб реалізувати право позивача на спадщину, крім судового. Причину пропуску строку для прийняття спадщини суд вважає поважною, оскільки усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на недопустимість порушення права на вільне володіння майном, закріпленим у Протоколі 1. Крім того, суд вважає очікування позивача на оформлення спадщини правомірними та законними, оскільки недостатня проінформованість спадкоємців про відкриття спадщини та наявність заповіту є також порушенням прав, закріплених Конвенцією в контексті прогнозованості та чіткості закону, а тому потребує захисту.
Крім того, ухвалюючи дане рішення, суд приймає до уваги позицію відповідачки ОСОБА_1 , яка позов визнала.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки під час підготовчого судового засідання відповідачка визнала позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову підлягає прийняттю, а позов - задоволенню.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі ст.ст. 1233, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273, 293, 315 ЦПК України, суд, -
Прийняти визнання позову відповідачем.
Позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. М'якохід Бершадського (тепер Гайсинського) району Вінницької області, Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 250778, виданого 24.06.2008 на підставі розпорядження Бершадської районної державної адміністрації від 19.07.2007 № 308 на земельну ділянку площею 1,9127 га, що розташована на території М'якохідської сільської ради Бершадського району Вінницької області на ім'я ОСОБА_3 .
Визначити ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. М'якохід Бершадського (тепер Гайсинського) району Вінницької області.
Визначений строк обраховувати з дати набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В. І. Гуцол